Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №566/451/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 566/451/26

Провадження № 33/4815/869/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без вилучення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2026 року о 09 год. 32 хв. в селищі Млинів Дубенського району Рівненської області по вул. Тополева, 2, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом Kia Sorento, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка немає права керування таким транспортним засобом, а саме, не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП винесено відносно нього 11 березня 2026 року, а протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП було складено 17 березня 2026 року.

Доводить, що оскільки строк оскарження постанови працівників поліції від 11 березня 2026 року закінчувався 22 березня 2026 року, то патрульні не мали права складати щодо нього протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, адже на час складання протоколу вказана постанова не набрала законної сили.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 11 червня 2026 року за його відсутності (а.с. 13).

Копію постанови суду ОСОБА_1 отримав 25 червня 2026 року (а.с. 16).

Апеляційна скарга подана до місцевого суду 06 липня 2026 року (а.с. 18).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

На судове засідання, призначене на 13 серпня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Крім того, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ч.5 ст.126 КУпАП, не є обов`язковою.

За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617001 від 17 березня 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с. 3); витягом з підсистеми «Адмінпрактика» відповідно до якого 11.03.2026 працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 6814369 від 11 березня 2026 року, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень (а.с. 6); довідкою інспектора ВАП батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПІ в Рівненській області ДПП старший лейтенант поліції С.Романюк, зі змісту якої вбачається, що відповідно до запиту ІПНП підсистеми «Адмінпрактика» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.03.2026 було винесено адміністративну постанову серії ЕНА №6814369 за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи особою, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії та накладено стягнення у виді штрафу 3400 гривень (а.с. 5); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції яким зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та з`ясування обставин, зокрема, відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (файл rtmhe, час: 06:28). Тобто, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі, ОСОБА_1 було достеменно відомо, що він не має права керувати транспортними засобоми.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП не міг бути складений 17 березня 2026 року, оскільки постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 11 березня 2026 року на той час не набрала законної сили, є безпідставними.

Для кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП визначальним є наявність ознак повторності на момент вчинення нового правопорушення, а не дата складення протоколу. Саме по собі складення протоколу до закінчення строку оскарження попередньої постанови не є підставою для визнання його недопустимим доказом.

При цьому матеріали справи не містять доказів оскарження ОСОБА_1 постанови від 11 березня 2026 року та її скасування судом, а тому відсутні підстави вважати, що на момент вчинення нового правопорушення у працівників поліції були відсутні підстави для складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. 33, ст. 38 КУпАП в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП.

На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 , і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович