Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №140/1587/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1587/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо призначення пенсії по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки;

зобов`язання призначити та виплачувати з 02.01.2026 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025 роки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 02.01.2026 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-IV). Однак, для розрахунку розміру пенсії відповідачем взято показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно з нормами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, визначеної для призначення нової пенсії за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025), мотивуючи тим, що їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII), а тому для застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону №1058-IV для призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, немає підстав.

Позивач не погоджується з діями відповідача та зазначає, що у даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а тому для визначення розміру пенсії мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV, тобто виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023-2025 роки.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.19).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що позивач з 08.09.2017 перебувала на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.

02.01.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі – Порядок).

З урахуванням зазначеного Порядку, визначено орган, який розглядав заяву позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області).

За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення про перерахунок пенсії №907550172261 від 08.01.2026, а саме переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області правомірно обчислено розмір пенсії позивача відповідно до норм Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (а.с.22-23).

09.03.2026 відповідач подав клопотання про залучення ГУ ПФУ в Кіровоградській області у якості належного відповідача.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 (а.с.39-70) залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області).

Відповідач2 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що з 02.01.2026, на підставі заяви від 02.01.2026, Головним управлінням переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) 8913,83 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону.

Відтак обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 41 рік 5 місяців 12 днів (порахований по 31.05.2023). Коефіцієнт страхового стажу, розрахований відповідно до ст. 5 Закону №1058-ІV, становить 0,41417.

Заробітна плата за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2000 по 31.07.2017, обчислена згідно зі статтею 40 Закону, становила 6396,74 грн (8913,83 грн х 0,71762, де 8913,83 грн – проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115), з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014 – 2016 роки; 0,71762 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Розмір пенсійної за віком згідно Закону з 02.01.2026 склав 3323,00 грн, де: 2649,34 грн - основний розмір пенсії (6396,74 грн х 0,41417); 285,45 грн - доплата за понаднормовий стаж за 11 років (2595,00 грн х 11 %, де 2595,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2026); 388,21 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025.

Враховуючи викладене, переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за заявою від 02.01.2026 проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки для розрахунку заробітної плати за нормами частини другої статті 40 Закону № 1058, відсутні. (а.с.44-49).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 08.09.2017 їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII з визначенням розміру пенсії відповідно до правил, встановлених пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

02.01.2026 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просила перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с.11,60зворот-61).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 зі змінами, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку, визначено орган, який розглядатиме заяву позивача - ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Відповідно до рішення відповідача2 від 08.01.2026 №907550172261 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 02.01.2026 (а.с.12, 52).

Вважаючи дії пенсійного органу в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при переведенні на інший вид пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другої вказаної статті Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до вимог статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

З матеріалів справи слідує, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2023, 2024, 2025 роки немає підстав, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Проте суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки Закон №1788-ХІІ передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

З огляду на те, що 02.01.2026 позивач вперше звернулася за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в даному випадку відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17.

Відповідач2 не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).

При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про переведення на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Кіровоградській області та за результатом її розгляду прийнято відповідне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем в даній справі відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII є саме ГУ ПФУ в Кіровоградській, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення про перехід на інший вид пенсії.

Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало жодного рішення за наслідками її розгляду, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб`єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).

Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 02.01.2026 №907550172261 про перерахунок пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки; зобов`язання відповідача2 здійснити з 02.01.2026 перерахунок та виплату позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача2 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02 січня 2026 року №907550172261 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 02 січня 2026 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023, 2024, 2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м.Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826);

Відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м.Кропивницький, вул.Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій