Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №572/2308/19 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 572/2308/19

Провадження № 22-ц/4815/881/26

Головуючий у Сарненському районному суді

Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.

Рішення суду першої інстанції

(повним текстом) проголошено:

о 08 год. 38 хв. 02 лютого 2026 року

у м. Сарни Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс";

відповідач – ОСОБА_2 ;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Онисковця Юрія Аврамовича на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року в суд звернувся ОСОБА_1 із позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі – АТ "СК "АХА Страхування" або страховик), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (далі – ПрАТ "СК "Аркс" або страховик), ОСОБА_2 , де, з подальшою зміною позовних вимог, просив відшкодувати на свою користь зі страховика 38 860 гривень матеріальної шкоди, 13 872, 49 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, трьох процентів річних у розмірі 1941, 94 гривень, інфляційні втрати у сумі 4 740, 92 гривні, а з ОСОБА_2 - 900 гривень витрат, пов`язаних із послугами евакуатора, 5 000 гривень моральної шкоди, 5 200 гривень витрат, пов`язаних із дослідженням дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 25 червня 2017 року о 16 год. 50 хв. на 77 км + 500 м автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів Сарненського району Рівненської області ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Opel Astra», р.н.з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру повороту ліворуч поза перехрестям не з крайнього лівого положення проїзної частини, не дав дорогу іншому транспортному засобу – легковому автомобілю марки «Citroen Berlingo» під керуванням ОСОБА_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду в попутному напрямку, і почав виконувати маневр обгону, чим допустив зіткнення із вказаним автомобілем, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року у справі №555/1343/17, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З метою визначення причин настання страхового випадку та збитків 07 липня 2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення АТ «СК «АХА Страхування» було здійснено огляд транспортного засобу та зафіксовано його пошкодження, про що складено відповідний звіт 448К. Згідно із цим звітом вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen Berlingo», р.н.з. НОМЕР_2 , становить 142 753, 10 гривень.

31 серпня 2017 року позивач звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, яку страховиком задоволено частково, а саме при ліміті у 100 000 гривень сплачено відшкодування у сумі 53 808, 80 гривень.

Тому вважав, що АТ «СК «АХА Страхування» не відшкодовано суму завданої шкоди в межах визначеного ліміту. Оскільки страховиком не виконано грошове зобов`язання, позивач має право вимагати сплату пені, розмір якої визначено у 25 554, 49 гривень.

При цьому просив застосувати до спірних правовідносин норму ч.2 ст.625 ЦК України, стягнувши з АТ «СК «АХА Страхування» на його користь інфляційні втрати, розмір яких склав 8993, 43 гривні, а також 2232, 36 гривень трьох процентів річних.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "Аркс" про стягнення 38 860 гривень матеріальної шкоди, 13 872, 49 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, трьох процентів річних у розмірі 1941, 94 гривень, інфляційних втрат у сумі 4 740, 92 гривень відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 гривень у рахунок завданої моральної шкоди і 2313, 65 гривень понесених судових витрат.

В решті вимог до ОСОБА_2 ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій через свого представника – адвоката Онисковця Ю.А. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати і задовольнити позов повністю.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом положень ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Не погоджується із твердженнями суду про визначення розміру матеріальної шкоди у розмірі 8 094, 75 гривень, а також визнання транспортного засобу фізично знищеним.

Звертає увагу на неналежність оцінки суду того факту, що будь-яка інформація про суму страхового відшкодування у розмірі 53 808 гривень та про вартість автомобіля "Citroen Berlingo" після ДТП у звіті №448К експерта ОСОБА_3 відсутня, а розрахунок розміру страхового відшкодування здійснений і затверджений однією й тією ж само особою страховика зі встановленням та використанням ним необґрунтованої ринкової вартості транспортного засобу позивача після ДТП у розмірі 80 660 гривень.

Безпідставним вважає висновок суду про те, що страховик, виплативши 53 808 гривень, здійснив страхове відшкодування у повному обсязі, адже відповідно до звіту №448К від 14.08.2017 експерта ОСОБА_3 матеріальний збиток, завданий заявнику внаслідок пошкодження під час ДТП, складає 135 468, 80 гривень. Тому ринкова вартість автомобіля "Citroen Berlingo" після ДТП може бути визначена лише згідно з договором купівлі-продажу №5643/2018/1191070 від 15.11.2018 і становить 42 800 гривень. Цей договір було надано суду, проте його не було враховано при ухваленні оскаржуваного рішення.

Хибним є і висновок щодо ненадання ОСОБА_1 доказів вартості реального відновлювального ремонту, адже ці обставини не входять до предмета доказування у справі через те, що автомобіль визнано фізично знищеним, а його ремонт перевищував вартість самого транспортного засобу до ДТП.

Заявник зауважує на неналежності оцінки долученим скріншотам з мережі Інтернет щодо дійсної ринкової вартості аналогічних транспортних засобів на час ДТП, звідки вбачається, що ОСОБА_1 матеріально втратив значно більше, ніж заявлена до відшкодування сума.

На його думку, судом неправильно взято до уваги розрахунки страховика щодо здійснених виплат, адже розмір страхового відшкодування складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та сумою відчуженого автомобіля, що вираховується таким чином: 135 468, 80 гривень – 42 800 гривень = 92 668, 80 гривень. Отже, залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 38 860 гривень (92 668, 80 гривень – 53 808, 80 гривень).

За цих обставин із ПрАТ "СК "Аркс" слід стягнути на користь ОСОБА_4 також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що становить 13 872, 49 гривень, 4 740, 92 гривні інфляційних втрат, суму трьох процентів річних у розмірі 1 941, 94 гривні.

Щодо висновку судової автотоварознавчої експертизи №406/19 від 18.11.2019, то суд правильно не врахував його при оцінці доказів у справі, адже експерт безпосередньо не оглядав транспортний засіб "Citroen Berlingo", а при розрахунках використовував звіт №448К від 04 серпня 2017 року. При цьому у судовому засіданні експерт не міг пояснити розбіжності у кількості виявлених на автомобілі пошкоджень та не дав відповіді на питання про те, які сліди відновлення має транспортний засіб.

Заявник не згоден із розміром присудженої моральної шкоди, на обґрунтування чого покликався на неправомірність дій ОСОБА_2 , його винуватість у скоєнні ДТП, тривалий час наявності негативних емоцій за відсутності автомобіля, моральні переживання, дискомфорт через ДТП, порушення звичного способу життя, вимушеність витрачання особистого і робочого часу для захисту свого порушеного права.

Вважає, що йому повинні бути відшкодовані і витрати, що понесені у справі, а саме 10 000 гривень за надану правничу допомогу, 5 200 гривень, сплачених за дослідження ДТП за участі обох автомобілів, 900 гривень, сплачених за послуги з евакуації автомобіля з місця ДТП.

За наведеного судом неправильно застосовано норми ст.ст. 23, 979, 990, 526, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

У поданому відзиві ПрАТ "СК "Аркс", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 – адвокат Онисковець Ю.А. покликався на безпідставність та голослівність відзиву ПрАТ "СК "Аркс", з огляду на що просить задовольнити його апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, власником транспортного засобу – автомобіля марки «Citroen Berlingo», р.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , про що стверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

25 червня 2017 року о 16 год. 50 хв. на 77 км + 500 м автомобільної дороги Городище-Рівне-Старокостянтинів Сарненського району Рівненської області ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом – легковим автомобілем марки «Opel Astra», р.н.з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру повороту ліворуч поза перехрестям не з крайнього лівого положення проїзної частини, не дав дорогу іншому транспортному засобу – легковому автомобілю марки «Citroen Berlingo» під керуванням ОСОБА_1 , р.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду в попутному напрямку, і почав виконувати маневр обгону, чим допустив зіткнення із вказаним автомобілем, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року у справі №555/1343/17 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року залишено без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 01 серпня 2018 року, тобто зазначене судове рішення набрало законної сили.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З висновку від 02 лютого 2018 року №12 експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю автомобілів марки «Opel Astra», р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та марки «Citroen Berlingo», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , вбачається, що в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Citroen Berlingo» ОСОБА_1 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями попередити зіткнення з автомобілем «Opel Astra» шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Opel Astra» ОСОБА_2 своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Citroen Berlingo», на що у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля «Opel Astra» ОСОБА_2 вимогам пунктів 10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху стали причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Змістом Полісу №АК/6063375 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що відповідальність власника транспортного засобу – автомобіля марки «Opel Astra», р.н.з. НОМЕР_1 , застраховано строком з 22 лютого 2017 року о 21 лютого 2018 року, з лімітом відповідальності 200 000 гривень за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, 100 000 гривень – за шкоду, заподіяну майну, розмір франшизи становить 1000 гривень.

Зі звіту №448К від 04 серпня 2017 року про оцінку автомобіля марки «Citroen Berlingo», р.н.з. НОМЕР_2 , який складений експертом Картавовим Ю.О., видно, що ринкова вартість цього транспортного засобу на момент до його пошкодження в ДТП становила 135 468, 80 гривень, вартість відновлювального ремонту автомобіля – 142 753, 10 гривень (з урахуванням коефіцієнту зносу – 72 180, 14 гривень), матеріальний збиток, завданий власникові цього автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП становить 135 468, 80 гривень.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_3 підтримав свій звіт і пояснив, що при його складенні він діяв саме як оцінювач, а тому мав право на огляд транспортного засобу, який проводив в присутності власника. Також підтвердив, що звіт ним виконаний на підставі законодавства, з урахуванням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінюючу діяльність України» та Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

31 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "СК "АХА Страхування" із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування за подією, що мала місце 25 червня 2017 року.

Зі страхового акта №АХА2226052 від 03 серпня 2017 року вбачається, що АТ СК «АХА Страхування» прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 за страховим випадком від 25 червня 2017 року страхового відшкодування за пошкодження чи фізичне знищення транспортного засобу у сумі 53 808, 80 гривень.

Факт виплати страховиком на користь ОСОБА_1 53 808, 80 гривень страхового відшкодування за зазначеним страховим актом встановлено зі змісту платіжного доручення №366678 від 01 вересня 2017 року, що сторонами і не оспорюється.

Крім того, повідомленням №301/12ЦВ від 14 січня 2019 року начальника Відділу врегулювання складних моторних збитків АТ «СК «АХА Страхування» на запит представника позивача встановлено, що нарахування та виплата страхового відшкодування ОСОБА_1 здійснена відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням звіту №448К СОД ОСОБА_3 , у сумі 53 808, 80 гривень. При вирішенні питання виплати суми відшкодування прийнято до уваги, що внаслідок ДТП автомобіль позивача вважається фізично знищеним, оскільки витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (142 753, 10 гривень) перевищує вартість транспортного засобу до ДТП (135 468, 80 гривень), а тому розмір відшкодування визначений як різниця транспортного засобу до пошкодження та вартості цього транспортного засобу після ДТП.

Повідомленням від 10 грудня 2019 року ТСЦ №5643 РСЦ в Рівненській області стверджується, що автомобіль марки «Citroen Berlingo», р.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, який належить ОСОБА_1 , перереєстрований на нового власника згідно з договором купівлі-продажу від 15 листопада 2018 року; вартість на момент продажу склала 42 800 гривень.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки вартість ремонту автомобіля ОСОБА_1 внаслідок ДТП перевищує його вартість до ДТП. Тому до відшкодування страховиком на користь ОСОБА_1 підлягала сума, яка складає різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП.

Суму у 53 808, 80 гривень страхової виплати було відшкодовано страховиком на користь ОСОБА_1 у позасудовому порядку відповідно до здійсненого розрахунку.

Оскільки судом встановлено відсутність фактів порушення ПрАТ "СК "Аркс" суб`єктивних цивільних прав ОСОБА_1 і несвоєчасного виконання страховиком грошового зобов`язання, йому відмовлено у задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, інфляційних втрат та суми трьох процентів річних.

Разом з тим у частині позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_2 його вимоги задоволено частково і стягнуто із цього відповідача на його користь 1 000 гривень.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України в редакції, яка діяла на час виникнення спору, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.ст. 979, 980, 983, 988, 990 ЦК України в редакції, яка діяла на час виникнення спору, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Страховик зобов`язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтями 22, 29, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час виникнення спору, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

До розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно обґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц зазначається, що відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

Приходячи до переконання про залишення оскаржуваного рішення без змін, колегія суддів бере до уваги, що автомобіль "Citroen Berlingo" не визнано фізично знищеним, адже ОСОБА_1 не погодився із таким його правовим статусом, а залишки цього транспортного засобу після ДТП ним не передано на користь страховика. Більше того, залишки автомобіля оплатно - за 42 800 гривень- відчужено позивачем на користь третьої особи.

При цьому ОСОБА_1 було сплачено ПрАТ "СК "Аркс" і 53 808, 80 гривень як різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП і його вартістю після ДТП.

Щодо відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_2 на користь позивача, то суд попередньої інстанції правильно визначився із її розміром, оцінивши такі умови: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

ОСОБА_1 при обґрунтуванні своїх вимог посилався на тривалість життєвих змін, які виникли ввнаслідок відсутності транспортного засобу і неможливості їх поновлення.

Між тим, судом враховано, що позивачем не надано об`єктивних і переконливих доказів доказів настання певних негативних наслідків від пошкодження транспортного засобу, їх тривалості та глибини, а тому визнано встановленим лише наявність моральної шкоди, яку особа зазнала від пошкодження належного їй майна, через що з урахуванням вимог виваженості, розумності та справедливості розмір моральної шкоди визначено у 1 000 гривень.

З приводу вимоги про відшкодування ОСОБА_2 витрат на евакуацію транспортного засобу, то ці витрати відповідно до вимог закону покладаються саме на страховика, а не безпосереднього на завдавача шкоди. Отже, ОСОБА_2 не є належним відповідачем за цією матеріально-правовою вимогою.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність інформації про суму страхового відшкодування у розмірі 53 808 гривень, про вартість автомобіля "Citroen Berlingo" після ДТП у звіті №448К експерта ОСОБА_3 і використанням необґрунтованої ринкової вартості транспортного засобу позивача після ДТП у розмірі 80 660 гривень, то з ними не можна погодитися.

Так, на а.с. 42 т. 1 міститься розрахунок розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ або іншому майні, де зроблено висновок про те, що розмір страхового відшкодування визначено у 53 808, 80 гривень (135 468 гривень розміру збитку – 80 660 гривень ринкової вартості після ДТП – 1000 гривень франшизи).

Тому не можна погодитися як з необґрунтованими і з аргументами заявника про безпідставність висновку суду про те, що страховик, виплативши 53 808 гривень, здійснив страхове відшкодування у повному обсязі.

Так само не заслуговують на увагу покликання автора скарги про помилковість розрахунків страховика щодо здійснених виплат, необхідність стягнення пені у 13 872, 49 гривень, 4 740, 92 гривні інфляційних втрат, суми трьох процентів річних у розмірі 1 941, 94 гривні, адже суд попередньої інстанції уже дав цим обставинам детальну і вичерпну оцінку.

Покликання заявника про хибність незастосування норм матеріального права спростовуються правильністю висновків суду.

Стосовно аргументів апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, то згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне розв`язання спірних відносин, автором апеляційної скарги надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було їх здобуто.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Решта доводів апеляційної скарги також є необґрунтованими і тому колегією суддів відхиляються.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування частково підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Онисковця Юрія Аврамовича залишити без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.О.Гордійчук

Н.М.Ковальчук