Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №320/32901/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Київ справа №320/32901/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

за участі секретаря судового засідання - Проценко А.Р.

представника позивача - не з`явився

представника відповідача- Ткаченко Р.О.

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром»

доГоловного управління Національної гвардії України

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання прийняти рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» (49000, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, проспект Гагаріна,115, код ЄДРПОУ 25019733) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9а, код ЄДРПОУ 08803498), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо неприйняття рішення про відміну спрощеної закупівлі UA-2026-07-21-005772-а;

- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України прийняти рішення про відміну закупівлі на підставі пункту 2 частини сімнадцятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із неможливістю усунення порушення, допущеного під час розгляду пропозиції позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство визнано переможцем процедури закупівлі за наявності неусуненої невідповідності обов`язкового документа забезпечення пропозиції -банківської гарантії. Зауважив, що продовження процедури закупівлі за наявності повідомленого порушення створює для позивача майновий ризик та укладення договору за процедурою, яка була поставлена під сумнів. На думку позивача, за таких обставин, відсутній механізм повернення процедури закупівлі на попередню стадію, відтак, просить суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про відміну процедури закупівлі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судовому засіданні, з урахуванням особливостей статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем у строк, встановлений судом, надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що описки, допущені учасником, мають формальний характер. Банківська гарантія є чинною, забезпечує зобов`язання позивача у повному обсязі, а тому у замовника були відсутні підстави для відхилення пропозиції на підставі формальних описок.

В судовому засіданні представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.08.2026 , з урахуванням думки сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Протокольним рішенням уповноваженої особи Замовника від 21.07.2026 № 250 було затверджено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі № UA-2026-07-21-005772-а на закупівлю товару: « 161 шина 365/85R20 для вантажних автомобілів підвищеної прохідності, військової та спеціальної техніки».

Відповідно до пункту 11.1 Оголошення, відповідач встановив вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії в розмірі 153 642,83 грн, яка має відповідати формі, затвердженій наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628.

Позивач, як єдиний учасник процедури, подав тендерну пропозицію, у складі якої надав: порівняльну таблицю та технічну специфікацію, в якій задекларував технічний параметр шини: «норма шаруватості - 20 PR»; банківську гарантію АТ «КРИСТАЛБАНК» від 28.07.2026 № Г/2026/3955-01.

До прийняття рішення про визначення переможця Замовник відповідно до пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1275, розмістив 03.08.2026 повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей № 310, яке було виконано позивачем 04.08.2026 о 10:40.

Протокольним рішенням уповноваженої особи від 04.08.2026 № 326 тендерну пропозицію позивача було визнано такою, що відповідає умовам Оголошення, позивача визнано переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір.

06.08.2026 позивач подав вимогу, в якій заявив про наявні невідповідності у поданій ним банківській гарантії, а також вказав на розбіжність між задекларованим ним параметром « 20 PR» та каталогом PETLAS (« 22 PR»), вимагаючи від замовника скасувати процедуру закупівлі.

Протокольним рішенням від 11.08.2026 № 337 Замовник відмовив у задоволенні вимоги позивача, оскільки його пропозиція була оцінена за документами, поданими у порядку, визначеному Оголошенням.

В зв`язку із наявністю невиправлених невідповідностей у поданих позивачем документах, вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про відміну процедури закупівлі протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 №808-ІХ (далі - Закон №808-ІХ).

Згідно пункту 13 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ забезпечення цінової пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником відбору перед державним замовником, що виникли у зв`язку з поданням цінової пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Згідно пункту 30 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ технічна специфікація - документ, затверджений державним замовником, що встановлює вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності.

Пунктом 30 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ визначено, що учасник відбору - суб`єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником.

Пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ визначено, що цінова пропозиція - пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі у закупівлі на умовах, встановлених державним замовником.

Відповідно статті 16 Закону №808-ІХ придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля:

переговори;

поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;

3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом I, статтею 23 розділу II і розділом III цього Закону.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

Статтею 17 Закону №808-ІХ встановлені критерії оцінки пропозицій учасників закупівель, згідно яких державний замовник може додатково застосовувати такі критерії: 1) рівень експлуатаційних витрат; 2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння; 3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв); 4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами); 5) якість виконання раніше укладених аналогічних контрактів та договорів; 6) план якості; 7) коефіцієнт ефективності; 8) графік поставки (із зазначенням ризиків).

Згідно частини 3 статті 25 Закону №808-ІХ в оголошенні про проведення відбору обов`язково зазначаються, зокрема: найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі; технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв; інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.

Частиною 9 статті 25 Закону №808-ІХ визначено, що учасник відбору має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до державного замовника за роз`ясненнями щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, та/або з вимогою про усунення порушення під час проведення закупівлі.

Відповідно до статті 26 Закону №808-ІХ державний замовник відхиляє цінову пропозицію у разі, якщо учасник відбору не усунув недоліки у поданих ним документах протягом 24 годин з моменту його ознайомлення з такими недоліками в електронній системі закупівель; не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним державним замовником відповідно до статті 22 цього Закону; не надав забезпечення цінової пропозиції (якщо надання забезпечення вимагалося державним замовником в оголошенні про проведення відбору); протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі більше двох разів не підписав або відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору учасником) із державним замовником, який проводить таку спрощену закупівлю; не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або строку поставки товарів, виконання робіт, надання послуг - більше одного разу.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 30 Закону №808-ІХ особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Відповідно статті 3 Закону №808-ІХ оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026.

Відповідно до статті 30 Закону №808-ІХ, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 24.02.2023 року № 2958-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні», абзацу другого пункту 2-2 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова №1275).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11.11.2022 року № 1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (пункт 1).

Згідно з пунктом 4 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Пунктом 8 Особливостей визначено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів (абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 279 від 02.03.2026 року):

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 року, № 84, ст. 5176; 2023 року, № 51, ст. 2834);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 року№ 822 (Офіційний вісник України, 2020 року, № 75, ст. 2407);

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

У разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178.

Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції.

Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 року № 708, з урахуванням цих особливостей.

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону №808-ІХ та Особливостей, відповідно до яких придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), в електронній системі закупівель.

Закон №922-VIII визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно пункту 24 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 9 статті 3 Закону №922-VIII встановлено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п`ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об`єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.

Статтею 14 Закону №922-VIII обумовлено умови здійснення спрощених закупівель.

Спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Частиною 2 статті 14 Закону №922-VIII унормовано, що спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (частина 4 статті 14 Закону №922-VIII).

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.

У період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій.

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Приписами частини 20 статті 14 Закону №922-VIII визначено, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті Закону №922-VIII замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Судом встановлено, що відповідно до п. 11 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, розмір надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати): 3% очікуваної вартості (153 642 (Сто п?ятдесят три тисячі шістсот сорок дві) грн. 83 коп.).

Вимоги та умови до забезпечення пропозиції зазначаються у відповідності до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» і Закону.

Гарантія надається за формою (далі - Форма), наведеною в Додатку 4 до Оголошення з урахуванням умов, викладених в даному пункті. Учасникам заборонено відступати від форми гарантії, окрім посилання на програмний комплекс, яким накладено КЕП.

Вид забезпечення пропозиції: електронна гарантія (банківська/страхова/фінансової установи).

Позивач у поданому адміністративному позову зазначає, що 04.08.2026 рішенням № 326 відповідач визнав пропозицію позивача такою, що відповідає умовам Оголошення, визначив його переможцем та прийняв рішення про намір укласти договір.

Проте, 06.08.2026 позивачем була подана вимога про невідповідність банківської гарантії від 28.07.2026 № Г/2026/3955-01 в частині неправильного зазначення у ній індексу принципала - 49107, замість вірного 49000, та категорії бенефіціара - замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони, замість вірного, передбаченого п. 1.4 Оголошення - підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади.

В зв`язку із чим, вважає, що усунути виявлені неточності у документах після визнання позивача переможцем та наміру укласти з ним договір неможливо, відтак просить суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про відміну закупівлі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Суд зауважує, що банківська гарантія є фінансовим інструментом, який захищає замовника від недобросовісних учасників, зриву торгів, зловживань правами, та покликана забезпечити виконання учасниками своїх зобов`язань.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.12.2020 року № 2628 затверджено Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі - Вимоги № 2628) та Форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі - Форма № 2628).

Вимоги № 2628 визначають обов`язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - гарантія), банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (далі - гарант).

Терміни, зазначені в цих Вимогах і формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі - форма), затвердженій цим наказом, вживаються у значеннях, визначених Цивільним кодексом України, Законом України «Про публічні закупівлі», постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 року № 5).

Відповідно до пункту 3 Вимоги № 2628 реквізити гарантії, визначені у формі, є обов`язковими для складання гарантії.

Пунктом 4 Вимог № 2628 визначено, що у реквізитах гарантії:

1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація: повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; код банку (у разі наявності); адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування; адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи; SWIFT-адреса гаранта (у разі, якщо гарантом є банк);

2) щодо повного найменування принципала, яким є учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, зазначається інформація: повне найменування - для юридичної особи; прізвище, ім`я та по батькові (у разі наявності) - для фізичної особи; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для принципала юридичної особи - резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала фізичної особи - резидента (у разі наявності); серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) або індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (у разі відсутності паспорта); адреса місцезнаходження;

3) щодо повного найменування бенефіціара, яким є замовник, зазначається інформація: повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; адреса місцезнаходження.

Як свідчать матеріали справи, у поданій банківській гарантії від 28.07.2026 у зазначенні місцезнаходження принципала вказана адреса - 49107, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, проспект Гагаріна, б. 115.

Натомість, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи (позивача) зазначено: 49000, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, проспект Гагаріна, б. 115.

Крім того, у розділі визначення категорії бенефіціара вказано «замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони», проте відповідно до п. 1.4 Оголошення має визначатись, як підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади.

Суд зазначає, що відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 по справі № 120/12783/23 зазначив, що формальний характер мають порушення, які належать до технічних механічних та інших помилок, допущених учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника.

Зазначення невірного поштового індексу принципала є технічною опискою, а визначення категорії відповідача - «замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони» повністю відповідає фактичному спеціальному статусу відповідача під час воєнного стану (Головне управління Національної гвардії України) та меті проведення закупівлі.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що при оформленні банківської гарантії позивачем були допущені формальні (несуттєві) помилки.

Формальні (несуттєві) помилки чи невідповідності формі, які не впливають на зміст тендерної пропозиції та суть банківської гарантії, не можуть бути підставою для відміни процедури закупівлі. Якщо гарантія за зовнішніми ознаками відповідає встановленим умовам, вона вважається належним забезпеченням.

Втручання в незалежну природу гарантійного зобов`язання через формальні невідповідності, є недопустимим та не відповідає принципам співмірності та пропорційності між виявленим порушенням та можливими наслідками.

Суд зазначає, що при цьому суть гарантії у формі, наявній у тендерній документації позивача, не втрачає свого змісту та може виконувати свої функції (сплата гарантійної суми за вимогою).

Крім того, у поданому адміністративному позові позивач зазначає, що у технічних характеристиках та порівняльній таблиці зазначив для предмета закупівлі - шини 20 PR, тоді як поданий у складі тієї самої пропозиції каталог виробника PETLAS щодо цієї ж моделі містить інше фактичне значення - 22 PR.

Таким чином позивач вважає, що пропозиція одночасно містила два різні значення однієї технічної характеристики товару, а відомості, зазначені позивачем як 20 PR, не відповідали технічним даним виробника.

Аналіз матеріалів справи свідчить про необґрунтованість вказаних доводів позивача з огляду на наступне.

Згідно оголошення про проведення спрощеної закупівлі, відповідачем були визначені основні параметри закупівлі, зокрема, назву та коди предмета закупівлі, очікувану вартість, реквізити замовника, кінцевий строк і порядок подання пропозицій, а також умови оплати й вимоги до учасників.

Так, відповідно до п. 3 Оголошення, інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі визначаються відповідно до Додатків 1,2.

Відповідно Додатку 2, для документального підтвердження відповідності технічним, якісним та іншим вимогам до предмета закупівель, встановленим Замовником, учасник повинен завантажити в електронну систему закупівель в складі пропозиції скановані копії паперових оригіналів наступних документів:

1.Гарантійний лист від Учасника у довільній формі, яким він підтверджує зобов`язання у разі визначення його переможцем спрощеної закупівлі здійснити поставку товару у повному обсязі, відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик, визначених оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, у строки та на умовах, визначених Договором.

В листі обов`язково зазначити найменування замовника та номер оголошення.

2. Учасник повинен надати порівняльну таблицю запропонованого товару із зазначенням конкретизованих технічних, якісних та кількісних характеристик та Технічним вимогам, викладених в Додатку 2 до Оголошення, підписаний керівником або уповноваженою особова Учасника, завірений печаткою (у разі її наявності та використання).

3. Гарантійний лист від Учасника про те, що гарантійний строк зберігання шин будь-становити не менше 5 років з дати виготовлення за умов дотримання правил зберігання згідно з ДСТУ. Гарантійний строк експлуатації шин буде становити не менше 12 місяців з моменту встановлення на транспортний засіб (в межах його гарантійного строку зберігання) та діє до досягнення мінімально допустимої висоти малюнка протектора, встановленого законодавством або технічними характеристиками заводу - виробника...

4. Вимоги щодо якості товару (гарантійний лист): дата виробництва не раніше 2026 року; повинен бути новим;не має бути у вжитку;не має бути відновленим; не має містити відновлених елементів; не має бути виставковими зразками; має бути вільним від прав третіх осіб.

Таким чином, вимогами Оголошення не було зобов`язано учасника процедури закупівлі надавати каталоги виробників предмета закупівлі.

Вказані обставини підтвердив представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2026.

Згідно матеріалів справи, позивачем була подана порівняльна таблиця та технічна специфікація, в якій позивачем було задекларовано технічний параметр шини: «норма шаруватості -20 PR», що відповідало заявленим в Оголошенні вимогам.

Отже, надання позивачем документів, які не вимагались тендерною документацією, та містять розбіжності із вимогами щодо технічних характеристик предмета закупівлі , не можуть бути підставою для прийняття рішення про відміну процедури закупівлі.

Крім того, відповідно до п. 4.1. проєкту Державного контракту (договору) на поставку товарів оборонного призначення за централізованими закупівлями, поставка Виконавцем та приймання Замовником та/або Отримувачем Товару за Контрактом здійснюється з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку відповідно до умова цього Контракту у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та додаткової накладної з оформленням Акту приймання-передачі Товару (Додаток № 3), який складається Замовником та/або Отримувачем та Виконавцем під час приймання Товару.

Згідно п. 4.6. контракту до акту приймання-передачі додаються: паспорт якості (або технічний паспорт/формуляр), виданий заводом-виробником на кожну партію Товару; сертифікат відповідності, виданий акредитованим орган із сертифікації уповноваженими підприємствами та організаціями); оригінал або засвідчена відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 копія Протоколу досліджень (випробувань) (на ім?я Постачальника або Виробника/ його офіційного представника чи Експертного висновку (на ім?я Постачальника або Виробника/ його офіційного представника про відповідність поставленої партії Товару вимогам ДСТУ 8815:2018 та Додатку №2 Контракту, виданого державною акредитованою лабораторією, яка уповноважена проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю.

Таким чином, при отриманні товару за умовами контракту не передбачено надання інших документів, ніж передбачені вищевказаними пунктами контракту.

Щодо посилання позивача на позицію Верховного суду у справі №640/8553/22, то суд зазначає, що обставини справи не є тотожними/релевантними.

Так, у справі № 640/8553/22 Замовник самостійно встановив наявність суттєвих порушень та прийняв рішення про відміну процедури закупівлі.

Натомість, у справі, що розглядається, Замовник встановив відповідність юридичних зобов?язань позивача вимогам Оголошення та прийняв рішення про намір укласти договір.

При цьому, суд зауважує, що висновки Верховного Суду не можна застосовувати "відірвано" від обставин конкретної справи, до того ж, певний висновок суду касаційної інстанції може бути релевантним в одній ситуації, але неприйнятним за інших фактичних обставин. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, є недопустимим.

Частиною 17 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник ввідміняє спрощену закупівлю у разі:

-відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт, послуг;

-неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

-скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено порушень законодавства з питань публічних закупівель, які б призвели чи могли призвести до негативного впливу на будь-які суспільні інтереси, зокрема, на проведення самої публічної закупівлі та її результати.

Натомість, встановлена відсутність підстав для покладення на Замовника обов`язку прийняти рішення про відміну спрощеної процедури закупівлі.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не піддягають.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на відмову у задоволені позову розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укртехпром» (49000, Дніпропетровська обл, м. Дніпро, проспект Гагаріна,115, код ЄДРПОУ 25019733) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.