Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №757/33307/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33307/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді заступника Міністра соціальної політики, сім`ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - не відомий,

за ч. 1 ст. 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення КИ № 149 від 05.06.2026, складеного уповноваженою посадовою особою Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, у період з 15.05.2026 по 05.06.2026 проведено контрольну перевірку стану захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-комунікаційних системах Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

За результатами контрольної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , який обіймає посаду заступника Міністра соціальної політики, сім`ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та на якого відповідно до розподілу обов`язків покладено організацію та координацію роботи щодо реалізації державної політики з питань технічного захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту, а також організацію та забезпечення виконання у Міністерстві вимог нормативно-правових актів у сфері технічного захисту інформації, не забезпечено виконання законних вимог посадових осіб Держспецзв`язку щодо усунення порушень законодавства про технічний захист інформації, викладених у приписі № 11/01/02-1679ДСК/ВС2 від 16.05.2025, кінцевий строк виконання якого визначено до 30.12.2025.

Вказані обставини стали підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-31 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, а положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-31 КУпАП, суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши її обставини та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 188-31 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, кіберзахисту, щодо усунення порушень законодавства про технічний захист державних інформаційних ресурсів або інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Судом установлено, що на підставі акта за результатами попередньої цільової перевірки від 16.05.2025 № 11/01/02-1671ДСК/ВС2 посадовими особами Держспецзв`язку було виявлено порушення законодавства у сфері технічного захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах Міністерства соціальної політики України.

Зокрема, було встановлено, що в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, яка має вихід за межі контрольованої зони, здійснюється обробка відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, та конфіденційної інформації про фізичну особу - персональних даних, яка відноситься до інформації з обмеженим доступом, з недотриманням установлених законодавством умов експлуатації систем захисту інформації.

Також встановлено недоліки у забезпеченні захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах Міністерства, де функціонують Реєстр посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї, Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги та Реєстр майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей.

За результатами зазначеної перевірки посадовими особами Держспецзв`язку складено припис про усунення порушень № 11/01/02-1679ДСК/ВС2 від 16.05.2025.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що кінцевим строком усунення встановлених порушень визначено 30.12.2025.

Із вимогами зазначеного припису, які були обов`язковими для виконання, ознайомлено заступника Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_1 .

На виконання вимог припису Міністерством соціальної політики України розроблено План усунення недоліків, виявлених під час позапланової цільової перевірки стану технічного захисту інформації та кіберзахисту в інформаційно-комунікаційних системах Міністерства соціальної політики України, який затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 17.06.2025 № 303-Н.

Вказаним Планом передбачено конкретні заходи щодо приведення стану технічного захисту інформації та кіберзахисту у відповідність до вимог законодавства, визначено строки їх виконання та відповідальних осіб.

Зокрема, відповідальними за виконання окремих заходів Плану визначено посадових осіб Міністерства соціальної політики України та ДП «ІОЦ».

Водночас контроль за виконанням наказу Міністерства соціальної політики України від 17.06.2025 № 303-Н покладено безпосередньо на заступника Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_1 .

Отже, розмежовано безпосереднє виконання окремих технічних та організаційних заходів і здійснення контролю за їх виконанням.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2025 № 218-р ОСОБА_1 призначено заступником Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

У зв`язку з перейменуванням Міністерства соціальної політики України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.07.2025 № 781-р ОСОБА_1 постановлено вважати таким, що продовжує працювати на посаді заступника Міністра соціальної політики, сім`ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Крім того, відповідно до розподілу обов`язків між Міністром соціальної політики, сім`ї та єдності України, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Міністерства від 19.11.2025 № 586, заступник Міністра ОСОБА_1 організовує та координує роботу щодо реалізації державної політики з питань технічного захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту в Міністерстві, організації та забезпечення виконання у Міністерстві вимог нормативно-правових актів у сфері технічного захисту інформації.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що до службових повноважень ОСОБА_1 належали організація та координація відповідного напряму роботи Міністерства, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері технічного захисту інформації, а також безпосередньо контроль за виконанням наказу від 17.06.2025 № 303-Н, яким затверджено План усунення недоліків, виявлених Держспецзв`язку.

При цьому суд не ототожнює покладений на ОСОБА_1 обов`язок із безпосереднім технічним виконанням кожного із заходів, передбачених Планом.

Однак визначення інших посадових осіб безпосередніми виконавцями окремих заходів не усуває самостійного обов`язку ОСОБА_1 у межах його службових повноважень організовувати та координувати відповідну роботу, забезпечувати виконання вимог нормативно-правових актів у сфері технічного захисту інформації та здійснювати покладений на нього контроль за виконанням наказу № 303-Н.

Відповідно до припису на право проведення перевірки від 06.05.2026 № 11/02/01-4719/2026 посадовими особами Держспецзв`язку у період з 15.05.2026 по 05.06.2026 проведено планову контрольну перевірку стану захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-комунікаційних системах Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

Метою зазначеної контрольної перевірки була перевірка повноти та достатності заходів, ужитих на виконання вимог припису від 16.05.2025 № 11/01/02-1679ДСК/ВС2.

За результатами контрольної перевірки складено акт від 05.06.2026 № 11/02/01-1610ДСК/ВС2.

Зі змісту акта вбачається, що вимоги припису про усунення порушень, кінцевий строк виконання яких сплив 30.12.2025, у повному обсязі виконані не були.

Зокрема, встановлено, що в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери продовжує здійснюватися обробка державних інформаційних ресурсів та інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, без забезпечення передбачених законом умов її захисту.

В акті контрольної перевірки зафіксовано, що відповідна інформація обробляється в неавторизованих системах з безпеки або без отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, у зв`язку з чим встановлено порушення вимог ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Окремо за результатами контрольної перевірки встановлено невиконання заходів щодо приведення стану технічного захисту інформації та кіберзахисту у відповідність до вимог законодавства, передбачених Планом, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 17.06.2025 № 303-Н.

При цьому в акті контрольної перевірки зазначено, що участь представника Держспецзв`язку у проведенні експертизи комплексної системи захисту інформації відповідного серверного комплексу не забезпечено, а матеріали, які б підтверджували факт проведення внутрішнього та/або відомчого контролю за станом захисту інформації або створення комісії з питань контролю, не надано.

За результатами перевірки зроблено висновок, що стан технічного захисту інформації в Міністерстві соціальної політики, сім`ї та єдності України:

-щодо конфіденційної інформації - не відповідає вимогам законодавства, що створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності інформації;

-щодо відкритої інформації - не відповідає вимогам законодавства, що створює реальну загрозу порушення цілісності й доступності інформації.

Таким чином, за результатами контрольної перевірки встановлено не лише формальний факт спливу визначеного приписом строку, а й те, що порушення, для усунення яких цей припис було видано, фактично продовжували існувати станом на 05.06.2026.

Суд враховує, що Закон України від 27.03.2025 № 4336-IX, яким внесено зміни до законодавчого регулювання у сфері захисту інформації, набрав чинності до проведення перевірки та видання припису від 16.05.2025.

Отже, припис № 11/01/02-1679ДСК/ВС2 від 16.05.2025 був складений уповноваженими посадовими особами Держспецзв`язку вже після набрання чинності відповідними законодавчими змінами.

Крім того, під час контрольної перевірки 2026 року стан захисту інформації оцінювався з урахуванням чинних на час її проведення законодавчих вимог, про що свідчить установлене в акті порушення щодо обробки відповідної інформації в неавторизованих системах з безпеки або без отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки.

За таких обставин зміни законодавчого регулювання не спростовують встановленого факту невиконання законних вимог посадових осіб Держспецзв`язку, оскільки як після закінчення визначеного приписом строку, так і станом на момент контрольної перевірки порушення законодавства у сфері захисту інформації фактично усунуті не були.

Матеріали справи не містять відомостей про скасування припису № 11/01/02-1679ДСК/ВС2 від 16.05.2025, визнання його протиправним чи зупинення його дії.

Навпаки, на виконання зазначеного припису Міністерством було затверджено План усунення недоліків, що підтверджує отримання припису, обізнаність із його змістом та вчинення дій, спрямованих на його виконання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення КИ № 149 від 05.06.2026;

-приписом на право проведення перевірки від 06.05.2026 № 11/02/01-4719/2026;

-актом за результатами здійснення державного контролю від 05.06.2026 № 11/02/01-1610ДСК/ВС2;

-приписом про усунення порушень № 11/01/02-1679ДСК/ВС2 від 16.05.2025;

-планом усунення недоліків, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 17.06.2025 № 303-Н;

-наказом Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України від 19.11.2025 № 586 про розподіл обов`язків;

-розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2025 № 218-р про призначення ОСОБА_1 ;

-розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.07.2025 № 781-р про продовження виконання ним обов`язків заступника Міністра;

-витягом із посадових інструкцій посадових осіб Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв`язку та іншими матеріалами справи.

Зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та послідовно підтверджують як існування законної вимоги Держспецзв`язку, так і встановлення конкретного строку її виконання, обізнаність ОСОБА_1 із необхідністю усунення порушень, покладення на нього відповідних організаційно-контрольних функцій та факт невиконання вимог припису у визначений строк.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як убачається з протоколу КИ № 149, ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис, протокол підписав, з його змістом ознайомився та другий примірник отримав.

Суд зазначає, що реалізація ОСОБА_1 права не надавати пояснення не може розцінюватися як доказ його вини та не може мати для нього негативних процесуальних наслідків.

Водночас така процесуальна поведінка не спростовує інших досліджених судом доказів, якими підтверджуються обставини правопорушення.

Суд також ураховує, що сам по собі факт невиконання окремих заходів їх безпосередніми виконавцями не був би достатньою підставою для автоматичного покладення адміністративної відповідальності на ОСОБА_1 виключно з огляду на займану ним посаду.

Разом із тим у цій справі відповідальність ОСОБА_1 ґрунтується не лише на його статусі заступника Міністра.

Матеріалами справи підтверджено сукупність конкретних обставин: ОСОБА_1 був ознайомлений із вимогами припису; відповідно до розподілу обов`язків організовував та координував роботу Міністерства у сфері технічного захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту; забезпечував виконання у Міністерстві нормативно-правових вимог у цій сфері; на нього безпосередньо було покладено контроль за виконанням наказу № 303-Н, прийнятого саме з метою усунення порушень, установлених Держспецзв`язку.

Незважаючи на це, після спливу встановленого строку та більш ніж через п`ять місяців після 30.12.2025 контрольна перевірка встановила, що відповідні порушення не усунуті.

Матеріали справи не містять доказів наявності об`єктивних обставин, які унеможливлювали виконання законних вимог припису, а також даних, які б свідчили про скасування чи зміну встановлених Держспецзв`язку вимог.

Відтак сукупність досліджених доказів дає суду достатні підстави для висновку про наявність причинного зв`язку між неналежним виконанням ОСОБА_1 покладених на нього організаційно-контрольних обов`язків та невиконанням у встановлений строк законних вимог посадових осіб Держспецзв`язку щодо усунення виявлених порушень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оцінюючи суб`єктивну сторону правопорушення, суд виходить із того, що матеріалами справи підтверджена обізнаність ОСОБА_1 з установленими порушеннями та необхідністю їх усунення, а також із покладеним на нього обов`язком здійснювати контроль за виконанням відповідних заходів.

За таких обставин суд доходить висновку, що невиконання законних вимог Держспецзв`язку стало наслідком неналежного виконання ОСОБА_1 покладених на нього службових обов`язків щодо організації, координації та контролю відповідного напряму діяльності Міністерства.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, до повноважень якої належали організація та координація роботи у сфері технічного захисту інформації, забезпечення виконання відповідних нормативно-правових вимог та контроль за виконанням Плану усунення недоліків, не забезпечив виконання у визначений строк законних вимог посадових осіб Держспецзв`язку щодо усунення порушень законодавства про технічний захист державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-31 КУпАП, а його вина підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.

Обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, які виключали б провадження у справі, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, характер покладених на нього службових обов`язків, тривалість невиконання встановлених вимог, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення його раніше до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає, що необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 188-31 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 9, 23, 33, 34, 35, 40-1, 188-31, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА