Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №755/10669/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10669/26

Провадження №: 3/755/4307/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р.Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

13.06.2026 року близько 11 години 49 хвилин ОСОБА_1 рухаючись по пр-ту Броварському 32А у м. Києві, керуючи транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Кияшко Одисей, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.(а) Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідно до довідки щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5686904 від 09.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3400 гривень.

За вищенаведені порушення п. 2.1.а Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 був обізнаний про те, що Дніпровським районним судом міста Києва здійснюється розгляд справи відносно нього, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. До суду надходили клопотання з проханням відкласти судове засідання. Докази на підтвердження поважності причин неявки ОСОБА_1 не надавалися. Суддею були задоволені вказані клопотання та призначалися наступні дати судових засідань, про що ОСОБА_1 було повідомлено належним чином. Проте, 18.08.2026 ОСОБА_1 своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався, належної зацікавленості у розгляді своєї справи не проявив, клопотань про відкладення розгляду справи та будь-яких пояснень суду не надав.

У судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 -адвокат Антосина Р.С., який зазначив, що категорично не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, вважає, що він складений з порушенням вимог законодавства; ОСОБА_1 не має та ніколи отримував посвідчення водія, а тому не може бути позбавлений права керування транспортними засобами. Просив закрити дану справу, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691875 від 13.06.2026 року: «13.06.2026 року близько 11 години 49 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по пр-ту Броварському 32А у м. Києві, керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Кияшко Одисей, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України».

У судовому засіданні було відтворено відеозапис з бодікамер працівників поліції. Як вбачається з даних, що містяться на відеозаписі, працівники поліції зупиняють транспортний засіб BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Кияшко Одисей, державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку із перевищенням встановленої швидкості руху. Працівники поліції просять ОСОБА_1 , який перебуває за кермом вказаного транспортного засобу, надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. ОСОБА_1 пред`являє паспорт громадянина України, після чого працівники поліції встановлюють його особу, роз`яснюють ОСОБА_1 його права, встановлені законодавством України, надають на ознайомлення матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП, після чого складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, який ОСОБА_1 підписує без доповнень та зауважень. На питання працівників поліції ОСОБА_1 зазначає, що не має посвідчення водія та ніколи його не отримував. Працівники поліції встановлюють, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, перевіряють реєстраційні документи, повторно роз`яснюють ОСОБА_1 його права, складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оголошують його зміст ОСОБА_1 , повідомляючи, що розгляд цієї справи відбувається судом, на що ОСОБА_1 зазначає, що знає, що за повторне вчинення вказаного правопорушення передбачене покарання у вигляді штрафу, та просив виписати йому штраф. Після чого ОСОБА_1 підписує протокол про адміністративне правопорушення без доповнень та зауважень, та йому вручають копію протоколу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691875 від 13.06.2026 року; постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5686904 від 09.09.2025, за ч. 2 ст. 126 КУпАП; довідку щодо проведення заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; відеозапис, - суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У диспозиції ст. 126 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Наведені вище докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своєму взаємозв`язку - достатності для доведеності вини водія ОСОБА_1 у порушенні ним приписів п.2.1.а Правил дорожнього руху України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо тверджень захисника Іващенка Д.М. з приводу того, що останнього не може бути позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки він такого права не набував, суддя приходить до наступного.

Чинне адміністративне законодавство розрізняє таких суб`єктів, як осіб, які здійснюють керування транспортним засобом та водія транспортного засобу. Відмінність вказаних суб`єктів полягає в тому, що водій транспортного засобу - це особа, яка здійснює керування таким транспортним засобом на законних підставах, оскільки набула у встановленому законом порядку право керування транспортним засобом. На відміну від водія, суб`єкт, передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП, - це особа, яка не має (не набувала) права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. У даному випадку ч. 2 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою, яка врегульовує відповідальність особи, яка здійснює керування транспортним засобом, не отримавши на це відповідного права.

Крім того, правовий статус особи, яка на підставі судового рішення позбавлена права керування транспортним засобом, і особи, яка не набувала такого права, за своєю суттю є однаковим. Адже обидві категорії таких осіб не мають права керувати транспортним засобом. Відтак у разі порушення такої заборони обидві категорії таких осіб мають нести рівнозначну відповідальність, незалежно від того чи набували вони таке право раніше. В іншому разі диференціація відповідальності за критерієм попереднього набуття права керування транспортним засобом з наступним позбавленням такого права і попереднього не набуття права керування транспортним засобом буде суперечити принципам справедливого накладення стягнення і рівності всіх громадян перед законом.

При цьому об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20) звертала увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи, наведені у вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, та те, що санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Суд не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів належності на праві приватної власності транспортного засобу BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , та причепа Кияшко Одисей, державний номерний знак НОМЕР_2 , правопорушнику.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 40-1, 126, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення, може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Л.А. Мельниченко