Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №320/20295/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Київ № 320/20295/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойка Тараса Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення (наказу), поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойка Тараса Миколайовича (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення (наказу), поновлення на посаді, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця ) Бойка Тараса про припинення контракту добровольця територіальної оборони від 09.03.2022 з ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця) Бойка Тараса Миколайовича поновити ОСОБА_1 на службу в складі добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця ).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність рішення відповідача стосовно припинення контракту добровольця територіальної оборони, укладено з ОСОБА_1 з огляду на те, що ні повідомлення про припинення контракту, ні пункт 16 Контракту, яким припинено його чинність, не містять висновків щодо конкретних обставин та/або посилань на службові розслідування, за наслідками яких було б встановлено порушення позивачем умов контракту або присяги добровольця територіальної оборони. При цьому, наголошено, що під час виконання обов`язків добровольця добровольчого формування територіальної оборони (далі - ДФТГ) ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався та жодного дисциплінарного стягнення не отримував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем у поданому до суду клопотанні вказано про правомірність прийнятого рішення про припинення контракту добровольця територіальної оборони з ОСОБА_1 у зв`язку з грубим та навмисним порушенням наказів командира, які полягали у відмові здати вогнепальну зброю. Окрім того, зауважено, що з моменту розірвання контракту з позивачем, останній не виявляв будь-якого бажання в поновленні чи продовженні служби добровольця в ДФБ МТГ.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

З контексту наведеної статті Кодексу вбачається, що суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Проаналізувавши зміст мотивів відповідача, наведених у клопотанні, суд дійшов висновку про їх недостатню обґрунтованість, оскільки останній не навів переконливих доводів з приводу того, чому розглядуваний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення КАС України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.

Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 09.03.2022 між позивачем та командиром добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойком Тарасом Миколайовичем укладено Контракт добровольця територіальної оборони.

У подальшому, 27.06.2023 командиром добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойком Тарасом Миколайовичем прийнято рішення про припинення контракту відповідно до пункту 23 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про припинення контракту добровольця територіальної оборони від 09.03.2022, вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб`єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву визначено Законом України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 №1702-IX (далі - Закон №1702-IX).

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону №1702-IX складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Приписами частини першої статті 4 Закону №1702-IX визначено, що територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону №1702-IX військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.

Порядок утворення та діяльності добровольчих формувань територіальних громад (далі - добровольчі формування), набуття та припинення членства в добровольчих формуваннях визначає Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449 (далі -Положення №1449).

Пунктом 16 Положення №1449 визначено, що членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони.

Відповідно до пункту 21 Положення №1449 контракт добровольця територіальної оборони укладається між командиром добровольчого формування та особою, яка подала заяву щодо членства в добровольчому формуванні. Такі особи укладають контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки. Форма контракту добровольця територіальної оборони затверджується Міноборони.

Як встановлено судом, 09.03.2022 між позивачем та командиром добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойком Тарасом Миколайовичем укладено Контракт добровольця територіальної оборони (далі - Контракт).

Пунктом 5 Контракту визначено, що цей Контракт є строковим та укладається строком на 3 (три) роки.

Відповідно до пункту 6 Контракту, контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи командира або добровольця в порядку та на підставах, визначених Положенням.

Відповідно до пункту 23 Положення №1449 підставами припинення контракту добровольця територіальної оборони є:

- закінчення строку контракту;

- порушення умов контракту або присяги добровольця територіальної оборони;

- заява добровольця територіальної оборони про припинення контракту;

- призов (прийняття) на військову службу;

- укладення контракту про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах;

- укладення контракту про проходження служби в державному органі спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України;

- незадовільний стан здоров`я добровольця територіальної оборони;

- наявність громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, крім громадянства України;

- розформування добровольчого формування.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2023 командиром добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойком Тарасом Миколайовичем прийнято рішення про припинення контракту відповідно до пункту 23 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449.

Водночас, судом встановлено, що рішення відповідача про припинення контракту не містить жодної підстави, визначеної пунктом 23 Положення №1449. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що таке право командира не є абсолютним, а його рішення має відповідати критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

З листа Добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Євгена Коновальця від 18.08.2022 №232, підписаного командиром Тарасом Бойком , адресованого начальнику ВП №1 Фастівського РУП ГУНП України в Київській області підполковнику поліції Олександру Кононенку, убачається, що рішення про припинення Контракту добровольця територіальної оборони з позивачем прийнято внаслідок систематичного невиконання наказів командира КСП, зокрема, у зв`язку з відмовою в здачі вогнепальної зброї.

Так, відповідно до наказу командира Добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Євгена Коновальця – Тараса Бойка від 22.04.2022 №31 на період відсутності прямих бойових дій у зоні діяльності Добровольчого формування наказано командирам підрозділів до 28.04.2022 забезпечити здачу зброї, закріпленої за особовим складом, який знаходиться в резерві та не задіяний в несенні служби у своїх підрозділах, на тимчасове зберігання до складу служби РАО.

Наказом командира Добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Євгена Коновальця - Тараса Бойка від 16.05.2022 №44 визначено командирам підрозділів Добровольчого формування, серед іншого, забезпечити здачу до складу РАО закріпленої за особовим складом зброї до 18:00 18.05.2022 відповідно до графіку здачі зброї Добровольчого формування.

Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №1702-IX визначено, що на громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Законом України від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов`зки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Статтею 28 Статуту внутрішньої служби визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:

наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до статті 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30 Статуту внутрішньої служби) .

Згідно із статтею 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Статтею 35 Статуту внутрішньої служби визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень (стаття 36 Статуту внутрішньої служби).

Відповідно до статті 69 Статут внутрішньої служби, начальник штабу бригади (полку, окремого батальйону) зобов`язаний серед іншого, організовувати своєчасне й правильне доведення до підрозділів і служб усіх наказів командира бригади (полку, окремого батальйону) та старших командирів (начальників), а також перевірку їх виконання; особисто доводити найважливіші накази та перевіряти їх виконання.

Отже, начальник штабу бригади (полку, окремого батальйону) зобов`язаний організовувати своєчасне й правильне доведення до підрозділів і служб усіх наказів командира бригади (полку, окремого батальйону) та старших командирів (начальників), а також особисто доводити найважливіші накази.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо своєчасного та правильного доведення наказів командира Добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Євгена Коновальця – Тараса Бойка від 22.04.2022 №31 та від 16.05.2022 №44 підлеглим. При цьому, відповідач не надав доказів щодо належного та своєчасного доведення командиром взводу чи начальником штабу цього наказу до особового складу та особисто до позивача.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Разом із цим, у разі надання відповідачем доказів, які свідчать, що спірні рішення, дії є правомірними, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та статті 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а оскаржуване рішення відповідача - протиправним.

Як наслідок, позовні вимоги в частині зобов`язання командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця) Бойка Тараса Миколайовича поновити ОСОБА_1 на службу в складі добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця ) - підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №480/2899/23.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 ім. Є. Коновальця - Бойка Тараса Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення (наказу), поновлення на посаді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця) Бойка Тараса від 27.06.2022 про припинення контракту добровольця територіальної оборони від 09.03.2022 з ОСОБА_1 .

Зобов`язати командира добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця) Бойка Тараса Миколайовича поновити ОСОБА_1 на службу в складі добровольчого формування Боярської міської територіальної громади №1 (ім. Євгена Коновальця ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.