Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №420/9841/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9841/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

І. Суть спору.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення документів без розгляду;

- визнати протиправною вимогу щодо обов`язкового надання довідки про обставини травми від 31.08.2024 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти та направити документи до Міністерства оборони України без вимоги зазначеної довідки;

- зобов`язати відповідача врахувати, що причинний зв`язок встановлений висновком військово-лікарської комісії, інвалідність встановлена рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, і цих доказів достатньо для розгляду питання по суті.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час проходження військової служби, будучи учасником бойових дій, він зазнав поранення, а внаслідок отриманих ушкоджень йому встановлено III групу інвалідності, причина якої пов`язана із захистом Батьківщини. З метою отримання одноразової грошової допомоги позивач подав документи до територіального центру комплектування, проте відповідач повернув їх без розгляду, вимагаючи надати довідку про обставини травми від 31.08.2024 року.

Позивач зазначає, що об`єктивно позбавлений можливості отримати таку довідку, оскільки військова частина НОМЕР_1 відмовила у проведенні службового розслідування та її складанні з посиланням на те, що травму отримано під час перебування у відпустці за станом здоров`я. За таких обставин, на переконання позивача, вимога відповідача є формальною, непропорційною та створює штучну перешкоду в реалізації права на соціальний захист, а причинний зв`язок і факт інвалідності вже підтверджені висновком військово-лікарської комісії та рішенням експертної команди, що є достатнім для розгляду документів по суті.

(б) Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.

Третя особа - Міністерство оборони України - пояснень щодо позову не надала.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.04.2026 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог. Оскільки заяву подано до початку розгляду справи по суті, суд відповідно до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України приймає її до розгляду та вирішує справу за уточненими позовними вимогами.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не подано, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

IV. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 проходив військову службу; під час її проходження зазнав ушкоджень здоров`я.

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №174/25/2645/BT (дата прийняття рішення - 12.11.2025, №174/25/2645/P) позивачу встановлено III (третю) групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - поранення (контузії, травми, каліцтва), одержані під час захисту Батьківщини.

Позивач звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.12.2025 №943/24763 подані позивачем документи повернуто без розгляду з підстав ненадання довідки про обставини травми від 31.08.2024 року.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.01.2026 №5/4/1320/213 командиру військової частини НОМЕР_1 запропоновано провести службове розслідування щодо обставин отримання травми та за його результатами видати довідку про обставини травми.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2026 №642/1325 у задоволенні зазначеного звернення відмовлено з тих підстав, що на момент отримання травми позивач перебував у відпустці за станом здоров`я та не виконував обов`язків військової служби.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист.

Правові засади одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців визначено статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).

Пунктом 11 Порядку №975 визначено перелік документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, до якого, зокрема, входять постанова військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання та документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається відповідним органом Міністерства оборони України, а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки формує і подає до Міністерства оборони України визначений Порядком №975 пакет документів.

Документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми) - довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - складається за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, за результатами розслідування нещасного випадку, що проводиться в порядку, встановленому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Одноразова грошова допомога у зв`язку зі встановленням інвалідності призначається за наслідками розгляду повного пакета документів, визначеного пунктом 11 Порядку №975, до якого обов`язково входить не лише постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок, а й окремий документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми), - довідка про обставини травми.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2026 у справі №380/16138/24 сформулював правову позицію, згідно з якою складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу, є похідним від встановлення за результатами розслідування факту нещасного випадку, наслідком якого стало заподіяння військовослужбовцю травми, а така довідка за своєю правовою природою призначена для документального підтвердження саме обставин отримання тілесного ушкодження.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №360/7050/21 виходив із того, що висновок військово-лікарської комісії про причинний зв`язок поранення (травми) сам по собі не є достатнім для призначення одноразової грошової допомоги і не звільняє від подання документа про причини та обставини поранення (травми); у зазначеній справі рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов, спираючись виключно на висновок військово-лікарської комісії, скасовано з направленням справи на новий розгляд.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що вимога відповідача про надання позивачем довідки про обставини травми ґрунтується на пункті 11 Порядку №975 та є правомірною, а повернення поданих документів без розгляду як таких, що подані не в повному обсязі, не свідчить про протиправність дій відповідача. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями формувати та подавати до Міністерства оборони України неповний пакет документів або призначати одноразову грошову допомогу за відсутності визначеного Порядком №975 обов`язкового документа. З огляду на це відсутні підстави для задоволення першої та другої позовних вимог.

Обставина, що військова частина НОМЕР_1 листом від 18.01.2026 №642/1325 відмовила у проведенні службового розслідування та складанні довідки про обставини травми, не робить дії відповідача протиправними. Правовідносини щодо проведення розслідування нещасного випадку та складання довідки про обставини травми виникають між позивачем і військовою частиною, а належним способом захисту прав позивача в цій частині є оскарження відповідної відмови (бездіяльності) військової частини, а не покладення на відповідача обов`язку прийняти та направити до Міністерства оборони України неповний пакет документів усупереч пункту 11 Порядку №975. Саме таким шляхом (шляхом оскарження дій військової частини щодо нескладення довідки про обставини травми) відбувається захист відповідного права, що узгоджується з наведеною правовою позицією Верховного Суду у справі №380/16138/24.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача врахувати, що причинного зв`язку, встановленого висновком військово-лікарської комісії, і факту інвалідності, встановленого рішенням експертної команди, достатньо для розгляду питання по суті, за своїм змістом спрямована на зобов`язання відповідача призначити (ініціювати призначення) одноразову грошову допомогу без обов`язкового документа, визначеного Порядком №975. Задоволення такої вимоги означало б втручання суду в дискреційні повноваження відповідного органу Міністерства оборони України та підміну його судом, що не відповідає завданням адміністративного судочинства; крім того, така вимога прямо суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду у справі №360/7050/21 про недостатність висновку військово-лікарської комісії. За таких обставин у задоволенні третьої та четвертої позовних вимог також належить відмовити.

Доводи позивача про зазначення відповідачем недостовірних відомостей щодо проходження ним служби в Національній гвардії України правового значення для вирішення цього спору не мають, оскільки предметом спору є правомірність повернення документів без розгляду через ненадання визначеного Порядком №975 обов`язкового документа, а не оцінка проходження позивачем служби, тож зазначені доводи судом відхиляються.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що дії відповідача вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Порядком №975, оскільки повернення документів обумовлене відсутністю визначеного цим Порядком обов`язкового документа.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши дії відповідача за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони вчинені правомірно.

За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

VI. Судові витрати.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.