Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №240/70/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/70/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 02.10.2025 №023830035459 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1989 по 26.04.1991 згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 від 26.04.1991, а також періоду роботи в св. «Південний Буг» з 01.01.1992 по 25.12.1993 відповідно до довідки №130.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою до пенсійного органу про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак відповідачем надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

11.02.2026 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із відповідною заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.1 ч. 2 ст. 114 до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та 02.10.2025 прийнято рішення №023830035459 про відмову у призначенні пенсії.

В зазначеному рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1989 по 26.04.1991 відповідно до копії свідоцтва НОМЕР_1 від 26.04.1991, оскільки документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Також, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в св. «Південний буг» з 01.01.1992 по 25.12.1993 відповідно до довідки №130, оскільки долучена копія довідки. Додатково зазначено, що в трудовій книжці вищевказаний період роботи відсутній, тому довідка потребує додаткової перевірки.

Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, останній звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-ІV.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж підтверджується документально та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Згідно оскаржуваного рішення пенсійного органу встановлено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1989 по 26.04.1991 відповідно до копії свідоцтва НОМЕР_1 від 26.04.1991, оскільки документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Також, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в св. «Південний буг» з 01.01.1992 по 25.12.1993 відповідно до довідки №130, оскільки долучена копія довідки. Додатково зазначено, що в трудовій книжці вищевказаний період роботи відсутній, тому довідка потребує додаткової перевірки.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом, позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за вислугу років.

До заяви про призначення пенсії позивачем долучено, зокрема, копію свідоцтва Б №302842 від 26.04.1991 про навчання у період з з 01.09.1989 по 26.04.1991 та копію довідки №130 щодо періоду роботи в св. «Південний буг» з 01.01.1992 по 25.12.1993.

Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Згідно п. 1.1 Порядку №22-1 передбачено такі види заяв: заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 №991/27436.

Згідно із пунктом 2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Судом встановлено, що позивач подавав заяву в електронній формі, а не в паперовій, що відповідачем в ході розгляду справи не заперечувалось.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про перерахунок пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту через вебпортал електронних послуг.

Відповідачем не доведено, що подана разом з заявою позивачем для перерахунку пенсії копія свідоцтва НОМЕР_1 від 26.04.1991 про навчання у період з з 01.09.1989 по 26.04.1991 та копія довідки №130 щодо періоду роботи в св. «Південний буг» з 01.01.1992 по 25.12.1993 не відповідають оригіналу та/або є непридатними для сприйняття їх змісту.

Крім цього, доводи відповідача не ґрунтуються на приписах Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №13-1).

Пунктом 1 розділу IV Положення №13-1 визначено, що надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає: подання користувачем електронних послуг через вебпортал з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заяв, передбачених абзацом другим пункту 1.1 розділу I, абзацом другим пункту 3.1 розділу III Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та заяви про підтвердження стажу роботи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Водночас, відповідно до пункту 10 розділу IV Положення №13-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії, поданої через вебпортал з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, додані не всі скановані копії необхідних документів, або/та документи потребують дооформлення, орган Пенсійного фонду не пізніше трьох робочих днів надсилає в електронній системі повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково та/або дооформити, строк їх подання.

Зміст вищезазначених норм свідчить про те, що подаючи заяву про призначення пенсії особа може подати таку заяву в електронній формі, скориставшись вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України. Відповідна заява подається разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Водночас, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, шляхом надсилання такій особі повідомлення через електронний кабінет користувача вебпорталу (у разі подання заяви через веб-портал).

Крім того, спеціальною нормою пункту 10 розділу IV Положення №13-1 установлено, що у разі, якщо до заяви про призначення пенсії, поданої через вебпортал з використанням електронного підпису, додані не всі скановані копії необхідних документів, або/та документи потребують дооформлення, орган Пенсійного фонду не пізніше трьох робочих днів надсилає в електронній системі повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково та/або дооформити, строк їх подання.

Тобто, орган пенсійного фонду, отримавши через вебпортал заяву позивача про перерахунок пенсії, до якої було додано скановані копії документів, а не їх оригінали, що не відповідає вимогам пункту 2.23 Порядку №22-1, зобов`язаний був не пізніше ніж через три робочі дні повідомити йому про виявлені недоліки та про документи, які мають бути ним додані, а також установити строк на виконання таких дій.

Однак, фактичні обставини даної справи свідчать, що установивши невідповідність доданих позивачем до заяви про перерахунок пенсії копій свідоцтва про навчання та довідки про період роботи вимогам пункту 2.23 Порядку №22-1, відповідач не надав йому можливості усунути недоліки шляхом повідомлення у 3-денний термін про можливість подання додаткових документів чи усунення недоліків поданих документів. Доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії (врахуванню стажу), при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №023830035459 від 02.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі заяви від 25.09.2025.

Суд відхиляє доводи відповідача про правомірність прийняття спірного рішення у зв`язку з невідповідністю змісту наданих позивачем документів, адже єдиною підставою для відмови у перерахунку пенсії зазначено надання ним копій документів.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 25.09.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням викладених висновків суду.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №023830035459 від 02.10.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням викладених висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

17.08.26