Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №260/3678/24 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/3678/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

прийняти до розгляду цю позовну заяву;

визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо невизначення та невиплати грошової компенсації за п`ять місяців між 30.11.2022 та 01.05.2023 рр;

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо виниклої заборгованості з 01.07.2021 року по 14.10.2023 року згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року в адміністративній справі №260/7424/23;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України призначити та нарахувати суму заборгованості грошової компенсації за п`ять місяців недоплати та заборгованість виниклої у зв`язку з набранням законної сили рішення суду від 14.09.2023 року в адміністративній справі№260/7424/23;

стягнути з відповідача загальну суму недоплачених коштів моєї понсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, між 30.11.2022 року та 01.05.2023 року виникла прогалина в часі у п`ять місяців, яка ніяк не не компенсує недоплачені відповідачем кошти й протиправність його дій та бездіяльності очевидна з огляду цього факту. Крім того вказує на невідомі причини відсутності заборгованості по рішенню суду №260/7424/23 від 14.09.2023 року, де право на доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн виникло з 01.07.2021 року по 14.10.2023 року ніяк не визначено та некомпенсовано. Позивач вказує на те, що звернувся із заявою до пенсійного органу з проханням пояснити причини незадовоільного стану у виконанні та ігноруванні судових рішень, однак отримав формальну відповідь про небажання спілкуватися за наведеним питанням та вирішення, що і слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що позивач повторно звернувся до суду з тими ж позовними вимогами у справі з тими ж сторонами, намагаючись застосувати інший словесний виклад правових обґрунтувань позовних вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що позивач у межах цієї справи повторно просить суд переглянути питання по яким вже було прийнято рішення, що набрали законної сили, що не передбачено процесуальним законом.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що у відзиві проглядається наведення не тільки недостовірних та необ`єктивних даних, а й намагання повчання суду та спрямування його дій у сприятлеве для себе русло.

Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року у справі №260/622/23, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, починаючи з 21 січня 2020 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду, відповідач здійснив перерахунок пенсії з 21.01.2020 року та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум станом на дату, з якої судом зобов`язано провести такий перерахунок.

Так, позивач вказує на те, що розмір його позивача з 21.01.2020 року по 30.11.2022 року становив 20319,10 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №260/10931/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити з 01 травня 2023 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з врахуванням проведених виплат.

З 01.05.2023 року розмір пенсії позивача становив 20930,00 грн

Позивач зазначає, що в період з 30.11.2022 року по 01.05.2023 року (за п`ять місяців) виникла прогалина в часі, яка ніяк не компенсує недоплачені відповідачем кошти.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №7424/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахувти та виплатити щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат.

Як встановлено судом із матеріалів електронної справи №260/7424/23, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, надало звіт про виконання окремої ухвали у справі 260/7424/23 а саме, повідомило, що Головним управлінням 27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням 2000,00 грн. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсії після проведеного перерахунку з 01.07.2021 року склав 20930,00 грн., а з 01.11.2023 року з урахуванням вже встановленого на виконання судового рішення у справі 260/622/23 розміру пенсії вище максимального склав 20319,10 грн.

На виконання окремої ухвали суду від 14.09.2023 у справі №260/7424/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2021 року без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії після проведеного перерахунку пенсії з 01.07.2021 року склав 22474,62 грн., з 01.12.2021 року склав 22532,22 грн.

Після здійсненого на виконання судового рішення у справі 260/7424/23 перерахунку пенсії, розмір пенсії ОСОБА_1 неодноразово перераховувався на виконання судових інших судових рішень у справах: 260/10931/23, 260/2532/24, 260/2528/24, 260/1380/24, 260/4840/24, 260/6838/24, 260/6837/24, 260/7115/25, 260/4222/25, 260/1318/25, 260/321/25, в тому числі здійснювались перерахунки пенсії і у зв`язку із зміною грошового забезпечення (01.02.2022, 01.02.2023).

12.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із зверненням, в якому просив, серед іншого, повідомити чи буде поширюватися компенсаційна виплата на недоданий розмір пенсії за період з 30.11.2022 року по 01.05.2023 року та надати дані про нараховані суми боргу на виконання рішення суду у справі від 05.02.2024 проку №260/10931/23 та від 14.09.2023 року у справі №260/7424/23.

У відповідь на вказане звернення, відповідач повідомив позивача листом від 30.04.2024 року, що не вбачається підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів, оскільки суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті компенсації втрати частини доходів, звернувся до суду та просить суд зобов`язати нарахувати суму заборгованості грошової компенсації за п`ять місяців недоплати та заборгованість, яка виникла у зв`язку із набранням законної сили рішення суду від 14.09.2023 року у справі №260/7424/23.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2050-ІІІ) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в розумінні статті 2 Закону України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Вказане кореспондується також з нормами Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі по тексту Порядок № 159).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). В свою чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 522/9778/16-а, від 14 липня 2020 року у справі №750/1512/16-а, від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20 та від 20 квітня 2022 року у справі № 461/1390/16-а.

Відмовляючи у виплаті позивачу спірної компенсації, відповідач виходив з того, що перерахована сума пенсії не може вважатися доходом в розумінні норм Закону, оскільки виплачувалася на виконання рішення суду та носила одноразовий характер.

Проте суд не може погодитися з такими доводами суб`єкта владних повноважень з огляду на наступне.

Нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ гарантовано право осіб з числа військовослужбовців (в тому числі працівників органів внутрішніх справ) на довічну пенсію за вислугу років.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/7424/23, яке набрало було встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням законодавчих норм та зобов`язано провести відповідний перерахунок.

Тобто обставиною, що зумовила виникнення такої заборгованості, слугували саме протиправні дії органу Пенсійного фонду України.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що сума перерахованої на виконання рішень суду пенсії не є доходом в розумінні статті 2 Закону України № 2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі.

Тобто, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, тому порушення строків виплати перерахованої пенсії є підставою для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 та від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17 у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, Закон фактично прив`язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам, зокрема, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19.

Судом встановлено, що в спірних правовідносинах а ні позивачем, а ні відповідачем не надано суду відомостей про перераховану, на виконання рішення суду від 14.09.2023 року у справі №260/7424/23, суму заборгованості.

Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач ще не набув право на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки така за нормами статті 4 Закону України № 2050-ІІІ виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Разом з тим, судом із матеріалів справи, не встановлено, що виплата пенсії позивача в період з 30.11.2022 року по 01.05.2023 року не виплачена чи здійснена з порушенням норм пенсійного законодавства, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

З огляду на що суд вважає даний позов передчасним.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення

Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш