Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №140/4715/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4715/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову 16-ої Регіональної ВЛК (м. Львів) від 09 лютого 2026 року щодо незатвердження постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену свідоцтвом про хворобу № 2026-0109-1114-4579-0 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;

2) зобов`язати 16-у Регіональну ВЛК (м. Львів) повторно розглянути постанову при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену свідоцтвом про хворобу № 2026-0109-1114-4579-0 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підставами незатвердження свідоцтва про хворобу зазначено необґрунтований клініко-експертний діагноз, результати аналізів надані не в повному обсязі, у наданій медичній та обліковій документації наявні суперечливі контраверсійні дані.

Позивач вважає таке рішення оформлене протоколом протиправним, оскільки відповідачем була порушена процедура прийняття суб?єктом владних повноважень рішення у зв?язку з допущенням порушень п. 2.3.4 розділу І Положення Nє 402 в частині не затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мене про непридатність до військової служби.

З наведених підстав просить задовольнити позов повністю

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що експертами штатної НОМЕР_1 РВЛК, після ретельної перевірки вказаного Свідоцтва про хворобу складено протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 09.02.2026 року за №2026-0209-1718-4447-0, яким Постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 було не затверджено через ряд допущених порушень та некоректностей, які були відображені у Свідоцтві про хворобу згідно Пункту 22.4 глави 22 розділу II Положення.

Зазначає, що постанова штатної НОМЕР_1 РВЛК, яка в даному випадку оформлена Протоколом засідання, є актом індивідуальної дії, слід розуміти, що рішення було прийнято згідно вимог Положення з належним дотриманням процедури, з наданням роз`яснень та відповідних рекомендацій для усунення недоліків.

Також, відповідач звертає увагу, що позивач жодним чином не звертався до ЦВЛК Збройних Сил України для перегляду рішення у зв`язку з незгодою.

Відтак, постанова ВЛК НОМЕР_1 РВЛК, оформлена Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 09.02.2026 за №2026 0209-1718-4447-0 винесена вірно, з дотриманням процедури при проведенні військово-лікарської експертизи та згідно вимог Положення. Підстав для скасування даної Постанови відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення не вбачається.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 та 09.01.2026 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За результатами медичного огляду було оформлено свідоцтво про хворобу №2026-0109-1114-4579-0 від 09.01.2026, відповідно до якого його визнано непридатним до військової служби на підставі статті 13-А графи II Розкладу хвороб.

У подальшому зазначене свідоцтво про хворобу було направлено для затвердження до 16-ої регіональної ВЛК (м. Львів).

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 09.02.2026 №2026-0209-1718-4447-0 прийнято рішення про незатвердження зазначеного свідоцтва про хворобу.

Як підстави незатвердження зазначено необґрунтований клініко-експертний діагноз, результати аналізів надані не в повному обсязі, у наданій медичній та обліковій документації наявні суперечливі контраверсійні дані.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно вимог ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначається Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі Порядок №1487).

Відповідно до п.п.2-4 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

- фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

- здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

- подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Завданнями військового обліку є:

- утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;

- проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;

- своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

- забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;

- забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку;

- забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктом 20 Порядку №1487 передбачено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

- для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

- для резервістів - військовий квиток.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до п.п. 2, 8 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Із системного аналізу правових актів вбачається, що виключення з військового обліку відбувається на підставі рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Для встановлення необхідності направлення резервіста, військовослужбовця чи призовника на медичний огляд до ВЛК така особа повинна особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 із оригіналами військово-облікових документів.

Як встановлено судом, 09.01.2026 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд віськово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 та, на підставі статті 13-а графи ІІ Розладу хвороб, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії від 09.02.2026 №2026-0209-1718-4447-0, у якому зазначено:

«Постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлена свідоцтвом про хворобу від 09.02.2026 №2026-0209-1718-4447-0, НЕ ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ. Причина незатвердження:

1. Необґрунтований клініко-експертний діагноз.

2. Бланки з результатами аналізів надано не в повному обсязі.

3. У наданій медичній та обліковій документації наявні суперечливі контраверсійні дані.

Рекомендації:

- підлягає контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 після огляду ендокринолого у Військово-медичному клінічного центру Західного регіону. Експертне рішення прийняти за новим протоколом (відповідно до результатів вивчення документів обстежень)».

Підписано головою комісії полковником медичної служби.

Відповідно п.20.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402 (далі - Положення) постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Постанови позаштатних ВЛК, які сформовані в електронній формі та підлягають затвердженню штатною ВЛК відповідно до цього Положення, затверджуються протоколом засідання відповідної штатної ВЛК (додаток 19).

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації в обов`язковому порядку підлягають затвердженню штатною ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у Центральній ВЛК або у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не оскаржувалась рішення прийняте 16-ою Регіональною ВЛК №2026-0109-1114-4579-0, яким не підтверджено непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд зауважує, що передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб`єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення, які, у даному випадку, відсутні.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер