Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №740/3674/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/3674/25 Головуючий у 1 інстанції Гагаріна Т. О.

Провадження № 33/4823/343/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Салая Г.А.

захисника – Морозова В.Ю. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Морозова В.Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Місцевим судом установлено, що 25.06.2025 о 15 год 34 хв в місті Ніжин по вулиці Березанська, 100, водій ОСОБА_1 керував автомобілем “МАН”, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, скасувати її та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про те, що суд безпідставно розглянув справу без його участі та участі підзахисного, чим фактично позбавив ОСОБА_1 можливості реалізувати право на захист.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки відеозапису, який міститься в матеріалах справи. Із дослідженого відео не вбачається об`єктивних ознак його перебування у стані алкогольного сп`яніння, зокрема відсутні характерні прояви, що могли б свідчити про порушення координації рухів, нечіткість мовлення чи іншу поведінку, притаманну особі у стані сп`яніння.

Також, на думку захисту, не надано належної оцінки законності зупинки транспортного засобу, безпідставно покладено в основу постанови роздруківку результату вимірювання з приладу «Драгер», фактично визнавши її беззаперечним доказом вини. Разом з тим, сам по собі паперовий чек із цифровим показником не є належним та достатнім доказом без підтвердження дотримання встановленої законом процедури огляду. Матеріали справи не містять належних доказів справності, сертифікації та своєчасної метрологічної повірки зазначеного приладу на момент проведення огляду. Відсутні документи щодо дати останньої повірки та строку її дії. Не зафіксовано належним чином процедуру проведення тестування, зокрема демонстрацію нульових показників перед проведенням огляду, використання нового одноразового мундштука, безперервність відеофіксації та дані засобу відеофіксації. У матеріалах відсутній повний безперервний відеозапис процедури, що унеможливлює перевірку правильності дій працівників поліції. Також не доведено належного роз`яснення мені права вимагати проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Тому вважає за неможливе вважати отриманий результат достовірним та безспірним доказом перебування у стані сп`яніння.

Зазначає, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на алкогольне сп`яніння, здійснювали щодо нього психологічний тиск, не видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено відповідних свідків.

У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.

ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з`явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410916 від 03.08.2025 року, ОСОБА_2 було роз`яснено права та обов`язки, який він власноруч підписав (а.с. 6).

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 372557 від 25.06.2025 ОСОБА_1 25.06.2025 року о 15 год. 53 хв. керував транспортним засобом МАН, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат склав 1,29 проміле, від додаткового освідування в медичному закладі водій відмовився під відеофіксацію, чим порушив п.2.9 ПДР, який він власноруч підписав (а.с. 2).

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені в ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.

Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “Драгер 6810”, у ОСОБА_1 було встановлено алкогольне сп`яніння з показником 1,29 %о, яку він власноруч підписав.(а.с. 2).

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився за допомогою приладу «ALKOTEST 6810». Результат огляду 1,29 ‰. Водій ОСОБА_1 з результатом згоден. (а.с. 3).

Згідно наявного в матеріалах справи направлення водія ОСОБА_1 транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився (а.с. 4).

Будь-яких суттєвих порушень прав особи на захист апеляційний суд не вбачає, крім того, відсутність особи при розгляді справи судом першої інстанції не позбавила його можливості ознайомитися з матеріалами справи, звернутися за правовою допомогою, подати апеляційну скаргу і надати докази на підтвердження своєї позиції апеляційному суду.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначено обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак стаття 130 цього Кодексу до такого переліку не входить.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Із переглянутого відеозапису вбачається, що на камеру відеореєстратора патрульного автомобіля зафіксовано рух автомобіля та його зупинку, після чого у водія перевірено документи та під час спілкування виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота,, почервоніння очей, і запропоновано пройти огляд за допомогою приладу “Драгер” на місці, на що ОСОБА_1 погодився, поліцейським проведено контрольний забір повітря, роз`яснено правила продуття приладу, результат якого був 1,29 проміле, що було озвучено на камеру поліцейським. Водій був не згоден з результатом, проте на запитання поліцейського, чи бажає він пройти медичний огляд в лікарні, відповів категоричною відмовою: «в лікарню відмовляюсь, пиши протокол». На запитання поліцейського, роз`яснення йому прав вважав непотрібним. Далі були складені адміністративні матеріали та водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування та виписано тимчасовий дозвіл. Будь-яких клопотань не виказував.

На відеозаписі події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності повного безперервного відеозапису є безпідставними.

Позицію сторони захисту про незаконність зупинки транспортного засобу та відсутність доказів наявності у нього в момент зупинки ознак алкогольного сп`яніння, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Щодо доводів апелянта з приводу порушень з боку працівників поліції, зокрема щодо проведення належним чином процедури тестування є безпідставними, оскільки жодних заперечень з цього приводу ОСОБА_1 не висловлював.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом є безпідставними та спростовуються дослідженим відеозаписом.

Щодо доводів апелянта про те, що не було перевірено чинність повірки приладу, то з цим також апеляційний суд не погоджується і вважає їх безпідставними, оскільки з переглянутого відео вбачається, що поліцейським було інформовано ОСОБА_1 про правила застосування приладу, а вимоги про надання відповідних документів водій не висловлював.

Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи даних засобу відеофіксації є безпідставними, оскільки такі містяться в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Заперечуючи проти притягнення до адміністративної відповідальності стороною захисту не надано суду належних доказів на спростування результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав вважати зібрані докази неналежними чи недопустимими.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Морозову В.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю., а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай