Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №320/25825/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Київ № 320/25825/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу в частині, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу Управління патрульної полиці у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.04.2023 №53, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність наказу від 24.04.2023 № 53, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оскільки, на його думку, дисциплінарного проступку він не вчиняв. Крім того, позивач стверджує, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного засобу «Drager Alcotest 7510» відповідачем було порушено встановлений порядок освідування, зокрема, у роздруківці результатів тестування відсутні відомості про місце його проведення. Також позивач зазначає, що йому не було запропоновано пройти освідування в закладі охорони здоров`я та не було забезпечено його доставку до найближчого такого закладу для проведення відповідного огляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки в межах питань службового розслідування та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, у діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту 1 пункту 3.1. розділу III Посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 №1784, що виразилось у допущенні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, невжитті заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайного інформування про це безпосереднього керівника.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 з березня 2022 року проходив службу в Управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на посаді поліцейського взводу №1 роти №5 батальну №4 полку №1 (з обслуговування правого берега).

З метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у можливому порушенні вимог пункту 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме: перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння, що мало місце 05.03.2023, на підставі рапорту командира роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_2 , який зареєстрований за вх. від 06.03.2023 №845вн/41/11/2-2023, відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 0711.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, згідно з Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04.10.2018 №929, із змінами внесеними наказом Національної поліції України від 29.12.2022 №938, наказом Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 23.03.2023 №105 призначено службове розслідування.

Згідно з наказом Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.04.2023 №53 за результатами проведеного службового розслідування в діях поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено факт вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України, невжитті заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайного інформування про це безпосереднього керівника.

Пунктом 1 вказаного наказу за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що виразилося у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, невжитті заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайного інформування про це безпосереднього керівника, враховуючи вимоги частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із прийнятими за наслідками службового розслідування наказом, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Частиною першою статті 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

У відповідності до приписів статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктом 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту імперативно установлено, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У контексті положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Положеннями статті 14 Закону Дисциплінарного статуту встановлено таке.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 1 розділу І Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до статей 1, 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як убачається з матеріалів справи, до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП за вх. від 06.03.2023 №845вн/41/11/18-2023 надійшов рапорт від старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Владислава Палєхи, у якому зазначено, що 05.03.2023, близько 07 год. 30 хв. під час заступання на чергування у денну зміну, під час інструктажу, командиром роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 було виявлено поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Після чого, ним було повідомлено працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (далі - ВМАЗ) УПП у місті Києві ДПП.

У присутності старшого інспектора з особливих доручень ВМАЗ УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Микити Хабенка, старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та командира роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , поліцейському взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, після чого останній погодився. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою алкотестера Drдger Alcotest 7510, тест №999. Результат огляду - позитивний 1.2 промілле (відповідно до результату тесту №999).

Відносно поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено акт про перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння.

Після проходження огляду на стан сп`яніння 05.03.2022 за допомогою алкотестера «Drдger Alcotest 7510», ОСОБА_1 надав письмові пояснення, згідно яких: провину свою визнав, повідомив, що вживав алкогольні напої днем раніше, перебуваючи вдома, та не розрахував з кількістю алкогольних напоїв.

Окрім того, в Акті про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного (наркотичного чи іншого) сп`яніння позивач зазначив, що «Згоден» з результатом огляду та підписав відповідний акт.

Зазначені пояснення містяться в матеріалах службового розслідування, наданих відповідачем з відзивом на позовну заяву.

Окрім того, у ході службового розслідування було опрацьовано відеоматеріали з нагрудного відео реєстратора працівника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення №473887, на якому знаходиться відеозапис про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння позивачем.

Також, під час проведення службового розслідування відповідачем був врахований Акт про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного (наркотичного чи іншого) сп`яніння та чек з результатом проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 з результатом 1.22%.

Суд враховує, що тестування на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 7510» позивач проходив добровільно та без жодного примусу. З результатами освідування був відразу ознайомлений.

Тому суд критично оцінює доводи позивача про відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку.

Щодо посилань позивача на процедурні порушення під час проведення службового розслідування суд зазначає, що саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Зважаючи на міркування розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти як вимоги не до самого акта, а до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків.

Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі 826/10888/18.

За результатами розгляду цієї справи, судом не встановлено суттєвих порушень з боку відповідача при проведенні ним службового розслідування відносно позивача, які вплинули або могли вплинути на правильність прийнятого відповідачем рішення за наслідками такого розслідування.

Зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали вказують на те, що позивач перебував на службі в стані алкогольного сп`яніння, що у встановлений спосіб спростовано ним не було.

Вказані обставини відображені у Висновку службового розслідування від 05.04.2023.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

При цьому, приймаючи оскаржуваний наказ, а також застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани відповідач керувався матеріалами, зібраними під час службового розслідування, розпочатого згідно з наказом від 23.03.2023 №105.

Також суд бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, відповідно до яких своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження посадових осіб відповідача щодо проведення службового розслідування із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, поліцейського ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача.

Отже, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, з огляду на що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправності оскаржуваного наказу позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи їх наявність не встановлена.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.