Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №260/4356/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/4356/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Рапіти Олега Васильовича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), яким просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суму недоплаченої індексації у розмірі 188 027.91 грн., з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 29 травня 2026 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суму недоплаченої індексації у розмірі 188 027,91 грн., з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 29 травня 2026 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №260/2408/24 відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17 липня 2026 року представник відповідача подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зазначає що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №260/2408/24 було виконано у добровільному порядку у встановлені законодавством строки. Зазначає, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. З наведеного слідує, що, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Таким чином, за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.09.2020 року № 199 підполковника ОСОБА_1 , начальника складу пального та мастильних матеріалів, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №340 від 04.09.2020 року відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби), вважати таким, що справи та посаду здав. Зарахувати його до оперативного резерву першої черги та направити на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із збереженням права носіння військової форми та з 25 вересня 2020 року виключити зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року в адміністративній справі №260/2408/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із встановленням місяці підвищення доходу січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправним дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у порядку, встановленому абзацами 3, 4, 5 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в період з 01 березня 2018 року по 25 вересня 2020 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 вересня 2020 року, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 3, 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №260/2408/24 - без змін.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №260/2408/24, залишеного в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 03 лютого 2025 року, ОСОБА_1 29 травня 2026 року нараховано та виплачено грошове забезпечення у розмірі 188027.91 грн., що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ «Державний ощадний банк України». При цьому компенсацію втрат частини доходів нараховано та виплачено не було.

Вказана обставина відповідачем не заперечується та не є предметом доказування.

Представник позивача подав до військової частини НОМЕР_2 заяву, в якій просив виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини грошового забезпечення.

За результатами розгляду заяви листом військова частина НОМЕР_2 повідомила про вжиття заходів для виконання рішення суду, однак компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суму недоплаченої індексації у розмірі 188027.91 грн. - позивачу не нарахувала та не виплатила.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся через свого представника з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону № 2050-III).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону № 2050-III, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

В силу п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення).

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-III, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Згідно вимог ст. 3 3акону № 2050-III, пунктів 1, 2, 4 Порядку № 159 компенсація за несвоєчасну виплату середньої заробітної плати пов`язана з реальною виплатою чи нарахуванням середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення. Раніше таких виплат право на неї (компенсацію) не виникає.

Зі змісту ст. 1 Закону України № 2050-III випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У п. 4 Порядку № 159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19, від 13.09.2021 у справі № 639/3140/17, від 09.08.2022 у справі № 460/4765/20, від 16.11.2022 у справі № 674/22/17) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України і ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення спору.

29 травня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №260/2408/24, залишеного в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 03 лютого 2025 року, ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошове забезпечення у розмірі 188027.91 грн, що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ «Державний ощадний банк України».

Отже, фактична грошового забезпечення відбулась лише 29 травня 2026 року, тому суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати.

Окрім того, суд зазначає, що нараховані та виплачені відповідачем на виконання рішення суду кошти позивачу не є такими, що виплачені своєчасно, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-III, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої індексації грошового забезпечення), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті такої у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-III.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме: за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 29 травня 2026 року.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суму недоплаченої індексації з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 29 травня 2026 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суму недоплаченої індексації з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 29 травня 2026 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець