Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №320/10262/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Київ справа №320/10262/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Київської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича про накладення штрафу № НОМЕР_1 від 03.02.2025 з примусового виконання виконавчого листа від 28.01.2020, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/1500/17.

Ухвалою суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для його прийняття.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому він зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/1500/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради в повному обсязі, а саме:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року № 672/672 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа клопотання К-24016).

3. Зобов`язати Київську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» згідно проекту рішення Київської міської ради №ПР-9139 від 29.02.2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа клопотання К-24016).

4. Присудити на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 4200,00 грн (чотири тисячі двісті гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

23.02.2022 на підставі виконавчого листа від 28.01.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

23.02.2022 старшим державним виконавцем Сніжинським Тарасом Євгенійовичем прийнято постанову про стягнення з Київської міської ради витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 246,30 грн.

23.02.2022 старшим державним виконавцем Сніжинським Тарасом Євгенійовичем прийнято постанову про стягнення з Київської міської ради виконавчого збору в розмірі 26 000,00 грн.

04.07.2022 старшим державним виконавцем Сніжинським Тарасом Євгенійовичем прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

06.09.2022 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/12309/22 визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу від 04.07.2022.

14.03.2023 старшим державним виконавцем Сніжинським Тарасом Євгенійовичем прийнято постанову про скасування процесуального документа.

28.11.2023 на поштову адресу Київської міської ради надійшла вимога державного виконавця від 22.11.2023 № 20.1/НОМЕР_1/24.

Листом від 08.12.2023 повідомлено державного виконавця, що з метою виконання рішення суду Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено відповідний проект рішення та передано до Київської міської ради листом від 08.12.2023 № 0570202/1-16390 для розгляду відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради.

08.02.2024 Київською міською радою прийнято рішення № 7787/7828 «Про відхилення проекту рішення Київської міської ради «Про надання громадянці ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ».

12.03.2024 головним державним виконавцем Назаровцем Андрієм Тарасовичем прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Проект рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа 454019297) (від 12.03.2024 № 08/231-347/ПР) (проект рішення підготовлено з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 у справі № 826/1500/17) було повторно включено до порядку денного пленарного засідання Київської міської ради 13.06.2024, розглянуто по суті, за результатами голосування - рішення не прийнято.

03.02.2025 головним державним виконавцем Назаровцем Андрієм Тарасовичем прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок примусового виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 6 статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (частина 2 та 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд звертає увагу, що виконавчий лист № 826/1500/17 виданий 18.01.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва носить зобов`язальний характер.

Державний виконавець направив боржнику постанову про відкриття ВП № НОМЕР_1 в якій пункт другий зобов`язував боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Приймаючи рішення про накладення штрафу 12.03.2024 в розмірі 5100 гривень тричі виносилась вимога державного виконавця (від 26.10.2022, 14.03.2023, 22.11.2023).

Київська міська рада у листі від 26.03.2024 № 08/226-348 обґрунтувала невиконання судового рішення тим, що є колегіальним органом місцевого самоврядування, який приймає рішення шляхом вільного волевиявлення депутатів Київської міської ради через голосування «за» або «проти». Оскільки кожен депутат приймає рішення самостійно шляхом внутрішнього переконання, відсутній правовий механізм, який би дозволяв вимагати конкретного рішення від депутата під час голосування за проект рішення, в тому числі підготовлений на виконання рішення суду.

У контексті наведеного, суд зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 826/1500/17 зазначив таке: «Так, саме статтею 118 Земельного кодексу України установлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Норми цієї статті передбачають, зокрема, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У світлі розглядуваних правовідносин, ураховуючи вищезгадані норми Земельного кодексу України, суд констатує, що зміст рішення Київської міської ради від 12.07.2016 №672/672, яким позивачу відхилено проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", свідчить, що при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2014 відповідачем положення ст. 118 Земельного кодексу України залишені поза увагою.

Оскаржуване рішення Київської міської ради взагалі не містить посилання на статті Земельного кодексу України. Жодних мотивів щодо не дотримання позивачем порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність, а саме пп. 6,7. ст. 118 Земельного кодексу України, в рішенні не зазначено.».

Як на поважну причину, що унеможливила виконати рішення суду, позивач вказує на запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, а з 07.04.2022 внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» в розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України. З 07 квітня 2022 року набули чинності зміни до Земельного кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», які унеможливлюють і на теперішній час (час воєнного стану) приймати Київською міською радою рішення щодо вирішення земельних питань, зокрема щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою».

Між тим, вказані обставини не можуть вважатись поважною причиною невиконання судового рішення з огляду на те, що згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 липня 2023 року по справі № 392/856/22, заборона встановлена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» яким доповнено розділ X Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпунктом 5, не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що і має місце у даному випадку.

Відповідно, враховуючи той факт, що Київською міською радою не припинено здійснення своїх функцій та з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду, остання як боржник зобов`язана вжити заходів на виконання судового рішення згідно виконавчого документа (виконавчого листа).

Згідно вимог статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваного рішення про накладення на позивача штрафу, а тому позовні вимоги Київської міської ради не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Київської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.