Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №400/2532/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 р. № 400/2532/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправними дії щодо неналежного нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 14.06.2022 по 31.12.2022 та у період з 01.01.2023 по 19.05.2023 року.

-зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.06.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт та здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт та здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнання протиправними дії щодо неналежного нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28,02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за періоди безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

-зобов`язання нарахувати ОСОБА_1 за період з 14.06.2022 по 31.12.2023 року додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000.00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за періоди безпосередньої участі особи у заходах необхідних для забезпечення обороні. України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував Позивачу грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в спірний період . Відповідач також не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. за період з 14.06.2022 по 31.12.2023 року.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки в/ч НОМЕР_1 діяла відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів та в межах коштів, виділених розпорядником коштів вищого рівня, здійснювало належне фінансове забезпечення військовослужбовців, в т.ч. Позивача, як розпорядник коштів нижчого рівня, тому бездіяльності у діях Відповідача не вбачається, а підстав для перерахування розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальними) званням Позивачу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 не має, так як не передбачене жодним чинним нормативно-правовим актом: ні Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ні Постанова № 704, ні Порядок № 260 не містять норми, яка би передбачала обов`язок суб`єкта владних повноважень здійснювати «ретроспективний перерахунок» грошової допомоги для оздоровлення за минулий період у разі подальшого оскарження складових грошового забезпечення або іншого бачення Позивачем розрахункової величини. Виплата додаткової винагороди була здійснена відповідно до наказів командира військової частини відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено 3-х місячний строк звернення до суду передбачений нормами КАСУ.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що позов належить задовольнити в повністю.

У запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки всі виплати позивачу були здійсненні відповідно до вимог чинного законодавстваю

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач у період з 14.06.2022 року по 29.05.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 28. 05. 2024 позивач був звільнений у запас за станом здоров`я за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону Ураїни «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач вважає, що розмір його грошового забезпечення у період з 14.06.2022 року по 19.05.2023 року включно визначався неправильно , тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Наведене свідчить, що з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже немає, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704».

Кабінет Міністрів України постановив:

1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Постанова № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

При цьому Постанова № 481 чи її окремі пункти нечинними (в тому числі в судовому порядку) у спірний період не визнавалися, а тому підлягали застосуванню відповідачем.

Таким чином, Постановою № 481 змінено умови регулювання спірних відносин та визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється, виходячи з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2026 по справі 200/8730/24З дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

«(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Такий правовий підхід Верховний Суд застосував також у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд застосовує практику ВС зі спірних правовідносинах, яка прийнята пізніше, ніж постанови на які посилається відповідач у відзиві.

Отже, посадовий оклад позивача, оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 14.06.2022 року по 19.05.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року 2022,2023 (а не “на 1 січня 2018 року”), тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Щодо матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, то суд зазначає:

Згідно пункту 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Відповідно до пункту 9 Порядку №260 виплата матеріальної допомоги для здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира,

а командиру - наказу вищого командира за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Пунктом 6 Окремого доручення МОУ №2683/з від 01.02.2023 - щодо розмірів грошового забезпечення в 2023 році визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;

безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані з захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно- рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;

сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон(крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або визнані безвісті відсутніми.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за місцем служби згідно з рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира, а командиру - наказу вищого командира за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Матеріла справи не місять доказів звернення позивача з рапортами щодо виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та доказів про наявність правових підстав для її виплати за період 14.06.2022 по 19.05.2023. Оскільки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань позивачу не виплачувалась за спірний період, тому відсутні підстави для її перерахунку та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також матеріали справи не містять доказів отримання позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2023, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також позивач просить нарахувати за період з 14.06.2022 по 31.12.2023 року додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022'№ 168 «Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000.00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за періоди безпосередньої участі особи у заходах необхідних для забезпечення обороні. України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 7.06.2018р. № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та від 24.02.2022р. №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28.02.2022р. №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 цієї Постанови (в редакції станом на 7.03.2022р.) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою КМУ від 7.07.2022р. №793 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168” Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24.02.2022р., та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністра оборони України від 1.04.2022р. №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.04.2022р. за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022р.), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розд. І п.17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 7.03.2022р. №248/1217, від 25.03.2022р. №248/1298, від 18.04.2022р. №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1.06.2022р.), а потім окреме доручення від 23.06.2022р. №912/з/29.

У пункті 1 телеграми від 25.03.2022р. №248/1298, яка діяла з 31.03.2022р. по 16.06.2022р. Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів”.

районів ведення бойових дій).

У пункті 3 цієї телеграми Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) , рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цієї ж телеграми, викладеної в редакції телеграми від 18.04.2022р. №248/1529, Міністр оборони установив командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.

У підставах про видання такої довідки обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.

У пункті 5 Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн. або 30 000грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 зазначеного окремого доручення).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 , {Порядок доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року; в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023} п.2 розділу XXXIV передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

4. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

5. Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.

У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.

6. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

15. До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які:

вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;

Отже, підставою для виплати додаткової винагороди в сумі 100 000 грн. є:

- безпосередня участь у бойових діях,

- або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання.

Ці обставини підтверджуються бойовим наказом; журналом бойових дій, рапортом, на підставі яких командир військової частини приймає наказ про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку від 30.07.2025, в якій зазначено, що він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суд зазначає, що ця довідка не належить до переліку документів, що є підставою для виплати додаткової винагороди 100 000грн.

За липень 2023 року позивача не включено до наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, оскільки постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2023 по адміністративній справі 202/14767/23 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за ч.2 ст.172-15 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення 19.07.2023., тому відповідно до п.15 розділу ХХХІV наказу МОУ позивачу правомірно не виплачено додаткову винагороду.

Зауваження позивача суд відхиляє, оскільки позивача притягнуто до адміністративної, а не дисциплінарної відповідальності, постанова суду від 17.09.2023 набрала законної сили та відповідно до ч.4 ст.78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач надав суду докази, що ОСОБА_1 за червень-грудень 2022 року нарахована та виплачена додаткова винагорода в загальному розмірі 573 419,35 грн, зокрема, з розрахунку 100 000.00 грн за періоди 23.06.2022-30.06.2022; 01.07.2022 31.07.2022; 01.08.2022-31.08.2022; за 01.09.2022, 19.09.2022-30.09.2022, 01.10.2022 31.10.2022; 01.11.2022-30.11.2022; 01.12.2022-20.12.2022, за 31.12.2022 на підставі бойових розпоряджень з бойового застосування РВіА ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 06.06.2022 № 1285, від 10.06.2022 № 1352т; бойових розпоряджень з бойового застосування РВіА ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 25.06.2022 № 1562, від 27.06.2022 № 1586т, від «Харків» 27.06.2022 № 1610, від 02.07.2022 № 1680, від 09.07.2022 №1809, від 11.07.2022 № 1812, від 19.07.2022 № 1978, від 22.07.2022 № 2030, від 06.08.2022 № 2309, від 08.08.2022 № 2370, 09.08.2022 № 2391, 14.08.2022 № 2030, від 18.08.2022 № 2252т, від 19.08.2022 № 2569т, від 28.08.2022 № 2731, 29.08.2022 № 2743, від 29.08.2022 № 2744т, від 02.09.2022 № 2834, від 03.09.2022 № 2848, від 05.09.2022 № 2867, від 06.09.2022 № 2879, від 11.09.2022 № 2993, від 12.09.2022 № 3017, від 12.09.2022 № 3027 та № 3029, від 14.09.2022 № 3053, від 15.09.2022 № 3081, від 16.09.2022 № 3118, від 17.09.2022 № 3124, від 17.09.2022 № 3131, від 19.09.2022 № 3164, від 19.09.2022 № 3223, від 25.09.2022 № 3276, від 26.09.2022 № 3291, від 03.10.2022 № 3422, від 03.10.2022 № 3433т, від 03.10.2022 № 3432, від 06.10.2022 № 3495, від 10.10.2022 № 15/8/окп, від 11.10.2022 № 2т/8окп, від 13.10.2022 № 3т/8окп, від 13.10.2022 № 5т/8окп, від 15.10.22 № 6т/8окп, від 19.10.2022 № 12т/8окп, від 08.11.2022 № 23т/8окп, від 10.11.2022 № 25т/8окп, від 15.11.2022 № 27т/8ок, від 15.11.2022 № 29т/8ок, від 15.11.2022 № 30т/8ок, від 29.11.2022 № 89/дск/ОУВ; бойових розпоряджень з бойового застосування РВіА ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » 16.09.2022 № 116/2/160т, від 06.11.2022 № 116/2/597т, від 06.11.2022 № 21т/8окп; рапортів командира 4 артилерійського дивізіону ОСОБА_2 від 01.07.2022 вх. №5105, від 01.08.2022 вх. 6148/18, від 01.09.2022 вх. №7090/4, від 03.10.2022 вх. №8027/5, від 01.11.2022 вх. №8909, від 01.12.2022 від 31.12.2022 вх. №11025/5.

ОСОБА_1 за січень-грудень 2023 року нарахована та виплачена додаткова винагорода в загальному розмірі 374 881,72 грн, зокрема. з розрахунку 100 000.00 грн за періоди 01.01.2023-31.01.2023,18.09.2023-30.09.2023, 01.10.2023-08.10.2023 на підставі бойових розпоряджень з бойового застосування РВіА ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 481дск/ОУВ від 09.01.2023, № 499дск/ОУВ від 11.01.2023, № 510дск/ОУВ від 12.01.2023 № 521дск/ОУВ від 13.01.2023, № 529дск/ОУВ від 14.01.2023, № 529дск/ОУВ від 15.01.2023, № 559дск/ОУВ від 17.01.2023; журналу бойових дій 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 №136р/з 13.02.23, ЖБД №136р/з, №499 р/з 05.06.23; рапортів ОСОБА_3 від 01.02.2022 вх. №1562/4, від 29.03.2023 вх. №4523, вх. №4780/4, від 01.05.2023 вх. №6129/з, від 01.06.2023 вх. №7699/4, від 30.06.2023 вх. №9077/3, від 04.09.2023 вх. №12078/3, від 01.10.2023 вх. №1082/р/3, від 01.12.2023 вх. №3545/р/4, від 01.01.2024 вх. №56/р/4; рапорту ОСОБА_4 вх. Від 01.11.2023 №2436/р/4.

Надані відповідачем докази спростовують доводи позовної заяви про неналежне нарахування та виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць за період за період з 14.06.2022 по 31.12.2023 року.

Отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) щодо неналежного нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКГІП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 14.06.2022 по 31.12.2022 та у період з 01.01.2023 по 19.05,2023 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 14.06.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко