Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №380/6849/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6849/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Віхрова Олена Юріївна про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Віхрова Олена Юріївна (далі також – державний реєстратор, відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Віхрової Олени Юріївни №81446278 від 21.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04.09.2025 позивачка звернулася звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності № 68728128. Згідно рішення №80748012 від 09.09.2025 державним реєстратором Віхровою О.Ю. залишено заяву без руху та в порядку п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) скеровано запит до КП «Каховське БТІ», яке здійснювало реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013, щодо підтвердження реєстрації права власності на означену квартиру. Державним реєстратором прав на нерухоме майно за наслідком розгляду заяви від 04.09.2025 за реєстраційним № 68728128 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, встановлено наявність обставин, які на його думку є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій нерухомого майна, та прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №81446278 від 21.10.2025, яке отримано позивачкою у відділі ЦНАП 15.11.2025. Позивач із такими діями та рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій - не погоджується, вважає їх протиправними, зокрема внаслідок того що усі необхідні та достатні для прийняття рішення документи було подано для державної реєстрації заявником, в той час як рішення ґрунтуються на неправильному тлумаченні та застосуванні норм чинного законодавства.

Ухвалою від 13.04.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

17.04.2026 від відповідача за вх. №31838 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги заперечує, пояснивши, що 04.09.2025 позивач подала заяву за реєстраційним номером 68728128 про державну реєстрацію прав щодо набуття права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви заявником долучено: свідоцтво про право власності на житло від 24.05.1993, видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів; технічний паспорт серія та номер документа: б/н, дата документа: 10.02.1993, видавник: Херсонський Облкомхоз; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища серія та номер документа: 00046270847, дата документа: 31.07.2024, видавник: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; рішення суду серія та номер документа: 661/3347/13-ц, дата документа: 17.10.2013, видавник: Новокаховський міський суд Херсонської області. За результатом розгляду заяви державний реєстратор 09.09.2025 прийняв рішення з індексним номером 80748012 про залишення заяви без руху, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скеровано запит до Каховського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . 21.10.2025 державний реєстратор прийняв рішення з індексним номером 81446278 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: у відповіді Херсонської обласної ради №01-36/600/797/1/07 від 11.09.2025 на запит державного реєстратора №2902-вих-131067 від 10.09.2025 та у відповіді Новокаховської міської військової адміністрації Херсонської області №01-15/25/1379 від 10.09.2025 на запит №2902-вих-130226 від 09.09.2025 не надано інформації щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення нерухомого майна здійснювалася державними комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації шляхом запису в реєстрову книгу. Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому, іншого порядку реєстрації права власності Законом не передбачено. Також відомості, що стосуються відповідного об`єкта нерухомого майна за період з дати отримання свідоцтва про право власності до 2004 року, тобто за період, у який державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснювали державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації, та відомості про які ще не вносилися до Реєстру прав власності на нерухоме майно, відсутні та державному реєстратору не надані позивачем, що унеможливлює встановлення державним реєстратором наявності чи відсутності реєстрації змін у правовому стані щодо об`єкта нерухомого майна, зокрема, у період з дати видачі свідоцтва до запровадження Державного реєстру прав. Тобто відповідач вчинив усі необхідні дії, зокрема надіслав запит до органу державної реєстрації, що здійснював реєстрацію прав до 01.01.2013 та органу місцевого самоврядування, проте не отримав інформацію, що підтверджує реєстрацію права власності на квартиру до 01.01.2013. Відповідач зазначає, що з моменту отримання свідоцтва про право власності (24.05.1993) до запровадження Державного реєстру прав могли відбуватися зміни, в тому числі щодо власників об`єкта нерухомого майна, про яке йдеться у позові. Таким чином, станом на зараз у державного реєстратора немає правових підстав проводити реєстраційні дії без направлення запиту до бюро технічної інвентаризації, що проводили реєстрацію прав до 01.01.2013. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволені позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці з 06.07.2026 по 10.08.2026 та тимчасовою непрацездатністю судді з 11.08.2026 по 14.08.2026, спір вирішується у перший робочий день після повернення судді до виконання службових обов`язків - 17.08.2026.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1993 №30-к, належить кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 50,6 кв.м. Зазначене свідоцтво згідно реєстраційного напису Каховського БТІ право власності зареєстровано в реєстрово-кадастровій книзі за №16.

З метою реалізації права на отримання відшкодування завданих збитків згідно Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України», подання відповідних заяв до Міжнародного реєстру збитків, враховуючи що необхідні для цього процедури повністю переведено в електронний формат на основі взаємодії державних реєстрів, зокрема - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП), та сервісів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія».

04.09.2025 позивачка звернулася звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності № 68728128.

До заяви заявником долучено:

- свідоцтво про право власності на житло від 24.05.1993, видане Фондом комунального майна Новокаховської міської ради народних депутатів;

- технічний паспорт серія та номер документа: б/н, дата документа: 10.02.1993, видавник: Херсонський Облкомхоз;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища серія та номер документа: 00046270847, дата документа: 31.07.2024, видавник: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- рішення суду серія та номер документа: 661/3347/13-ц, дата документа: 17.10.2013, видавник: Новокаховський міський суд Херсонської області.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор 09.09.2025 прийняв рішення з індексним номером 80748012 про залишення заяви без руху, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, а саме: відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скеровано запит до Каховського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому, 21.10.2025 державний реєстратор прийняв рішення з індексним номером 81446278 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: у відповіді Херсонської обласної ради №01-36/600/797/1/07 від 11.09.2025 на запит державного реєстратора №2902-вих-131067 від 10.09.2025 та у відповіді Новокаховської міської військової адміністрації Херсонської області №01-15/25/1379 від 10.09.2025 на запит №2902-вих-130226 від 09.09.2025 не надано інформації щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на АДРЕСА_1 .

Позивачка із такими діями та рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій - не погоджується, вважає їх протиправними, зокрема внаслідок того що усі необхідні та достатні для прийняття рішення документи було подано для державної реєстрації заявником, в той час як рішення ґрунтуються на неправильному тлумаченні та застосуванні норм чинного законодавства

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав здійснюється у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-ІV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону №1952-IV).

Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (ч. 1 ст. 18 Закону №1952-ІV).

Частиною 2 ст. 18 Закону №1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стаття 23 Закону № 1952-IV регулює порядок зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1952-ІV встановлено перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, згідно з пунктом 8 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Частинами другою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 13 ст. 15 Закону № 1952-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 затверджений порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За приписами п. 12 Порядку № 1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм Закону № 1952-IV та Порядку № 1127 суд зазначає, що при прийнятті заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор перевіряє їх на наявність підстав для зупинення розгляду заяви чи відмови у реєстрації прав.

Судом встановлено, що 04.09.2025 позивач подала заяву за реєстраційним номером 68728128 про державну реєстрацію прав щодо набуття права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатом розгляду заяви державний реєстратор 09.09.2025 прийняв рішення з індексним номером 80748012 про залишення заяви без руху, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скеровано запит до Каховського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки щодо зареєстрованого до 01.01.2013 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Державним реєстратором скеровано запит про надання інформації в комунальне підприємство «Каховське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради» від 09.09.2025 за №2902-вих-130226 та в Херсонську обласну раду від 10.09.2025 за №2902-вих-131067.

На подані запити державний реєстратор отримав відповіді від Херсонської обласної ради N201-36/600/797/1/07 від 11.09.2025, Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області №01-15/25/1379 від 10.09.2025 та Каховської районної військової адміністрації Херсонської області №2454/12- 08/25/612 від 10.09.2025, проте жодний адресат не надав інформацію про зареєстровані права позивача на запитувану квартиру.

За результатами розгляду поданих та отриманих документів, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії, підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно став п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, оскільки не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зокрема, відповідачем не отримано відповіді/інформацію про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно.

При цьому таких підтверджуючих документів державному реєстратору не подано і позивачем, тобто позивач не виконав вимоги рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію та не надав державному реєстратору документів, про які в цьому рішенні було зазначено.

Крім того, позивач не надав відповідачу й будь-яких пояснень з цього приводу (заперечення щодо необхідності подати витребувані документи або ж доводи про неможливість отримати останні).

Водночас нормами Закону № 1952-IV чітко встановлений наслідок невиконання заявником зазначених у рішенні про зупинення розгляду заяви вимог - прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Аналогічного висновку дотримується і Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 у справі №620/4781/22.

За таких обставин рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №81446278 від 21.10.2025 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, у зв`язку з чим вказане рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем наведені положення при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин.

Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17.08.2026.

Суддя Потабенко В.А.