Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №945/1699/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №945/1699/26

Суддя: Павленко І. В.

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1699/26

Провадження № 2/945/1822/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 30 травня 2025 року між нею та відповідачем укладено шлюб, що зареєстрований Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що зроблено відповідний актовий запис № 39. У шлюбі у подружжя народилась дитина - дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне з відповідачем життя не склалось через різні погляди на сімейне життя, що суперечить її уявленню про сім`ю, між ними втрачено взаєморозуміння, почуття любові один до одного. На даний момент, зазначає, що подружжя спільне господарство не ведуть, шлюб набув формальних ознак. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить її особистим інтересам, у зв`язку із чим звертається до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явилась; 18 серпня 2026 року подала до канцелярії суду заяву, в якій просила розгляд цієї справи проводити за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; 18 серпня 2026 року його адвокат Ільїн Олександр Валерійовича на електронну адресу суду подав клопотання, в якому просив розгляд справи про розірвання шлюбу проводити за його відсутності та відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають у шлюбі, що зареєстрований Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 30 травня 2025 року складено відповідний актовий запис № 39 (а. с. 9).

Подружжя має дитину - дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23 жовтня 2025 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 10).

Наразі сторони спільне домашнє господарство не ведуть, проживають окремо, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам та інтересам дитини, підтримувати сімейні відносини наміру не мають.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до приписів ст. 37 СК України, шлюб є правозгідним.

Згідно із ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У ст. 110 СК України закріплено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і відновлювати їх позивач та відповідач наміру не мають, наполягають на розлученні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 37, 55, 56, 104, 105, 110-113 Сімейного кодексу України, статтями 206, 211, 223, 247, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 30 травня 2025 року складено відповідний актовий запис № 39 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 07 липня 2026 року на підставі квитанції № 1.744787139.1 в сумі 1 331,20 гривень, що становить 665,60 гривень.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення - 18 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua