Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №296/4742/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/4742/26Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАПДоповідач Кузнецов Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Андрієвської Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 12 квітня 2026 року о 15 год 50 хв в м. Житомир вул. Східна, 45, керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому Законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, у лікаря нарколога, відмовився. Водія було відсторонено від права керування транспортним засобом в порядку ст. 266 КУпАП, шляхом залишення транспортного засобу припаркованим у безпечному місці.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутні докази керування ним транспортним засобом, оскільки згідно матеріалів відеозапису авто стояло та він перебувавав на пасажирському місці. Свідок, письмові пояснення якої долучені до матеріалів справи, не змогла впізнати його як водія транспортного засобу.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому враховуючи думку захисника, який просив проводити слухання справи без ОСОБА_1 , суд вважає можливим розглянути справу по суті без його присутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Андрієвської Г.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638719 від 12.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 12 квітня 2026 року о 15 год 50 хв в м. Житомир вул. Східна, 45, керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому Законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я, у лікаря нарколога, відмовився. Водія було відсторонено від права керування транспортним засобом в порядку ст. 266 КУпАП, шляхом залишення транспортного засобу припаркованим у безпечному місці, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1-2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2026 (а.с.5); рапортом інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області Ляшука В. (а.с.6); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.9).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, зокрема, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 та наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Так, відповідно до наявних відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що працівники поліції, приїхавши на місце події за викликом по лінії «102», на узбіччі дороги виявили автомобіль «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на пасажирському місці якого перебував водій ОСОБА_1 , особу якого було згодом встановлено. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були оголошені, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному закладі у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився. Водію роз`яснили права, передбачені законодавством, наслідки відмови від проходження огляду та повідомили про складення відносно нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП, з якими ознайомили ОСОБА_1 .

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка вказала, що 12.04.2026 приблизно о 15 год. 50 хв., рухаючись на транспортному засобі по вул. Східній в сторону вул. Б.Тена, побачила, що автомобіль Renault Kangoo стоїть на зелений сигнал світлофора, об`їжджаючи дане авто, помітила, що водій заснув за кермом. Також зазначила, що водій вказаного авто був одягнений у військову форму. Свідок розвернула свій транспортним засіб, та побачила, як чоловік вийшов з місця водія. Також свідок повідомила про те, що у водія була чітко виражена хитка хода, що, на її думку, свідчить про його перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, згідно з наявним відеозаписом з нагрудних камер ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції, хто саме був за кермом, іншої особи на місці події зафіксовано не було, а вказана версія, що авто стояло та перебувало в нерухомому стані, була висловлена вже на етапі судового розгляду в суді апеляційної інстанції, що апеляційний суд розцінює як намагання повідомити викривлену версію і уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.

Саме такі первинні покази водія ОСОБА_1 , який не заперечував факту керування ним транспортним засобом, не повідомляв працівникам поліції про керування транспортним засобом іншими особами, на думку суду, є найбільш правдивими та достовірними, оскільки особливість психіки людини в перші секунди, хвилини після події не дозволяє їй за короткий проміжок часу вигадати чи спотворити дійсність життєвої ситуації та створити неправдиве алібі для себе, та не встигає сформувати у своїй уяві хибну версію минулої поведінки та правдоподібно повідомити про неї допитувача.

Показання неупередженого свідка ОСОБА_2 , яка викликала патрульну поліції на місці події та безпосередньо бачила ОСОБА_1 за кермом автомобіля, її пояснення щодо обставин події, є послідовними, взаємоузгодженими, об`єктивних даних ставити під сумнів пояснення свідка апеляційним судом не встановлено. Про наявність в автомобілі іншої особи у військовій формі, окрім ОСОБА_1 , свідок не заявляла.

Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , які були надані в судді першої інстанції, в яких зазначено, що при огляді відеодиску нею не було розпізнано особу, яка перебувала в авто, оскільки на місце події вона не роздивлялася обличчя водія, не спростовують факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та не містять таких заперечень. Про наявність в автомобілі кількох осіб свідок жодного разу не вказувала.

Як вбачається з матеріалів відеозапису на місці події відсутні інші особи, в тому числі у військовій формі, про таких осіб ОСОБА_1 також не заявляв і про їх виклик в судові засідання для надання пояснень теж клопотань не подавав.

Крім цього, з наявного відеозапису вбачається, що на місце події з`явився свідок, який зазначив, що є знайомим ОСОБА_1 , раніше працювали разом, підтвердив, що водій ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тривалий час проходить військову службу, та запитав про можливість забрати автомобіль, який належить ОСОБА_1 , та доставити його додому. Після чого отримав дозвіл від ОСОБА_1 та перегнав автомобіль.

Те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосереднього моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є вірним, так як працівники поліції прибули на місце події за викликом свідка на лінію «102», проте з урахуванням сукупності зібраних доказів: показів свідка, даних відеозаписів, пояснень всіх осіб на місці події, не було спростовано того, що ОСОБА_1 причетний до керування транспортним засобом.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає безсумнівним та доведеним достатніми доказами факт виконання 12.04.2026 о 15 год. 50 хв функцій водія та керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. Кузнецов