Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №758/9055/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9055/26

3/758/3376/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю захисника адвоката Васюка М.М., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663994 від 12.05.2026 року: 12.05.2026 року о 11:43:00 у м.Київ по вул. Межигірська, 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у чергового лікаря нарколога у приміщенні КНП КМК№10, водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції штучно зазначили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, оскільки таких ознак не було та він не вживає ні наркотичні речовини, ні алкогольні напої. Зауважив, що він не заперечував проходити огляд на стан сп`яніння, однак не хотів їхати саме з працівниками поліції, оскільки впевнений, що його відвезли б до ТЦК, що й було на передодні. Він вимагав, скласти офіційний протокол затримання, в такому випадку, він би поїхав разом із працівниками поліції, що останніми не було зроблено. Звернув увагу, що факт керування транспортним засобом не доведений, та він відійшов від працівників поліції, які тривалий час не вчиняли ніяких дій, в подальшому вони склали протокол без його участі. Одразу після зазначених обставин, він звернувся до закладу охорони здоров`я, задля підтвердження, що не перебував в стані сп`яніння та не мав відповідних ознак, за результатом огляду: стан сп`яніння не встановлений.

Захисник адвокат Васюк М.М. зауважив, що факти керування транспортним засобом, перебування в стані сп`яніння та наявності ознак сп`яніння, не підтверджені та не доведені жодними доказами, в свою чергу ОСОБА_1 надав докази, щодо спростування обставин, наведених у протоколі, що виключає в його діях склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмова від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, в даному випадку підлягає доведенню факт керування собою транспортним засобом, встановлення у водія ознак сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, суд зауважує, що саме сукупність вказаних кваліфікуючих ознак є обов`язковою для встановлення складу адміністративного правопорушення, за недоведеністю хоча б однієї ознаки, склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відсутній.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до п.12 Розділу І Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Так, уповноваженою особою, на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2026 року о 12:00 годині; постанову серії ЕНА №7181595 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП; диск одним файлом «663994», з портативних камер поліцейських.

Як вбачається з відеозапису, фіксування розпочинається з моменту, коли працівники поліції вже спілкуються із ОСОБА_1 , при цьому останній перебуває на тротуарі та відсутні ознаки керування ним транспортним засобом, працівники поліції попросили для перевірки документи, після спілкування із останнім наголосили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 зазначив, що до лікарні їхати не буде, оскільки знає, що його відвезуть до ТЦК, запропонував привезти лікарів на місце. На зазначене працівники поліції повідомили, що за відмову від проходження огляду буде складений протокол про адміністративне правопорушення, при цьому ОСОБА_1 зауважив, що не вживає взагалі наркотичні речовини та алкогольні напої. Інспектор поліції наголосив, що стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол за ст. 122 КУпАП. В подальшому, працівники поліції жодним чином не фіксують обставини щодо пропозиції ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння та лише через деякий проміжок часу, після телефонної розмови, інспектору поліції вказали, що нічого не виходить, тому необхідно просто скласти протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. І лише після вказаної телефонної розмови, працівники поліції розпочали складання матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутності останнього.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Об`єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку 05 року «Про практику застосування судами Украє водії транспортного засобу.

Відповідно до п. 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.20їни законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом. Однак, дослідивши відеозапис з боді-камер поліцейських у судовому засіданні, судом встановлено, що керування транспортним засобом КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 жодним чином не підтверджено. Матеріали справи не містять, ні відеофіксації вказаної обов`язкової ознаки адміністративного правопорушення, ні будь-яких інших доказів, зокрема показань свідків, самого ОСОБА_1 , або інших доказів, які прямо або опосередковано доводять, що ОСОБА_1 о 11:43 годин 12.05.2026 року керував транспортним засобом КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 .

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663994 від 12.05.2026 року складений без залучення свідків, до вказаного протоколу письмові пояснення жодних осіб не додані, рапорту інспектора поліції матеріали справи не містять, як і інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Факт зупинки транспортного засобу поліцейським також не встановлено та з наданого відеозапису не вбачається.

Отже, зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: не відображають факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Жодних інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано, отже не доведено, що він є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, враховуючи положення ст. 266 КУпАП (якою визначено порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння), право на пропонування особі проходити огляд на стан сп`яніння та обов`язок його проходження виникають виключно щодо особи, яка керувала транспортним засобом.

Суддя звертає увагу на те, що у ході судового провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз`яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп`яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.

Так, судом встановлено, що за своєю суттю волевиявлення ОСОБА_1 останній не відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, а лише зазначив, що впевнений, що працівники поліції його відвезуть до ТЦК, оскільки саме такий інцидент нещодавно вже відбувся, отже підстави для побоювання були реальними і не містять ознак зловживання своїми правами та намагання ухилитись від проведення огляду. В свою чергу, працівники поліції не створили жодних умов для особи задля реалізації його права проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, і лише після телефонної розмови інспектора поліції, останньому наголошено про неможливість відтворення попереднього плану, і тому інспектором поліції складений протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Частина 1 ст. 130 КУпАП, яка інкримінована ОСОБА_1 , передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова водія проходити огляд повинна бути усвідомленою, чіткою, або поведінка особи повинна свідчити про ухилення проходити огляд та надавати відповідь щодо вимоги такого проходження, без наявності тиску, спонукання або передчасного висновку працівників поліції.

На переконання суду ОСОБА_1 , не висловив відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в розумінні наведеної норми Закону, оскільки зазначив, що огляд проходити бажає, однак має реальні побоювання, що в разі якщо їхати до медичного закладу разом із працівниками поліції він буде переданий до ТЦК.

При цьому, суд звертає увагу, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.05.2026 року, яке надано на підтвердження вини ОСОБА_1 виписане 12:00 годині, що не узгоджується з фактичними обставинами, які зафіксовані на портативній камері поліцейського, оскільки о 12:00 годині, направлення ОСОБА_1 не вручалось та матеріали про адміністративне правопорушення не складались.

Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

На підтвердження реального волевиявлення проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння та спростування наявності оголошенх ознак такого сп`яніння, ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, в передбаченому законом порядку, впродовж двох годин. Так, відповідно до результату імунохроматографічного дослідження №224 від 12.05.2026 року о 13-42 медичний центр «МЕДЛЮКС», результат на наявність 16 видів наркотичних речовин негативний.

Крім того, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001520 КНП «КМКЛ №10» від 17.05.2026 року, огляд проведений 12.05.2026 року о 17:15 годині, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Вказані висновки підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно мав намір проходити огляд, однак лише відмовлявся їхати безпосередньо з працівниками поліції, а тому був вимушений пройти такий огляд без участі працівника поліції, однак з дотриманням двогодинного терміну.

Крім того, відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Виходячи з наведених норм, пропонуванню проходження огляду на стан сп`яніння повинно передувати виявлення ознак сп`яніння, відповідно до переліку, наведеному в Інструкції.

У даному випадку, судом встановлено, що ознаки, які оголошені працівником поліції є формальними, оскільки наголошені працівником поліції без реальних на те показників, водночас підтвердження, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння, спростовує наявність у нього відповідних ознак.

Отже, з урахуванням досліджених даних, судом не встановлено наявності факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, або зловживання своїми правами або іншої поведінки водія, яку можна поза розумним сумнівом сприймати, як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

На підставі викладеного, можна прийти до висновку, що працівники патрульної поліції формально підійшли до проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , який в свою чергу фактично не висловив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, пройшов декілька оглядів на вствновлення стану сп`яніння, із встановленням негативного результату.

Крім того, відповідно до п.9-11 Розділу ІІ Інструкції «з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 09 грудня 2020 року № 4248/5,:

особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які вносяться до протоколу і засвідчуються підписом зазначеної особи. Пояснення може додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі;

у разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена посадова особа вносить до нього відповідний запис;

у разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа у ньому робить про це відповідний запис;

особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання;

протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, щодо якої він був складений.

Виходячи з наведених норм, участь особи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою, що в даному випадку працівниками поліції не забезпечено. Лише через значний час, після наголошення ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 та констатації відмови від проходження відповідного огляду, інспектор поліції перейшов до складання протоколу, при цьому ОСОБА_1 поряд не було, отже йому не оголошений протокол, не надано можливість зазначити свої письмові зауваження або заперечення, отримати копію протоколу.

Отже, працівник поліції формально провів огляд, штучно створив умови, які, на його думку, вказують на відмову від проходження огляду, порушуючи процедуру проведення, склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за його відсутністю, тобто не надав реальної можливості водієві пройти огляд на стан сп`яніння, що суперечить завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП) та вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з підходом Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності будь-яких інших доказів, не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Дослідивши вказані докази суд констатує, що жоден з них не містить підтвердження про наявність обов`язкових ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, навпаки, з наданих матеріалів вбачається, що працівники поліції не здійснили належної та всебічної перевірки всіх складових порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема: формально оголосили про наявність ознак сп`яніння, без реальних на це підстав, не впевнились у дійсному волевиявленні водія щодо позиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, формально підійшли до виконання своїх обов`язків, порушуючи право на захист особи, прийшли до передчасного висновку про небажання ОСОБА_1 їхати до закладу охорони здоров`я, який фактично таку відмову не висловив. Тобто, відсутній факт безсумнівної відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є обов`язковою складовою інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

На переконання суду, такі дії працівників поліції, які виразились у неузгодженості їх дій, констатації відмови водія від проходження огляду, якої фактично не було, та поведінка водія поза розумним сумнівом не свідчила про таку відмову, недотримання порядку проведення огляду, регламентованого КУпАП та Інструкцією, свідчать про формальне проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , що беззаперечно вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння останнього, передбаченого ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 21 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, відповідно до п. 21 Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Отже, судом встановлено порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із порушенням інспектором поліції порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП).

За вказаних обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з підстав, визначених п.1ч.1 ст. 247 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Лещенко