Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №572/2889/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 572/2889/26

Провадження № 33/4815/861/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2026 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 19 травня 2026 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Доводить, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ним насильства відносно дружини. Зокрема пояснення потерпілої ОСОБА_2 не містять даних про вчинення ним домашнього насильства відносно неї, не містить відомостей про висловлення на її адресу погроз, образ, переслідування чи інших дій психологічного характеру.

Вважає, що самі по собі протоколи не можуть бути доказами його винуватості за відсутності будь-яких інших належних доказів на підтвердження інкримінованих йому правопорушень.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 11 червня 2026 року за його відсутності (а.с. 32).

Копію постанови суду ОСОБА_1 отримав 29 червня 2026 року (а.с. 35).

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 08 липня 2026 року.

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з цим, відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена у випадку, якщо діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 125143 від 19 травня 2026 року вбачається, що 19 травня 2026 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 125144 від 19 травня 2026 року слідує, що 19 травня 2026 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Тобто згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 125143 та серії ВАД № 125144 від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Так, у ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що не вчиняв домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , а між ними виник конфлікт.

ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 не вчиняв відносно неї та дітей домашнього насильства, не погрожував їй фізичною розправою, а між ними виникла сварка у зв`язку з тим, що він не відпускав її до мами. Наголосила, що зафіксовані відеозаписом її слова щодо ОСОБА_1 були сказані внаслідок негативних емоцій пов`язаних зі сваркою, як і її письмові пояснення, які також було надано на емоціях. Вказала, що вони вже помирилися і просила скасувати оскаржувану постанову суду.

Доказова база, яка долучена до протоколів про адміністративні правопорушення, ґрунтується на письмових поясненнях ОСОБА_2 від 19 травня 2026 року та долучених до справи відеозаписах працівників поліції про обставини вчинення домашнього насильства, які ОСОБА_2 категорично заперечила в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відтак, обставини події щодо ОСОБА_1 , які наведені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 125143 та серії ВАД № 125144 від 19 травня 2026 року не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду.

З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 не можуть бути визнані належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені у них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів (пояснення свідків, відеодокази), які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Сам по собі конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ним домашнього насильства відносно ОСОБА_2 та дітей.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович