Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №157/838/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 157/838/26 Провадження №33/802/833/26 Головуючий у 1 інстанції:Ходачинський Р. О.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

захисника – Яскорського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Яскорського М.О. на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , одружену, на утриманні має троє дітей, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Визначено стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнана винною за те, що вона 27 квітня 2026 року орієнтовно о 18 год 20 хв на вул. Героїв УПА в м. Камені-Каширському Волинської області, керуючи автомобілем марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , здійснюючи поворот праворуч на вул. Спортивну не впевнилася в безпечності даного маневру та скоїла зіткнення з велосипедистом, який рухався прямо в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, після цього ОСОБА_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила її місце до приїзду працівників поліції, чим порушила п. 2.10а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду захисник, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КпАП України. Посилається, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 є помилковими та передчасними, оскільки суд не у повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а викладені у постанові висновки не відповідають дійсним обставинам. Вказує, що механічні пошкодження отримав лише автомобіль ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та як наслідок відсутність складу і правопорушення за ст. 122-4 КпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала, захисник не заперечував щодо продовження судового розгляду за відсутності його довірителя, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651498, № 651485 від 27.04.2026; схемою місця ДТП; фототаблицями; поясненнями учасників ДТП та іншими письмовими доказами.

Жодних даних чи додаткових пояснень на спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень під час апеляційного розгляду не встановлено та учасниками судового розгляду не надано.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Таким чином умовою відповідальності за порушення ст. 122-4 КУпАП відповідальності підлягає особа, яка залишила місце ДТП після його вчинення.

Як слідує з протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 10.1, 13.1 та п. 2.10а ПДР, а саме те, що вона здійснюючи поворот праворуч на вул. Спортивну не впевнилася в безпечності даного маневру та скоїла зіткнення з велосипедистом, який рухався прямо в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та після цього, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила її місце до приїзду працівників поліції.

Протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою старшим сержантом поліції Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Назаруком Г.А. із заповненням всіх передбачених граф протоколів та у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

Всупереч вказаних вище приписів, ОСОБА_1 скоїла зіткнення із велосипедом, що спричинило механічні пошкодження та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_3 та поясненнями самої ОСОБА_1 , схемою місця ДТП, фотографіями механічних пошкоджень автомобіля марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не могла не відчути удару та факту здійснення ДТП, розуміла обставини вчиненого, оскільки спілкувалася з потерпілою, а тому була зобов`язана залишитись на місці події та викликати працівників поліції.

Рапортом старшого сержанта поліції Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Назарука Г.А. від 27.04.2026 року стверджується факт ДТП, оскільки з нього вбачається, що на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що 27.04.2026 о 18:18 сталося ДТП, а саме транспортний засіб зачепив заявницю на велосипеді та поїхав внаслідок цього заявниця впала і отримала тілесні ушкодження.

Підстав не брати до уваги наведені вище докази або ж ставити їх під сумнів у апеляційного суду немає, і апелянтом таких підстав не доведено.

З огляду на наведене, дії ОСОБА_1 , а саме невиконання нею приписів п. 10.1, 13.1 та п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху, утворюють склад адміністративного правопорушення, описаного диспозицією ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Голослівними є апеляційні твердження, що внаслідок ДТП шкода заподіяна тільки транспортному засобу ОСОБА_1 , що виключає кваліфікацію її дій за ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд наголошує, що основним безпосереднім об`єктом цього складу правопорушення є безпека дорожнього руху, що забезпечується шляхом дотримання його учасниками ПДР.

Вище встановлено вину ОСОБА_1 в порушені п. 10.1, 13.1 ПДР України, а тому цей факт (порушення ПДР) у поєднанні із заподіянням шкоди, навіть тільки своєму транспортному засобу, внаслідок ДТП утворює склад правопорушення за ст. 124 КУпАП. Шкода власному майну є матеріальним наслідком порушення ПДР, яке охоплюється ст. 124 КУпАП.

Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними.

Всупереч тверджень апелянта, співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколами про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріалами провадження доведено вину останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

Доводи щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 на момент апеляційного розгляду цілком необґрунтовані, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, яка передбачає більш серйозне покарання з числа вчинених правопорушень, а саме у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а оскаржену постанову слід залишити без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Яскорського Миколи Олександровича, залишити без задоволення, а постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В. В. Гапончук