Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №160/15522/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №160/15522/26

Суддя: Кучугурна Наталія Вікторівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокуСправа №160/15522/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Онасенко Олег Миколайович, до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Онасенко Олег Миколайович, до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Військової частини № НОМЕР_1 рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 (військове звання: старший солдат) від 28.11.2025 року, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 за вх.№1388/4691 від 28.11.2025р.;

визнати протиправними дії Військової частини № НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту « ж) » пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, оформленої листом-відповіддю від 14 травня 2026 року № 6482;

зобов`язати Військову частину № НОМЕР_1 Збройних Сил України звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту « ж) » пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач уклав з Міністерством оборони України Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, під час дії воєнного стану. Відповідно до п. 3 Контракту визначено, що цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків установлених законодавством за погодженням сторін на 3 (три) роки, тобто з 27 липня 2022 року по 26 липня 2025 року. Контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Міністерства оборони України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Позивач не висловлював бажання продовжувати військову службу після закінчення строку контракту та 28.11.2025 подав рапорт до Військової частини № НОМЕР_1 (Відповідача) з проханням звільнити його з військової служби на підставі ст.26 ч.5 п.3 пп. « ж) » Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який було зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_2 за вх.№1388/4691 від 28.11.2025 року. У відповідь на адвокатський запит вих.№2404/02-2026 від 24.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав лист-відповідь вихідний № 203/672 від 04.05.2026 року, в якому повідомляє наступне, а саме: « ОСОБА_2 , був прийнятий 27.07.2022 на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із чим знятий з військового обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 . З питань звільнення з військової служби звертайтеся до військової частини НОМЕР_1 . Питанням звільнення з військової служби не є компетенцією ІНФОРМАЦІЯ_4 .». 22.05.2026 року засобами поштового зв`язку на поштову адресу представника Позивача - адвоката Онасенко О.М. від Військової частини № НОМЕР_1 надійшов листвідповідь вихідний № 6482 від 14.05.2026 року за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , в якому Відповідач повідомив наступне, а саме: «Відповідь на адвокатський запит вх.2349 від 07.05.2026 щодо ОСОБА_3 Командуванням військової частини НОМЕР_1 в межах компетенції розглянуто Ваш адвокатський запит від 20.04.2026 № 2004/02-2026 в інтересах ОСОБА_4 та повідомляється наступне. Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» під час дії особливого періоду: 2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом З частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону. Враховуючи той факт, що старший солдат ОСОБА_2 у встановленому контрактом від 27.07.2022 порядку не повідомив командування військової частини НОМЕР_1 про припинення контракту та про небажання продовжити військову службу, дія контракту ОСОБА_3 продовжена згідно з приписами діючого законодавства...». Тобто, в зазначеному листі вихідний № 6482 від 14.05.2026 року командир військової частини НОМЕР_1 , відповідач фактично зазначає, що дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану та підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби відсутні. Однак, при наданні відповіді, відповідач посилається на норму яка передбачає, що позивача необхідно звільнити з військової служби. Отже, Відповідач чинить протиправно, тому Позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/15522/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином засвідчені копії документів щодо передачі рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 28.11.2025, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 за вх. №1388/4691 від 28.11.2025) до Військової частини НОМЕР_1 .

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач-1 заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначає, що Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом від 27.07.2024 (строком дії контракту на три роки) та відповідно до пункту 4 за 3 (три) місяці до закінчення строку зазначеного контракту не повідомив про бажання або небажання укласти новий контракт чи відмовитися від його укладення із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами, дія контракту ОСОБА_1 була продовжена згідно з приписами діючого законодавства. Даний факт підтверджується витягами із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2025 № 348 та від 19.09.2025 № 448, що додаються. Позивач був повідомлений про продовження дії вищезазначеного контракту як через безпосереднього командира (начальника) підрозділу так і через представника Позивача – адвоката ОНАСЕНКА Олега Миколайовича, доказ зазначеного знаходиться в матеріалах справи № 160/15522/26. Військова частина НОМЕР_1 позбавлена можливості на власний розсуд вирішувати питання включення військовослужбовців до наказів про виключення із особового складу військової частини, оскільки у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 справа № 160/15522/26 про надання відзиву на позовну заяву та витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляє наступне. Надати витребувані судом докази, а саме належним чином засвідчені копії документів щодо передачі рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 28.11.2025, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 за вх. №1388/4691 від 28.11.2025) до Військової частини НОМЕР_1 не виявляється можливим у зв`язку з їх ненадходженням до ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 навіть не містить такої номенклатури журналів реєстрації, будь-які записи про надходження зазначеного рапорту від ОСОБА_1 в журналах обліку та прийому кореспонденції відсутні. Позивачем не надано жодного доказу направлення/отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначеної кореспонденції.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

27.07.2022 Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 та ОСОБА_1 (позивач) був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Пунктом третім контракту передбачено, що він є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки. Контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Міністерства оборони України або громадянина України в порядку та на умовах, визначених Законом України «про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до п.4 контракту, сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами.

Матеріали справи містять рапорт позивача від 28.11.2025, адресований командиру Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі закінчення строку служби (закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану). Рапорт містить відмітку про його реєстрацію у ІНФОРМАЦІЯ_5 (№1388/4691 від 28.11.2025).

У відповідь на адвокатський запит адвоката позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 04.05.2026 №203/672 повідомив про те, що ОСОБА_1 був прийнятий 27.07.2022 на військову службу за контрактом до Військової частини НОМЕР_1 , у звязку із чим знятий з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . З питань звільнення з військової служби необхідно звертатися до Військової частини НОМЕР_1 . Питання звільнення з військової служби не є компетенцією ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Військова частина НОМЕР_1 на запит адвоката позивача повідомила таке.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» під час дії особливого періоду:

2) для військовослужбовців, які проходять військову службу з контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього закону;

до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;

на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Враховуючи той факт, що старший солдат ОСОБА_1 у встановленому контрактом від 27.02.2022 порядку не повідомив командування Військової частини НОМЕР_1 про припинення контракту та про небажання продовжити військову службу, дія контракту ОСОБА_1 продовжена згідно з приписами чинного законодавства.

Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненаправлення його рапорту про звільнення до Військової частини НОМЕР_1 , також позивач вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок зокрема, включає: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.

Частинами першою, другою, шостою, чотирнадцятою статті 2 Закону №2232-XII визначено, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку і вирішили вступити на військову службу за контрактом, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2232-XII на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, зокрема, військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Згідно з частинами другою, третьою статті 23 Закону №2232-XII для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: для осіб офіцерського складу з числа:

військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:

спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;

іншими спеціальностями - 5 років;

громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;

інших громадян - від 1 до 5 років.

Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до частини другої цієї статті.

Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, у тому числі з числа військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.

Пунктом 2 частини дев`ятої статті 23 Закону №2232-XII передбачено, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану: у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Отже, право військовослужбовця на звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII виникає за наявності таких обставин: 1) укладання контракту під час дії воєнного стану; 2) закінчення строку дії такого контракту; 3) відсутність у військовослужбовця бажання продовжувати військову службу.

Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, в редакції змін внесених згідно з Указом Президента № 439/2023 від 18.07.2023 (далі Положення № 1153).

Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Це Положення застосовується також до відносин звільнення з військової служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення № 1153, право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що право видавати накази по особовому складу, у тому числі про звільнення з військової служби, надано, зокрема, командирам військових частин. Поряд із цим військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Як установив суд, 27.07.2022 Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 та ОСОБА_1 (позивач) був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Матеріали справи містять рапорт позивача від 28.11.2025, адресований командиру Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі закінчення строку служби (закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану). Рапорт містить відмітку про його реєстрацію у ІНФОРМАЦІЯ_5 (№1388/4691 від 28.11.2025).

Отже, позивачем був укладений контракт під час дії воєнного стану, у подальшому позивач не висловив бажання продовжувати військову службу, у зв`язку із чим і подав рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_4 про звільнення з військової служби.

Проте, суд указує, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , і докази про те, що позивач звертався безпосередньо до цієї військової частини в матеріалах справи відсутні.

Крім того, пунктом третім контракту передбачено, що він є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки.

Так, контракт був укладений 27.07.2022, отже з урахуванням пункту третього контракту, строк його дії закінчився 27.07.2025.

Водночас, відповідно до п.4 контракту, сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами.

Як зазначено вище, позивач звернувся із рапортом про звільнення з військової служби датованим 28.11.2025. Доказів про те, що позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту матеріали справи не містять.

З наведеного вище суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:

беруть участь разом з відповідними органами управління у сфері освіти у повсякденному керівництві допризовною підготовкою;

за сприяння місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських рад виконують рішення комісій з питань направлення для проходження базової військової служби про направлення громадян України для проходження базової військової служби;

взаємодіють з місцевими держадміністраціями з питань залучення громадян на військову службу та проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби;

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;

взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

проводять серед населення рекламно-агітаційну роботу із залучення на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві, вступу до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;

проводять агітацію, відбір, вивчення, оформлення документів кандидатів на військову службу за контрактом, у тому числі осіб офіцерського складу, та їх направлення до військових частин, навчальних військових частин (центрів);

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

здійснюють заходи щодо виявлення та попереднього відбору кандидатів для направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

здійснюють фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Реєстру (крім співробітників СБУ та розвідувальних органів України, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають у них на військовому обліку);

надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом;

розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території;

ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави;

здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

взаємодіють з підприємствами єдиної транспортної системи України під час її підготовки і функціонування в особливий період;

взаємодіють з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування та беруть участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) щодо задоволення в особливий період потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку, зокрема з питань оповіщення та збору військовозобов`язаних та резервістів, виділення необхідних споруд та об`єктів інфраструктури, утримання запасу матеріально-технічних ресурсів, постачання техніки на збірні пункти та до військових частин, розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі до складу Збройних Сил та інших військових формувань під час мобілізації, виконання інших завдань згідно з мобілізаційними планами;

беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах;

забезпечують згідно із законодавством організацію соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів та членів їх сімей;

організовують роботу з вручення нагород громадянам, які перебувають у запасі та відставці;

складають атестаційні матеріали для присвоєння первинних і чергових військових звань офіцерського складу запасу, резервістів;

беруть участь у роботі центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з увічнення пам`яті осіб, які загинули, померли від поранень, контузій, каліцтва або захворювань, отриманих внаслідок виконання обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини та участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи;

ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

забезпечують підготовку та подання документів, необхідних для призначення органами Пенсійного фонду України пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців базової військової служби), та членам їх сімей відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та розвідувальними органами;

повідомляють органам Пенсійного фонду України про повторне прийняття на військову службу осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

видають довідки громадянам про проходження військової служби, зокрема про період участі у бойових діях для врахування до стажу;

оформлюють документи для виплати компенсаційних сум військовослужбовцям Збройних Сил, які стали особами з інвалідністю, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1994 р. № 290 (ЗП України, 1994 р., № 8, ст. 214; Офіційний вісник України, 2015 р., № 18, ст. 490; 2020 р., № 95, ст. 3080);

оформлюють документи для призначення та виплати Міноборони одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на збори чи для проходження служби у військовому резерві;

надають довідки дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців базової військової служби, про період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років, для його зарахування до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком;

беруть участь у роботі місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, військових частин та підприємств з військово-патріотичного виховання громадян України;

інформують місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування про стан здійснення заходів щодо направлення громадян України для проходження базової військової служби та мобілізаційної підготовки, з питань залучення громадян на військову службу за контрактом, з інших питань, що належать до їх компетенції, і подають пропозиції щодо поліпшення такої роботи;

вивчають питання щодо потреби в комплектуванні штатних посад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками, вносять пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації, проводять роботу з персоналом;

проводять моніторинг суспільно-політичної обстановки на відповідній території та налагодження цивільно-військових відносин;

звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають звернення (заяви) іноземців та осіб без громадянства щодо прийняття на військову службу за контрактом, проводять первинну перевірку та первинну співбесіду з кандидатом для проходження військової служби. Протягом трьох календарних днів з дати проведення первинної співбесіди надсилають висновок щодо доцільності подальшої перевірки іноземця або особи без громадянства як кандидата для проходження військової служби або відмови у прийнятті на військову службу до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства з метою подальшого проведення основної перевірки;

забезпечують організацію харчування кандидатів для проходження військової служби з числа іноземців та осіб без громадянства за нормою, передбаченою для осіб, визначених у підпункті «н» пункту 1 приміток до норми № 1 - загальновійськова норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 14, ст. 739; 2014 р., № 51, ст. 1337, № 97, ст. 2776; 2016 р., № 3, ст. 172), з дня прибуття їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

виконують інші функції відповідно до законодавства.

Пунктом 9-1 указаного Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право на здійснення (у період проведення мобілізації (крім цільової) заходів з перевірки військово-облікових документів громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

З огляду на покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдання, суд зазначає про відсутність обов`язку територіального центру комплектування та соціальної підтримки направляти до військової частини рапорт про звільнення військовослужбовця, адресований командирові військової частини, в якій він проходить військову службу, тому суд відмовляє в задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.

З огляду на положення ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач-1: Військова частини НОМЕР_1 .

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суддя Н.В. Кучугурна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua