Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №945/1133/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1133/26

Провадження № 3/945/351/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 19.11.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874421 відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874421, складеного 08 травня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Максимчуком М.Г., 08 травня 2026 року близько 22 годині 25 хвилин в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, будучи в п`яному вигляді, вчинив відносно своєї сусідки ОСОБА_2 хуліганські дії, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував. Своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.

Разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874421 до суду подано заяву ОСОБА_1 , датовану 08.05.2026 року та підписану особисто, про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП за його відсутності, в якій останній зазначив, що з протоколом повністю згоден (а. с. 8).

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на виклик суду жодного разу не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою як зареєстрованого місця проживання останнього, так і фактичного проживання, що зазначені у протоколі.

Відповідно до конвертів, що містяться в матеріалах справи, судові повістки про виклики до суду у судові засідання не вручені ОСОБА_1 та повернулися з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 22, 33-34-1).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Додатково про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток на номер телефону, вказаного останнім у заяві на отримання електронних повісток, долученої до матеріалів справи (а. с. 9); відповідно до довідок про доставку SMS, судові повістки про виклики до суду у судові засідання на 18.05.2026 року о 10:40 та 20.07.20206 року об 11:00 доставлено одержувачу ОСОБА_1 15.05.2026 року об 11:13:47 та 23.06.2026 року о 15:13:55 (а. с. 16, 31).

Про слухання справи ОСОБА_1 також повідомлявся шляхом здійснення телефонограм за номером телефону, вказаним у протоколі; при цьому, повідомити останнього не вдалося можливим через відсутність з ним зв`язку (а. с. 15, 19, 25, 30).

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень щодо даних свого зареєстрованого та фактичного місця проживання, а також контактного номеру телефона (а. с. 1).

Поміж інше, додатково про дату, час та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 був повідомлений вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме до Миколаївського районного суду Миколаївської області в судові засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а. с. 20, 26, 32).

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 липня 2026 року до ОСОБА_1 застосовано привід через органи внутрішніх справ (Національної поліції), а її виконання доручено Відділенню поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, однак особу до зали суду доставлено не було.

Тож, суд звертає увагу, що подальше відкладення судових засідань з розгляду справи нівелюватиме завдання провадження, яким є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її з дотриманням вимог закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних порушень та запобігання таким правопорушенням, а тому суддя вважає, що з справу необхідно розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність адміністративних проваджень та слухання справ у Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено, що дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, Відділенням № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надано такі документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874421 від 08.05.2026 року (а. с. 1); копію рапорту події 102 № 280244728 від 08.05.2026 року, відповідно до якого 08.05.2026 року о 22:29 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: Миколаївський район, с-ще Надбузьке, СВТ Дружба, до голови СВ звернулися мешканці та повідомили, що 30 хвилин тому їм погрожував сусід по телефону, раніше хватав сокиру та садовий інвентар (а. с. 2-зворот); копію протоколу прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.05.2026 року (22:45) (а. с. 3-зворот); копію письмового пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 08.05.2026 року (а. с. 4); копію письмового пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 08.05.2026 року, відповідно до якого останній 08.05.2026 року близько 22:00 сидів вдома, випивав алкогольні напої, потім вийшов на вулицю та побачив своїх сусідів, а згодом з ними почалася словесна перепалка, в ході якої останній висловлювався в їх бік нецензурною лайкою та кидався сторонніми предметами (а. с. 5); копію письмового пояснення свідка ОСОБА_3 від 08.05.2026 року (а. с. 6).

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень ч. 2 ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlкov vs.Ukraine) рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§§137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukosv vs. Russia, §571).

У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, а також те, що на час розгляду справи в суді, тобто станом на 18 серпня 2026 року, минули законодавчо встановлені строки, впродовж яких можливе накладення адміністративного стягнення, то провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень

В свою чергу, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст. 284, 247 КУпАП, суд не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», статтями 1, 9, 38, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя І.В. Павленко