Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 серпня 2026 р.
Справа: №757/27797/26-п
Суддя: Гречана С. І.
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27797/26-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
26.04.2026 о 13 год. 30 хв. у м. Києві, по бульвару Миколи Міхновського (Дружби Народів), 16-А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Mercedes-Benz C220, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженими зіницями, які не реагують на світло, неприродною блідістю обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога закладу охорони здоров`я «Київська міська клінічна лікарня № 10» водій відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2026 матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП були повернуті до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для належного оформлення у зв`язку з невідповідністю зазначених у протоколі відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, фактично встановленим судом анкетним даним такої особи.
На виконання зазначеної постанови суду Управлінням патрульної поліції у м. Києві матеріали адміністративної справи були доопрацьовані та повторно направлені до Печерського районного суду м. Києва супровідним листом № 51889-2026 від 25.06.2026.
З долученої до матеріалів справи довідки щодо доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_3 вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650433 від 26.04.2026 працівником патрульної поліції у графі «Особа, щодо якої складено протокол» було невірно зазначено прізвище особи.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , змінив прізвище на ОСОБА_2 , при цьому його РНОКПП залишився незмінним, що підтверджується відомостями документа, який посвідчує особу.
Таким чином, після повернення матеріалів на виконання постанови суду від 11.06.2026 органом поліції уточнені відомості щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією і тією самою особою, яка змінила прізвище, при незмінному РНОКПП НОМЕР_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав.
Під час надання пояснень ОСОБА_1 заперечував правомірність та наявність підстав для зупинки керованого ним транспортного засобу, а також не погодився з твердженнями працівників поліції щодо наявності у нього ознак наркотичного сп`яніння.
Разом із тим ОСОБА_1 не заперечував факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Пояснив, що відмовився від запропонованого працівниками поліції огляду у зв`язку з неприязним, на його переконання, ставленням до нього з боку поліцейського.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у тому числі матеріали, надані після їх доопрацювання на виконання постанови суду від 11.06.2026, та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов такого висновку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom) Велика Палата ЄСПЛ зазначила, що особи, які володіють транспортними засобами або керують ними, підпадають під дію спеціального правового регулювання, оскільки використання транспортних засобів пов`язане з потенційною можливістю заподіяння серйозної шкоди. Реалізуючи право володіти транспортним засобом та керувати ним, особа тим самим приймає на себе певні обов`язки та відповідальність, установлені законодавством у сфері безпеки дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на керування транспортним засобом, зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та виконувати покладені на водія обов`язки, зокрема передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язок на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення слід виходити також із положень ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейським судом з прав людини при оцінці доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків чи неспростованих презумпцій щодо фактів, що узгоджується, зокрема, з підходами, викладеними у рішеннях ЄСПЛ у справах «Коробов проти України», «Ушаков проти України» та «Вєрєнцов проти України».
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак відповідного стану та проведення огляду визначається, зокрема, ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є, зокрема: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у випадках, передбачених законом, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, яким надано право на його проведення. Огляд осіб у закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.
Зі змісту наведених норм убачається, що виявлення у водія передбачених Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння є підставою для направлення такого водія на огляд у встановленому законом порядку.
Судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції № 473648 та № 470438, на яких зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу Mercedes-Benz C220, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , подальше спілкування останнього з працівниками поліції та оформлення адміністративних матеріалів.
Із досліджених відеозаписів убачається, що після зупинки транспортного засобу працівником поліції ОСОБА_1 було повідомлено причину зупинки, а саме порушення Правил дорожнього руху.
Під час безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив про виявлення у нього ознак, які, на думку поліцейського, свідчили про можливе перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.
При цьому зафіксовані у матеріалах справи ознаки у вигляді зіниць, які не реагують на світло, та неприродної блідості обличчя належать до ознак наркотичного чи іншого сп`яніння, прямо передбачених п. 4 розділу І Інструкції № 1452/735.
Після виявлення зазначених ознак працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» у лікаря-нарколога та роз`яснив порядок проходження такого огляду.
ОСОБА_1 від проходження запропонованого йому огляду у встановленому законом порядку відмовився, що безпосередньо зафіксовано на відеозаписі приблизно на 11 хв. 44 сек.
Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що за два дні до події вживав канабіс, що зафіксовано на відеозаписі приблизно на 05 хв. 02 сек.
Суд оцінює зазначене повідомлення ОСОБА_1 виключно в сукупності з іншими встановленими у справі обставинами та не розцінює сам факт повідомлення про вживання канабісу за два дні до події як самостійний доказ перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння на момент керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 своєї позиції не змінив та від проходження огляду відмовився.
При кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду встановлення фактичного перебування водія у стані наркотичного сп`яніння не вимагається, оскільки об`єктивна сторона такого правопорушення полягає саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.
Водночас для встановлення складу такого адміністративного правопорушення підлягають оцінці обставини, які відповідно до закону давали поліцейському підстави направити водія на відповідний огляд, факт керування транспортним засобом, дотримання встановленої процедури направлення на огляд та безпосередньо факт відмови водія від його проходження.
У цій справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ним не спростований та підтверджується дослідженими відеозаписами й іншими матеріалами справи.
Виявлені працівником поліції ознаки, зокрема зіниці, які не реагують на світло, та неприродна блідість обличчя, відповідають ознакам наркотичного сп`яніння, передбаченим п. 4 розділу І Інструкції № 1452/735, а тому давали поліцейському передбачені нормативними актами підстави для направлення водія на відповідний огляд у закладі охорони здоров`я.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність, на його переконання, законних підстав для зупинки транспортного засобу суд оцінює критично та в сукупності з іншими доказами у справі.
Предметом розгляду цієї справи є наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема наявність передбачених законом підстав для направлення водія на огляд, дотримання встановленого порядку його проведення та факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження такого огляду.
Законність самої підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а незгода особи з діями працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу не звільняє її від виконання встановленого п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язку пройти у передбаченому законом порядку огляд за наявності підстав для його проведення. При цьому відповідні дії працівників поліції можуть бути оскаржені особою у встановленому законом порядку.
Крім того, з досліджених судом відеозаписів убачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, після чого у процесі безпосереднього спілкування з водієм поліцейським були виявлені ознаки, які відповідно до Інструкції № 1452/735 можуть свідчити про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.
За таких обставин доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності зупинки транспортного засобу не спростовують факту виявлення працівником поліції передбачених Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння, законності направлення водія на відповідний огляд та факту його подальшої відмови від проходження такого огляду.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння також не спростовують сукупності досліджених судом доказів.
Як убачається з матеріалів справи та відеозаписів, працівник поліції у процесі безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 виявив та зазначив ознаки наркотичного сп`яніння, частина з яких прямо відповідає переліку, наведеному у п. 4 розділу І Інструкції № 1452/735.
При цьому завданням працівника поліції на цій стадії не є встановлення факту перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, оскільки остаточне встановлення такого стану здійснюється за результатами огляду у встановленому законом порядку. Наявність передбачених Інструкцією ознак є підставою саме для направлення водія на відповідний огляд.
Відтак незгода ОСОБА_1 із суб`єктивною оцінкою поліцейським виявлених у нього ознак не надавала йому права відмовитися від проходження огляду у встановленому порядку.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував самого факту відмови від проходження огляду, пояснюючи таку відмову неприязним, на його переконання, ставленням до нього працівника поліції.
Зазначені пояснення не спростовують факту відмови від проходження огляду та самі по собі не звільняють водія від установленого п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язку на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд.
Суб`єктивне сприйняття водієм поведінки поліцейського як неприязної не передбачене законом як підстава для відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. У разі незгоди з діями чи поведінкою працівника поліції особа не позбавлена можливості оскаржити їх у встановленому законом порядку, що не усуває обов`язку водія дотримуватися вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 щодо мотивів його відмови не спростовують об`єктивно зафіксованих обставин правопорушення та узгоджуються з матеріалами справи у частині самого факту відмови від запропонованого йому огляду.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення знайшли своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду фактичними даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650433 від 26.04.2026;
-направленні на огляд водія транспортного засобу від 26.04.2026;
відеозаписах з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції № 473648 та № 470438;
- довідці щодо доопрацювання матеріалів відносно ОСОБА_3 та рапорті працівника поліції.
Наведені докази узгоджуються між собою щодо істотних обставин події, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення працівником поліції ознак, передбачених Інструкцією № 1452/735, направлення водія на огляд у закладі охорони здоров`я, роз`яснення йому відповідної процедури та наслідків відмови, а також його однозначну відмову від проходження такого огляду.
Оцінюючи первісне зазначення у протоколі прізвища « ОСОБА_5 », суд враховує, що після повернення матеріалів для належного оформлення органом поліції надані документи, з яких встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією і тією самою фізичною особою, РНОКПП якої залишився незмінним - НОМЕР_1 , а розбіжність у прізвищі зумовлена його зміною.
Вказані матеріали у сукупності дозволяють однозначно ідентифікувати особу, щодо якої 26.04.2026 складено адміністративний матеріал, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак встановлений постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2026 недолік щодо відомостей про особу після доопрацювання матеріалів усунуто.
Оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та маючи виявлені працівником поліції ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відтак у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності доводять його винуватість поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини та вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент ухвалення постанови становить 665 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua