Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №133/1965/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/1965/26

провадження № 3/133/1208/26

22.07.26

м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ДПП УПП у Вінницькій області БПП з обслуговування Хмільницького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 677932 від 28.05.2026, встановлено, що 28.05.2026 о 16 год. 37 хв. ОСОБА_1 в с. Махнівка, Хмільницького району, А/Д М-21, 242 км., керував автомобілем "КРАЗ 250", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у керуванні транспортним засобом постановою ДВС про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 17.10.2024, провадження №54094308 від 12.05.2017, чим порушив ст. 15 ЗУ ПДР.

Дії ОСОБА_1 , посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду письмове клопотання в якому просить справу слуханням відкласти на іншу дату у зв`язку з хворобою. Проте надана суду електронне планове направлення до лікарая не підтверджує наявність захворювання, яке унеможливлює явку до суду через необхідність лікування. Посилання особи на невідкладність явки до лікаря спростовується змістом направлення, де відсутнє посилання на ургентність.

Суд в цій справі, забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши заходів для поінформованості її про даний процес, вважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів, при наявності доказів, що ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Таким чином ужиті заходи щодо забезпечення явки ОСОБА_1 не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Хоча наявні матеріали справи прямо та беззаперечно, в своїй сукупності, указують на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності поінформована про цей процес, який здійснюється в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області у відношенні нього безпосередньо.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

За змістом ч. 3 ст.126 КУпАП, дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, до матеріалів справи надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677932 від 28.05.2026; пояснення ОСОБА_1 від 28.05.2026; рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП О. Токарчука від 28.05.2026; постанова про встановлення тимчасового обмеження керування транспортними засобами від 17.10.2024.

Оцінюючи зазначені вище докази, суд враховує наступне.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 3 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на керування транспортним засобом, знаючи при цьому що її позбавлено або обмежено у праві керування транспортними засобами, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд приходить до висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Бердичівського ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) у ВП №54094308 від 17.10.2024 втановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом №274/4103/16-ц, у повному обсязі.

Однак матеріали справи не містять доказів, що постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП №54094308 від 17.10.2024 надсилалась на адресу боржника, була ним отримана, як і відсутня відмітка про ознайомлення з нею в інший спосіб боржника. Також ця постанова не містить відмітки про набрання нею чинності.

Тобто, в даному випадку, відсутні докази на підтвердження обставин, зазначених у протоколі по суті правопорушення, тому зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про обмеження свого права керування, все ж таки керував транспортним засобом, не можливо. Отже в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 126, 221, 245, 247, 280, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА