Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №340/2275/26ДСК — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2275/26ДСК

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про виключення з військового обліку з 18.08.2023 р. на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" згідно інформації наявної у військово- обліковому документі серії НОМЕР_1 від 28.03.2017 р. та довідки ВЛК від 17.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.08.2023 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв`язку з чим 22.08.2023 був виключений з військового обліку, про що у військовому квитку міститься відповідна відмітка.

Водночас відомості про виключення з військового обліку не були належним чином відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, унаслідок чого у мобільному застосунку «Резерв+» значився у розшуку.

З метою усунення вказаних розбіжностей 23.02.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою. За результатами її розгляду відомості про розшук були вилучені, однак внести відомості про виключення з військового обліку відповідач відмовився з посиланням на вилучення в межах кримінального провадження документів ВЛК за 2023 рік та необхідність повторного проходження військово-лікарської комісії.

Вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки вилучення документів ВЛК у межах кримінального провадження не свідчить про скасування чи втрату чинності рішення ВЛК, яким його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Враховуючи, що рішення ВЛК є чинним, а факт його виконання підтверджується відміткою у військовому квитку, тому відомості Реєстру мають бути приведені у відповідність до військово-облікового документа.

У зв`язку з відмовою відповідача усунути розбіжності між відомостями у військовому квитку та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку за станом здоров`я, вимушений звернутися із цим позовом до суду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення особи з військового обліку можливе лише за наявності належно оформленого рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, яке пройшло передбачену законодавством процедуру перевірки та затвердження відповідною штатною (регіональною) ВЛК.

Вказує, що 20.12.2023 під час проведення обшуку в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах кримінального провадження вилучено понад 400 справ, у тому числі медичну документацію стосовно ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю документів щодо проходження позивачем ВЛК, зокрема свідоцтва про хворобу та рішення ВЛК, затвердженого регіональною ВЛК, вважає, що правові підстави для внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі — Порядок №559) відомості, внесені до військово-облікового документа, повинні відповідати відомостям Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не навпаки.

При цьому, наявність у військовому квитку позивача відмітки про виключення з військового обліку за відсутності матеріалів ВЛК та відомостей про затвердження відповідного рішення регіональною ВЛК не створює підстав для внесення відомостей про виключення з військового обліку до Реєстру.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувані докази по справі.

25.06.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити, та поновити строк для подання відзиву.

14.07.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку відмовлено. Продовжено строк ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений ухвалою суду від 16.04.2026 у справі №340/2275/26 для подання відзиву на позовну заяву до 25.06.2026 включно.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленою довідкою від 17.08.2023 №29/1579, за результатами проведеного 17.08.2023 медичного огляду ОСОБА_1 на підставі статті 75а графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Встановлено діагноз: стійкі наслідки перенесеної черепно-мозкової травми у вигляді післятравматичної енцефалопатії, епілептарний синдром (а.с 9).

У пункті 15 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 наявний запис про те, що 18.08.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 75А розкладу хвороб (а.с. 10-14).

Також у розділі VI військового квитка «Відмітки про військовий облік» міститься відмітка від 22.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.08.2023 про виключення з військового обліку з посиланням на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Аналогічні за змістом відомості містить облікова картка позивача до військового квитка серії НОМЕР_1 , надана суду відповідачем як додаток до відзиву. Зокрема, у графі 14 розділу «Відомості про медичні огляди» зазначено, що 18.08.2023 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано непридатним з виключенням з військового обліку за графою II статті 75-а Розкладу хвороб (наказ Міністра оборони України 2008 року № 402), протокол № 164; у розділі VI облікової картки вчинено запис про зняття (виключення) з обліку 18.08.2023 (а.с. 31-32).

Згідно відомостей з електронного військово-облікового документу, сформованого у мобільному застосунку «Резерв+» 27.03.2026, ОСОБА_1 обліковується як військовозобов`язаний, у графах «Підстава зняття/виключення», «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» відомості відсутні. Дата уточнення даних у Реєстрі зазначена 04.02.2026 (а.с. 5).

23.02.2026 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою «Щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зняття з розшуку», у якій просив витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином засвідчену копію довідки ВЛК від 17.08.2023, внести до Реєстру відомості про виключення його з військового обліку з 18.08.2023 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та зняти з розшуку (а.с. 7).

У цій заяві позивач повідомив, що відповідно до довідки ВЛК від 17.08.2023 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та на підставі відповідного рішення був виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

Листом від 28.02.2026 № 4/3166/1 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив позивача, що в межах кримінального провадження, розпочатого старшим слідчим РВП ГУНП в Кіровоградській області, всі постанови ВЛК за 2023 рік, які містили висновок про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, вилучені для проведення слідчих дій і станом на 2026 рік не повернуті. Зазначив, що слідчі дії тривають, підтвердження правомірності відповідних рішень ВЛК відсутнє, а виконавці не мають права вносити до Реєстру непідтверджену інформацію, оскільки рішення ВЛК у подальшому може бути скасоване. У зв`язку із цим позивачу рекомендовано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для повторного проходження ВЛК та подальшого усунення розбіжностей у його обліковому записі в ЄДРПВР «Оберіг» (а.с. 6).

На підтвердження обставин вилучення документів відповідачем до матеріалів справи долучено витяг з протоколу обшуку від 20.12.2023, з якого вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2023 проведено обшук приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку вилучено особові справи осіб, які перебували на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі особову справу ОСОБА_1 , 1977 року народження, на 19 аркушах (а.с. 29-30).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі — положення №154, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487).

Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації.

Правові та організаційні засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — Реєстр) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі — Закон № 1951-VIII).

За змістом статті 1 цього Закону Реєстр створено для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру визначено, зокрема, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а частиною дев`ятою на них покладено обов`язок забезпечувати ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено право військовозобов`язаного отримувати відомості про себе, внесені до Реєстру, та звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Пунктом 2 частини першої статті 14 цього Закону визначено, що ведення Реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних, у тому числі на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру самими військовозобов`язаними.

Пунктом 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі — Порядок № 559), передбачено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. Відповідно до пункту 4 цього Порядку в разі невідповідності таких відомостей громадянин для внесення відповідних змін у паперовій формі звертається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку; зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на орган ведення Реєстру покладено обов`язок за зверненням особи розглянути питання про усунення розбіжності між відомостями військово-облікового документа та Реєстру, вжити залежних від нього заходів для встановлення обставин, від яких залежить вирішення цього питання, та прийняти вмотивоване рішення по суті звернення.

Водночас Реєстр є офіційною державною інформаційною системою, призначеною для забезпечення військового обліку громадян України. Відомості, які до нього вносяться, повинні бути підтвердженими та відповідати первинним офіційним документам.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – положення №402, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно із пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положння №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Так, у військовому квитку серії НОМЕР_1 міститься запис про те, що 18.08.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби. У розділі VI військового квитка «Відмітки про військовий облік» міститься запис ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.08.2023 про виключення з військового обліку з посиланням на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, яким на той час передбачалося саме виключення з військового обліку осіб, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

В обліковій картці до військового квитка, копію якої надано самим відповідачем, також відображено відомості про проходження позивачем медичного огляду 18.08.2023 та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Крім того, позивачем надано довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.08.2023 № 29/1579, у якій зазначено про його непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку» на підставі статті 75-а графи II Розкладу хвороб

Таким чином, наведені докази у своїй сукупності підтверджують обставини того, що у серпні 2023 року позивача за результатами проведеного медичного огляду ВЛК було визнано непридатним до військової служби з виключення з військового обліку.

Автентичність жодного із зазначених документів учасниками справи не оспорювалася, докази скасування відповідних записів або визнання їх недійсними суду не надано.

Разом з тим, відповідні відомості до Реєстру не внесені, адже згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 27.03.2026 позивач обліковується як військовозобов`язаний, у графі «Підстава зняття\виключення» проставлено прочерк, відомості про постанову ВЛК відсутні.

Отже, наявні розбіжності між відомостями паперового військово-облікового документа позивача та Реєстру, які згідно з пунктом 4 Порядку № 559 підлягали усуненню за зверненням позивача.

Водночас суд установив істотні розбіжності у документах, на які позивач посилається як на підставу для внесення конкретних відомостей до Реєстру.

Зокрема, довідка ВЛК від 17.08.2023 свідчить про проведення медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 17.08.2023 і містить постанову про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку.

Натомість у військовому квитку та обліковій картці містяться записи про проведення медичного огляду 18.08.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 та наявне посилання на протокол №164.

Отже, документи не є тотожними за датою медичного огляду, найменуванням ВЛК, якою прийнято відповідний висновок.

Первинні документи медичного огляду позивача (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) у розпорядженні відповідача відсутні у зв`язку з їх вилученням 20.12.2023 під час обшуку в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023121550000067.

За таких обставин суд не має достатніх підстав стверджувати, що запис у військовому квитку від 18.08.2023 внесено саме на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.08.2023.

Позивач просить зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку з 18.08.2023 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII згідно з інформацією, наявною одночасно у військовому квитку серії НОМЕР_1 та довідці ВЛК від 17.08.2023.

Однак зазначені документи не містять єдиної та повністю узгодженої інформації щодо дати медичного огляду, найменування ВЛК, яка прийняла відповідне рішення, та окремих реквізитів його оформлення. Тому без проведення додаткової перевірки неможливо достовірно визначити повний і конкретний зміст відомостей, які мають бути внесені до Реєстру.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі №320/29761/25 наголосив на необхідності дослідження матеріалів військового обліку та документів, на підставі яких внесено відповідний запис, а не обмеження самим лише текстом запису у військово-обліковому документі.

Водночас суд не погоджується з тим, що наявність зазначених розбіжностей давала відповідачу підстави обмежитися повідомленням про вилучення первинної документації та рекомендацією повторно пройти військово-лікарську комісію.

У своїй заяві від 23.02.2026 позивач прямо просив відповідача витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином засвідчену копію довідки ВЛК від 17.08.2023, тобто ініціював перевірку відомостей та документальних підстав, на які посилався.

Однак зі змісту відповіді від 28.02.2026 не вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою перевірки факту видачі довідки від 17.08.2023, з`ясовував підстави її оформлення та співвідношення із записами у військовому квитку й обліковій картці позивача, звертався до органу досудового розслідування щодо можливості отримання копій вилучених документів або вчиняв інші доступні дії, спрямовані на з`ясування причин розбіжностей та актуалізацію військово-облікових даних.

Факт вилучення первинної документації у межах кримінального провадження не звільняє орган ведення Реєстру від обов`язку належно розглянути мотивоване звернення особи та вжити належних заходів для перевірки наданих нею відомостей, особливо коли відповідні дані одночасно відображені у військовому квитку та обліковій картці, яка перебуває у його розпорядженні.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що постанова ВЛК про непридатність позивача повинна була бути оформлена свідоцтвом про хворобу та затверджена штатною (регіональною) ВЛК.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що постанови військово-лікарських комісій оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії; постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Отже, довідка військово-лікарської комісії є однією з передбачених Положенням № 402 форм оформлення постанови ВЛК, а тому оформлення постанови щодо позивача довідкою від 17.08.2023 № 29/1579 саме по собі не свідчить про її невідповідність вимогам законодавства та не є підставою для неврахування цього документа під час перевірки військово-облікових даних позивача.

Доводи відповідача про обов`язкове оформлення постанови про непридатність до військової служби свідоцтвом про хворобу з подальшим направленням документів на перевірку до ВЛК обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і на затвердження штатною (регіональною) ВЛК ґрунтуються на приписах пункту 3.8 глави 3 розділу II та абзацу другого пункту 2.9 глави 2 розділу II Положення № 402 у редакціях, чинних уже після дати проведення медичного огляду позивача та прийняття відповідної постанови.

За загальним правилом дії нормативно-правових актів у часі (стаття 58 Конституції України) нормативний акт застосовується до відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відтак вимоги щодо форми оформлення постанови ВЛК та порядку її перевірки й затвердження, запроваджені після серпня 2023 року, не можуть застосовуватися до оцінки документа, складеного у серпні 2023 року.

Суд враховує також, що обрання форми документа, яким оформлюється постанова ВЛК, та дотримання встановленої процедури її перевірки належать до компетенції відповідних комісій і не залежать від волі особи, яка проходила медичний огляд. За принципом належного урядування ризик помилок державного органу покладається на державу і не може виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, заява № 29979/04, пункти 70– 71).

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно та розсудливо.

Наведені обставини свідчать, що під час розгляду заяви позивача відповідач не з`ясував усіх обставин, які мали значення для вирішення порушеного ним питання, не перевірив наявні суперечливі відомості та не вжив достатніх заходів для їх уточнення. Отже, заява позивача від 23.02.2026 у частині внесення відомостей до Реєстру була розглянута неналежним чином.

Відтак порушення прав позивача у спірних правовідносинах полягає в неналежному розгляді його заяви та невжитті необхідних заходів для перевірки і актуалізації відповідних військово-облікових даних.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі обраного ним способу захисту, визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026, та зобов`язати відповідача повторно розглянути цю заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача 532,48 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій — задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2026 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК