Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №240/28802/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/28802/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №3/4578 від 19.10.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних 30.06.2006 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції від 10.05.2006.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до тимчасового посвідчення позивач 30.06.2006 виключений з військового обліку згідно наказу МОУ №342-06. Проте позивач відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у застосунку Резерв+ перебуває на обліку у відповідача як військовозобов`язаний. Зазначає, що виключені з військового обліку громадяни не є військовослужбовцями, виключення унеможливлює повернення таких осіб на відповідний облік, а поновлення їх на військовому обліку не передбачено чинним законодавством України.

Ухвалою судді від 01.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно тимчасового посвідчення №4/124 від 27.01.1997 ОСОБА_1 (далі - позивач) 30.06.2006 виключений з військового обліку згідно наказу МОУ №342-06.

Відповідно до даних військово-облікового документа «Резерв+» від 19.12.2025 позивач перебуває в статусі військовозобов`язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чуднів).

На своє звернення від 08.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, відповідач листом від 19.10.2025 за №3/4578 повідомив, що наказ №342-06 (наказ Міністра оборони України від 09.06.2006) стосувався зняття з військового обліку, однак його дію було скасовано наказом №24 від 15.01.2015. Це означає, що всі, хто був знятий з обліку за попереднім наказом, мають знову стати на військовий облік і пройти військово-лікарську комісію для визначення їхньої придатності до служби. "Виключений з обліку" за наказом №342-06 означає, що позивач був вилучений з обліку за певними критеріями, але не обов`язково повністю виключений з числа військовозобов`язаних. Скасування наказу № 342-06 призвело до того, що особи, які були виключені на цій підставі, фактично знову стали військовозобов`язаними. Непридатність до служби в мирний час не є тотожною непридатності в умовах воєнного стану.

В подальшому, позивач через свого представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою, в якій зазначив, що він з 30.06.2006 виключений з військового обліку на підставі пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а тому не є військовозобов`язаним. На підставі викладеного, просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку.

Листом від 01.12.2025 за №19/122/2639 відповідач повідомив, що 01.04.2025 на підставі постанови КМУ №932 від 16.08.2024 шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України позивач був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 як такий, що не перебував на військовому обліку; в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 відсутні; для внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку необхідно подати в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки по місту перебування на військовому обліку витяг із протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.10.1996, де його було визвано непридатним до військової служби з виключенням, або довідку військово-лікарської комісії про ступень придатності до військової служби в даний час. 02.10.2025 ОСОБА_1 був доставлений зведеною групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де йому сформовано направлення на військово-лікарську комісію №5055575 для визначення ступеня придатності до військової служби, системою "Оберіг" була сформована та вручена під особистий підпис повістка №5061002 від 02.10.2025 для визначення закінчення проходження військово-лікарської комісії на 08.10.2025; у визначений термін ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився та результатів військово-лікарської комісії не надав, тому питання виключення ОСОБА_1 з військового обліку не вирішено і може бути вирішено тільки після надання довідки військово-лікарської комісії про ступень придатності до військової служби.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ст. 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (надалі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Тобто, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, приписи статті 37 Закону №2232-XII визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Так, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби (вказана підстава була наявна як на момент визнання позивачем непридатним до військової служби, так і на даний час).

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За змістом п.1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату виключення позивача з військового обліку (30.06.2006), діяло Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, п.261 якого передбачав, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.

У всіх інших випадках у воєнний час постанова ВЛК оформляється довідкою. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Судом встановлено, що у тимчасовому посвідченні №4/124 від 27.01.1997 міститься запис про те, що позивача виключено з військового обліку згідно наказу МОУ №342-06.

Водночас, порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних, який діяв на час здійснення зазначеного запису, передбачав прийняття постанови про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку та встановленням ступеня обмеження 8. Прийняття постанови про непридатність до військової служби саме з виключенням з військового обліку положеннями пункту 96 Положення №2 не передбачалося.

Докази, які б свідчили саме про виключення позивача із військового обліку з позбавленням його статусу військовозобов`язаного, та про існування таких обставин у позивача як станом на час виключення з обліку, так станом і на час розгляду справи, у справі відсутні, сторонами не подані.

Отже, наявний у тимчасовому посвідченні запис сам по собі не підтверджує прийняття уповноваженою військово-лікарською комісією рішення про непридатність позивача до військової служби саме з виключенням з військового обліку. Первинних документів, на підставі яких внесено такий запис, матеріали справи не містять.

Разом з цим, суд зазначає, що альтернативних відомостей, з яких суд міг би отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача (свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК, тощо), крім посвідчення (замість військового квитка) №4/124 від 27.01.1997, матеріали справи не містять.

Крім того, доказів повторного проходження позивачем ВЛК не надано, свідоцтво про хворобу йому не видавалося.

На думку суду, за таких обставин відомості про позивача потребують уточнення, адже для виключення з військового обліку мають існувати встановлені частиною шостою статті 37 Закону № 2232-XII підстави.

Крім того, відповідач листом від 19.10.2025 не відмовив позивачу у внесенні відомостей до Реєстру, а повідомив про необхідність звернення до відповідного ТЦК та СП за місцем реєстрації.

Також, листом від 01.12.2025 позивача повідомлено, що питання виключення його з військового обліку не вирішено і може бути вирішено тільки після надання довідки військово-лікарської комісії про ступень придатності до військової служби.

Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення №3/4578 від 19.10.2025 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби.

Суд також зазначає, що позивач не позбавлений можливості особисто з`явитися до ТЦК та СП з метою вирішення питання для проходження ВЛК.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

17.08.26