Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №760/26772/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26772/25

Провадження № 2/760/5064/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хашемі Е.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бобокал Р.Б. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 22 січня 2024 року в розмірі 1361256,60 грн, інфляційні збитки в розмірі 248703,63 грн, 3% річних у розмірі 67920,68 грн та судовий збір у розмірі 15140 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 22 січня 2024 року відповідач отримав в борг у позивача грошові кошти в сумі 33000 доларів США, на строк до 23 жовтня 2024 року, про що написав власноручно розписку. Відповідно до умов розписки відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі своєчасно до 23 січня 2024 року. Однак, у зазначений у розписці строк відповідач грошові кошти не повернув, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Станом на день подачі позову 22 вересня 2025 року заборгованість складає 33000 доларів, що за курсом НБУ становить 1361256,60 грн, інфляційні збитки за період з 24.01.2024 року до 22.09.2025 року - 248703,63 грн, 3% річних за цей же період - 67920,68 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2025 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області інформацію про паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.01.2009 року Солом`янським районним управлінням головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:

- підтвердження належності зазначеного вище паспорта відповідачу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відомості про зміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.01.2009 року Солом`янським районним управлінням головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на паспорт у формі ID-картки (із зазначенням серії, номера та дати видачі).

28 листопада 2025 року до суду надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22 січня 2024 року ОСОБА_2 склав розписку, відповідно до якої ОСОБА_2 , отримав у борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 33000 доларів США та зобов`язався їх повернути до 23 січня 2024 року.

Проте, у встановлений договором строк, а саме до 23 січня 2024 року відповідач ОСОБА_2 грошові кошти не повернув.

Представник позивача, звернувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 1361256,60 грн, інфляційні збитки в розмірі 248703,63 грн, 3% річних у розмірі 67920,68 грн.

Відповідач відзиву не подав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання у позику грошових коштів є документами, якими підтверджується як умови домовленості сторін та зміст зобов`язань, так і засвідчується отримання позичальником від позикодавця погодженої сторонами грошової суми.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020св18), від 14 квітня 2020 року у справі № 628/3909/15 (провадження № 61-42915св18) та від 21 липня 2021 року у справі № 758/2418/17 (провадження № 61-9694св20).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, між сторонами в належній формі укладено договір позики, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 33000 доларів США.

Вчинена сторонами письмова форма договору позики є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Своїм підписом відповідач засвідчив, що їх волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає його внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Однак, у строк, встановлений договором, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення позики не виконав.

Станом на день подачі позову 22 вересня 2025 року заборгованість складає 33000 доларів, що за курсом НБУ (1 долар США = 41,2502 грн) становить 1361256,60 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1361256,60 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим не підлягає до задоволення вимога про стягнення інфляційних збитків у розмірі 248703,63 грн та 3% річних у розмірі 67920,68 грн, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81%) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 12263,40 грн в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 142, 198, 200, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1361256 (один мільйон триста шістдесят одну тисячу двісті п`ятдесят шість) гривень 60 копійок заборгованості за договором позики від 22 січня 2024 року.

У задоленні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12263 (дванадцять тисяч двісті шістдесят три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова