Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №160/2838/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа №160/2838/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з цим, позивач виявив, що він перебуває в розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09.06.2025, оскільки ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Позивач наголошує, що жодних повісток за місцем проживання він не отримував, а протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилося. На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 23.01.2025 за № 6/824 повідомив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про активне звернення до органів поліції від 09.06.2025 № E2391573 про здійснення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП ОСОБА_1 у зв`язку із неприбуттям всупереч вимог, передбачених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за повісткою № 3501114 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 30.05.2025 о 14.00 годині для уточнення даних, яка засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» з описом вкладення рекомендованим поштовим відправленням № 0610253733015 була направлена за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. Позивач зазначає, що безпідставне оголошення позивача у розшук без складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП порушує діюче законодавство України, та зумовлює до позивача негативні наслідки, у вигляді безпідставного та противоправного затримання Національною поліцією України. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 справу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.03.2026 справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду адміністративної справи №160/2838/26 визначено суддю Рябчук О.С.

28.05.2026 суддею Рябчук О.С. заявлено самовідвід, та винесено ухвалу в якій заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С. у адміністративній справі №160/2838/26 задоволено, а справу направлено раніше визначеному складу суду.

Ухвалою суду від 04.06.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що з інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачаються порушення позивачем, оскільки він не звернувся в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, як вимагає підпункт 1 пункту 2 частини ІІ розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон №3633-ІХ), а саме: не пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 та не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані щодо стану здоров`я через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, - в порушення вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з повісткою №3501114, направленої для уточнення даних, але про причину неявки позивач відповідача не повідомив. Так, у пред`явленому позові позивач не заперечує той факт, що він, будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, на виконання абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив свої облікові дані щодо стану свого здоров`я. Таким чином, позивачем не доведено, що він, будучи військовозобов`язаним, був звільнений від виконання обов`язку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 уточнити свої облікові дані у встановленому порядку. Перебування на військовому обліку чи наявність відстрочки (бронювання) не звільняє позивача від обов`язку уточнити свої персональні дані, в т.ч. і щодо стану свого здоров`я, і проходження ВЛК, у встановленому порядку у вказаний вище період. В подальшому 09.06.2025 в Реєстрі був створений електронний запит Е2391573 до Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо позивача у зв`язку з його неприбуттям за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці. Відповідач наголошує, що в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу – складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Також, відповідачем заявлено клопотання про закритті провадження у справі у зв`язку з тим, що звернення відповідача № Е2391573 від 09.06.2025 автоматично скасовано 09.06.2026, що свідчить про відсутність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку.

З приводу заявленого клопотання, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 238 КАС України визначені підстави, що суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до суду з цим позовом у лютому 2026 звернення Національної поліції №Е2391573 було чинним та породжувало для позивача відповідні правові наслідки.

Отже, на момент звернення до суду предмет спору існував.

При цьому, звернення Національної поліції №Е2391573 скасовано 09.06.2026 в автоматичному порядку, а не внаслідок вчинення відповідачем дій, спрямованих на виправлення оскаржуваного порушення та відновлення порушених прав позивача.

Таким чином, саме по собі скасування звернення після звернення позивача до суду не свідчить про виправлення відповідачем оскаржуваного порушення у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

За таких обставин, передбачені пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Інших обставин, які б свідчили про наявність передбачених частиною першою статті 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до інформації, відображеної у застосунку «Резерв+», сформованій 28.01.2026, щодо позивача міститься відмітка про порушення правил військового обліку із зазначенням причини: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

З метою з`ясування причин появи в реєстрі інформації про перебування позивача в розшуку та вилучення такої інформації, позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 23.01.2026 №6/824 повідомив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про активне звернення до органів поліції від 09.06.2025 № E2391573 про здійснення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП позивача у зв`язку із неприбуттям всупереч вимог, передбачених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за повісткою № 3501114 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 30.05.2025 року о 14.00 годині для уточнення даних, яка засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» з описом вкладення рекомендованим поштовим відправленням №0610253733015 була направлена за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. з метою складання протоколу, за яким в подальшому можливо прийняти правове рішення у справі про адміністративне правопорушення (притягнення до відповідальності або про закриття справи), а також з метою усунення причин та умов, що йому сприяли, позивачу рекомендовано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 або направити заяву в порядку статті 279-9 КУпАП про визнання вчиненого правопорушення та притягнення до відповідальності за вашої відсутності.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов таких

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини1 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період

Верховна Рада України 11.04.2024 прийняла Закон України №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним, що підтверджується військово-обліковим документом «Резерв +».

Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами потового зв`язку передбачені пунктом 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено пунктом 41 Порядку №560.

Так, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд зазначає, що обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абзацом 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частинами 1 та 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон №3543-ХІІ).

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, але не виключно: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені частиною 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Позивач в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3543-ХІІ свої персональні дані.

Отже, позивач порушив вимоги абзацу 6 частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ, а саме: будучи військовозобов`язаним протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, мав обов`язок уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, проте без поважних причин не оновив дані.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 20.05.2025 сформовано повістку №3501114, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно було з`явитися 30.05.2025 о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних.

Згідно з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення, зазначену повістку було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, яку останній також зазначив у позовній заяві: АДРЕСА_2 (трекінг: 0610253733015).

Водночас поштове відправлення не було вручено адресату, про що свідчить відповідна відмітка на конверті, згідно з якою відправлення повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку його зберігання.

Суд звертає увагу, що наведене у пункті 41 Порядку №560 нормативне положення передбачає декілька самостійних способів підтвердження належного оповіщення резервіста або військовозобов`язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку.

При цьому, належним підтвердженням оповіщення є не лише день фактичного отримання поштового відправлення, а й день проставлення поштовим оператором відповідної відмітки про відмову особи від отримання поштового відправлення або про її відсутність за відповідною адресою.

Таким чином, законодавством передбачено, що належне оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може підтверджуватися не лише фактом особистого отримання повістки, а й відповідними відомостями поштового оператора.

У даному випадку повістку було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням на адресу його зареєстрованого місця проживання, яка є належною адресою для його оповіщення та зазначена ним самим у позовній заяві. Отже, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вжито передбачений законодавством спосіб оповіщення шляхом надсилання повістки засобами поштового зв`язку.

При цьому, невручення поштового відправлення з причин, що не залежали від територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема у зв`язку із закінченням строку його зберігання, саме по собі не свідчить про неналежне оповіщення особи, якщо повістку було направлено на належну адресу її зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Таким чином, з огляду на те, що повістку було своєчасно сформовано та направлено позивачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, яка була відома територіальному центру комплектування та соціальної підтримки та підтверджена самим позивачем, обов`язок щодо його оповіщення був виконаний належним чином.

Факт повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням строку зберігання не спростовує факту вчинення відповідачем необхідних дій для належного оповіщення позивача про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на викладене, позивач, як особа, яка перебуває на військовому обліку, за наявності статусу військовозобов`язаного, будучи належним чином оповіщеним про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з`явився до ТЦК та СП у дату, яка зазначені у повістці.

Поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці, у відповідності до приписів частини 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ, позивачем не зазначено. Матеріали справи таких даних не містять.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Відповідно до пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Суд звертає увагу, що у зв`язку з тим, що позивач за викликом по повістці не з`явився, відповідачем було сформовано електронне звернення до органів Національної поліції України про розшук і доставлення громадянина.

Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого:

- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, якими, зокрема, але не виключно, передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів (пункт 2 частини 1 Правил).

Згідно з частиною 2 Правил якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на базову військову службу, визначеного указом Президента України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 Правил у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У відповідності до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VІІІ (далі – Закон №1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв +».

Так, як зазначалось, позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний та в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом «Резерв +».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Отже, для виключення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав звернутись з мотивованою заявою до ТЦК та СП - відповідач.

Втім, позивач не прибув за викликом до відповідача по повістці, чим порушив вимоги пункту другого частини першої Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487.

Отже, у зв`язку з неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, були наявні підстави для направлення відповідного звернення за формою, визначеною у додатку 20 до Порядку №1487, до територіальних органів Національної поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, причини неприбуття військовозобов`язаного за викликом ТЦК та СП з`ясовуються саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення, отже посилання позивача та суду першої інстанції на надіслання повістки з порушенням строку, як підставу для задоволення позовних вимог, є помилковими.

При цьому, згідно з частиною 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд зауважує, що доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Отже, розшук військовозобов`язаного з метою доставлення/адміністративного затримання оголошений у спірному випадку правомірно та у порядку, визначеному законом.

Суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.

Подібні правові висновки підтримані колегіями суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №160/23837/25, від 12.01.2026 у справі №160/24526/26.

З моменту виявлення позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для зобов`язання відповідача виключити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, вимога про зобов`язання відповідача повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимог щодо визнання протиправними дій відповідача та виключення відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру.

Враховуючи, що судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем, правові підстави для зобов`язання відповідача повідомляти органи Національної поліції України про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодекс у адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар