Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №902/1426/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Справа № 902/1426/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25, ухвалене суддею Яремчук Ю.О., повне рішення складено 11.05.26р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133)

до відповідача Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 209 261,24 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Кардаш Ігоря Петровича про стягнення 209 261,24 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Кардаш Ігоря Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за основним зобов`язанням 123 230,71 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 58 582,16 грн, відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 2181,75 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа підприємець Кардаш Ігор Петрович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026 року у справі № 902/1426/25 до розгляду. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 30 квітня 2026 року у справі №902/1426/25, як такий, що пропущений з поважних причин через несвоєчасне вручення повного тексту судового акта в паперовій формі (отримано особисто лише 19 травня 2026 року, що підтверджується повідомленням № R067172956316). Скасувати повністю рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026 року у справі № 902/1426/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до Фізичної особи-підприємця Кардаша Ігоря Петровича про стягнення грошових коштів. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до Фізичної особи- підприємця Кардаша Ігоря Петровича про стягнення заборгованості за Договором № 011/0023/173290 від 08.10.2013 року у загальному розмірі 209 261,24 грн - відмовити в повному обсязі або (в альтернативі): У разі встановлення судом апеляційної інстанції неможливості дослідження нових доказів та ухвалення нового рішення по суті - на підставі пункту 7 частини 1 статті 277 ГПК України (через підтверджену апаратом суду на аркуші справи 45 повну відсутність та пошкодження технічного запису судового засідання від 30.04.2026 р.) направити справу № 902/1426/25 на новий розгляд до суду першої інстанції - Господарського суду Вінницької області в іншому складі суду. Здійснити розгляд цієї апеляційної скарги за відсутності скаржника (Фізичної особи - підприємця Кардаша Ігоря Петровича) на підставі наявних у справі матеріалів, без його особистої участі у судових засіданнях та без участі в режимі відеоконференції. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь Фізичної особи-підприємця Кардаша Ігоря Петровича всі понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 поновлено строк на апеляційне оскарження Фізичній особі підприємцю Кардаш Ігорю Петровичу на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25. Зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25. Призначено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25 в порядку письмового провадження. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у строк до 10.07.2026р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться без повідомлення учасників справи в строк передбачений ч.1 ст.273 ГПК України.

10.07.2026 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить прийняти до розгляду поданий ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відзив на апеляційну скаргу у справі №902/1426/25 та врахувати його під час апеляційного розгляду справи. Поновити строк для подачі доказів та долучити надані з цим відзивом на апеляційну скаргу докази до матеріалів справи. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026 року залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Розгляд справи здійснювати з повідомленням сторін.

Також, 10.07.2026 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить поновити строк для подачі клопотання про витребування доказів. Витребувати у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» роз`яснення щодо причин наявності розбіжностей між датою кредитного договору №011/0023/173290, зазначеною у первинних документах банку (08.10.2013 року), та датою, яка відображена у Кредитному реєстрі Національного банку України Українському бюро кредитних історій, а також у реєстрах боржників, що формувалися під час відступлення права вимоги (04.10.2013 року); - підтвердження того, яка саме дата є датою укладення кредитного договору №011/0023/173290, укладеного між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ФОП Кардашем Ігорем Петровичем.

Крім того, 10.07.2026р. до системи "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” аргументує своє клопотання тим, що відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У зв`язку з чим, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи та надання всіх необхідних пояснень просить провести розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” про розгляд справи з повідомленням учасників процесу. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” у задоволенні клопотання про витребування доказів.

31.07.2026 р. на адресу суду від Кардаша Ігоря Петровича надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу та заперечення проти процесуальних клопотань позивача. Зокрема, відповідач просить прийняти дану відповідь на відзив до розгляду та врахувати її під час апеляційного перегляду справи № 902/1426/25. Відзив ТОВ «Коллект Центр» на апеляційну скаргу, поданий з пропуском встановленого судом процесуального строку та підписаний неуповноваженою особою, - відхилити. У задоволенні клопотання ТОВ «Коллект Центр» про поновлення строків та витребування доказів від АТ «Райффайзен Банк» - відмовити. У задоволенні клопотання ТОВ «Коллект Центр» про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн - відмовити повністю. Розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику та особистої участі скаржника (ФОП Кардаша І.П.). Апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026 року у справі №902/1426/25 -скасувати.

Колегія суддів, дослідивши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” про поновлення строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач обґрунтовує неподання відповідних доказів до суду першої інстанції тим, що під час розгляду справи ним не порушувалося питання щодо фіктивності чи підроблення кредитного договору №011/0023/173290, у зв`язку з чим необхідність у збиранні та поданні відповідних документів, на його думку, виникла лише на стадії апеляційного перегляду справи.

Водночас відповідно до положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції приймає додаткові докази лише у виняткових випадках, якщо особа доведе неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від неї не залежали.

Разом з тим, сама по собі необхідність подання додаткових доказів у зв`язку з виникненням нових доводів сторони не є підставою для поновлення строку на їх подання та прийняття таких доказів судом апеляційної інстанції.

Саме по собі виникнення у скаржника нового обґрунтування своєї правової позиції не може бути підставою для поновлення іншій стороні строку на подання нових доказів та їх прийняття судом апеляційної інстанції. Допущення протилежного фактично призвело б до перегляду справи з урахуванням нових обставин та доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції, що суперечить визначеним процесуальним законом межам апеляційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів та їх долучення до матеріалів справи.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для звернення з відповідним позовом та право на стягнення спірної заборгованості. При цьому строк виконання всіх зобов`язань, за якими заявлено вимоги, на момент вирішення спору настав, а доказів повного погашення заборгованості відповідачем до суду не подано. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову. Так, суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 123 230,71 грн заборгованості за тілом кредиту та 58 582,16 грн заборгованості за нарахованими процентами. В стягнені заборгованості за нарахованими процентами за Кредитним договором за період з 10.01.2023 по 30.10.2025 з моменту відступлення права вимоги до дати складання розрахунку заборгованості у розмірі 27 448,37 грн позивачу відмовив через недоведеність права на нарахування процентів як фінансовою установою.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншим учасників по справі

В апеляційній скарзі Фізична особа підприємець Кардаш Ігор Петрович зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. У зв`язку з цим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що здійснений ним аналіз листа Національного банку України № 14-0006/36105/БТ від 21.04.2026 року, свідчить, на його думку, про наявність істотних розбіжностей у відомостях щодо кредитного договору, які ставлять під сумнів правомірність заявлених позивачем вимог.

Так, апелянт звертає увагу на те, що, згідно з листом НБУ, станом на 20.04.2026 у Кредитному реєстрі відсутня інформація щодо заборгованості ФОП Кардаша Ігоря Петровича за кредитним договором від 04.10.2013 №0900918900. Водночас у цьому ж листі містяться відомості про заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за договором від 04.10.2013 №011/0023/173290.

На переконання скаржника, зазначені відомості не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки фактично кредитний договір між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений 08.10.2013, а жодного кредитного договору від 04.10.2013 він не укладав. У зв`язку з цим апелянт вважає, що зазначення в Кредитному реєстрі НБУ іншої дати договору за наявності номера, який, на його думку, належить фактично укладеному кредитному договору, свідчить про недостовірність відомостей, наданих позивачем щодо підстав виникнення права вимоги.

Скаржник також стверджує, що ТОВ «Коллект Центр» не набувало права вимоги за кредитним договором, укладеним 08.10.2013, а посилається на інший договір - від 04.10.2013, який, за твердженням апелянта, фактично не укладався. З огляду на це апелянт вважає, що договір від 04.10.2013 є неукладеним, а відтак відсутні правові підстави для виникнення та стягнення заявленої позивачем заборгованості. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на положення статей 11, 202, 207 та 638 Цивільного кодексу України.

Також скаржник в апеляційній скарзі посилається на допущені, на його думку, судом першої інстанції порушення норм процесуального права під час розгляду позову ТОВ «Коллект Центр». Зокрема, апелянт наводить низку доводів щодо порядку розгляду справи, оцінки та дослідження доказів, а також дотримання судом першої інстанції принципів змагальності сторін та справедливого судового розгляду.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» у відзиві зазначає, що апеляційна скарга не містить належного правового обґрунтування неправомірності рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026. На думку позивача, наведені відповідачем доводи щодо фіксування судових засідань та інші процесуальні аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності заборгованості та не свідчать про незаконність оскаржуваного рішення.

Позивач зазначає, що неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором призвело до утворення заборгованості в загальному розмірі 209 261,24 грн, з яких: 123 230,71 грн - заборгованість за тілом кредиту, 58 582,16 грн - заборгованість за нарахованими процентами станом на дату відступлення права вимоги та 27 448,37 грн - проценти, нараховані після відступлення права вимоги до дати складання розрахунку заборгованості. При цьому позивач вважає, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та належними доказами, які відповідачем не спростовані.

Щодо доводів апелянта про підроблення дати кредитного договору позивач зазначає, що розбіжність між датою укладення договору, зазначеною у первинних документах банку - 08.10.2013, та датою 04.10.2013, відображеною у Кредитному реєстрі НБУ, Українському бюро кредитних історій і реєстрах боржників, може бути наслідком технічної помилки, допущеної первісним кредитором під час передачі відповідної інформації. За твердженням позивача, така помилка могла бути надалі відтворена у реєстрах боржників, які були додатками до договорів відступлення права вимоги.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Між АТ "Райффайзен Банк" (далі - Кредитор) та ФОП Кардашем Ігорем Петровичем (далі - Позичальник, відповідач у справі) укладено Договір № 011/0023/173290 від 08.10.2013, у відповідності до якого кредитор надає позичальнику можливість використання кредитних ліній (далі - Кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_1 (0900918900), МФО 302247, шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 100 000 (сто тисяч) гривень (далі - Максимальний ліміт). В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту (далі - Поточний ліміт).

Так, умовами споживчого кредиту фактично є: Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 100 000 (сто тисяч) гривень. Поточний кредитний ліміт - 54 000 грн (п. 1.1 Договору).

Строк дії Кредиту (далі-Строк дії Кредиту) - з дня підписання Договору страхування у відповідності до умов статті 4 Договору (далі - Дата початку кредитування) по 08.10.2015 включно, далі - Дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому Договором).

Відповідно до пункту 1.3 без укладання додаткових угод до Договору, Кредитор має право подовжити Строк дії Кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на Дату закінчення кредитування буде дотриману кожну з наступних умов:

- Кредитор за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Клієнта про відмову від подовження Строку дії Кредиту;

- відсутні факти невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором;

- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 Договору;

- договір Страхування, який відповідає вимогам статті 4 Договору, укладено на строк, не менший, ніж строк, на який продовжується дія Договору. Використання Позичальником за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається Сторонами як згода Позичальника на продовження строку дії кредиту.

Кредит надається з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності Позичальника, Кредитор у будь-який час протягом строку дії Договору має право здійснювати перевірку цільового використання Кредиту, вимагати від Позичальника надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а Позичальник зобов`язаний на першу вимогу Кредитора забезпечити представникам Кредитора доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання Кредиту (п. 1.4 договору ).

Протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних крім випадків, передбачених п.п.2.2. Договору (п. 2.1.договору).

Для операцій зі здійснення Позичальником операцій по Рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням платіжної картки за рахунок Кредиту процентна ставка в період з дати здійснення такої операції по 10-те число місяця, наступного за першою Датою розрахунку процентних платежів для такої операції (далі - Пільговий період), розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0 % річних (п. 2.2 договору).

Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій для яких діє Пільговий період, за строк фактичного користування Кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного календарного місяця (Дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання Позичальником кредитних коштів, останній день строку користування Кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по Дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів, по Дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення Кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування Кредитом на суму фактичної заборгованості в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов Договору (п. 2.3. договору).

На умовах Договору, за умови наявності укладеного договору страхування, у разі ініціювання Позичальником операцій по Рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на Рахунку власних коштів Позичальника, Кредитор зобов`язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на Рахунок в межах Поточного ліміту та здійснити ініційовану Позичальником операцію. З моменту здійснення таких платежів Кредитор вважається таким, що надав Позичальнику кредит на суму здійснених Кредитором платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної картки до Рахунку із застосуванням ПІН-коду та/або реквізитів картки (зокрема, номер картки строк дії картки, код СVV2\СVС2 тощо), у т.ч. довіреними особами Клієнта, або із застосуванням PІN-коду, при здійсненні видаткових операцій з Рахунку розглядається Сторонами як використання Кредиту Позичальником (п. 3.2. договору).

Поточний ліміт встановлюється Кредитором щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений… (п.3.3. договору).

Позичальник зобов`язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора, у розмірі не менше 100% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках Позичальника, але в сумі не менше ніж 20% від Поточного Ліміту, що діяв у відповідному місяці, та підтримувати зазначений показник до повного виконання Позичальником зобов`язань за Договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків та кошти, що надійшли на Рахунок. Протягом 3 (трьох) місяців від дати укладання Договору, штраф, передбачений підпунктом 11.2.2. пункту 11.2. Договору не застосовується (п. 3.6. договору).

Позичальник зобов`язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. Договору, та здійснювати повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування.

Під поняттям "Погашення заборгованості" Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісії, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору (п. 5.1. договору).

Позичальник зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Кредитора. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Позичальником щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців.

В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Позичальником Кредитору за Договором в термін виконання зобов`язань Позичальника за Договором. Позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором (п. 5.2. договору).

Позичальник зобов`язується зарахувати на Рахунок щомісячний обов`язковий платіж, розрахований у поточному місяці, суму якого збільшена на суму невнесених Позичальником щомісячних обов`язкових платежів попередніх Періодів та на суму непогашеного недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в договорі банківського рахунку) (п. 5.3. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором (п. 12.1. договору).

Розірвання та заміна Договору в односторонньому порядку, крім випадків, прямо передбачених договором та/або законодавством України (п. 12.2. договору).

Права і обов`язки Кредитора, викладені в Договорі, не заперечують наявність у Кредитора інших прав та обов`язків, обумовлених законодавством України. Будь-яка затримка з боку Кредитора в реалізації своїх прав, визначених у Договорі не означає відмову від таких прав або їх припинення та не позбавляє Кредитора можливості реалізувати ці права в подальшому (п. 12.6. договору).

Договір підписаний його сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом дії Договору неодноразово здійснювалося збільшення Поточного кредитного ліміту. Зокрема, 25.07.2014 Поточний ліміт було збільшено з 54 000,00 грн до 70 000,00 грн; 19.08.2017 - з 70 000,00 грн до 91 000,00 грн; 16.03.2018 року - з 91 000,00 грн до 100 000,00 грн.

Згідно виписки АТ Райффайзен Банк Аваль по рахунку відповідача 0900918900 за період 08.10.2013 – 30.11.2021, згідно розрахунку заборгованості по картковому рахунку станом на 30.11.2021, відповідач користувався коштами в межах кредитного ліміту.

30.11.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, згідно п.2.1. якого на умовах встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 ЦК України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників).

Згідно пункту 2.2 Договору, відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що реєстр боржників підписується сторонами не пізніше 15 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора (п. 2.3.).

Згідно з пунктом 2.5 Договору від 30.11.2021 на дату укладення договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними.

Згідно п. 2.6. Договору, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Відповідно п. 2.8. Договору, у зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 4 774 940,58 грн ( чотири мільйони сімсот чотири тисячі дев`ятсот сорок гривень 58 коп.) (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.10 пункту 4.1 Договору від 30.11.2021 новий кредитор засвідчує та гарантує, що:

- новий кредитор є небанківською фінансовою установою, що внесена до Державного реєстру фінансових установ, має свідоцтво, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на надання фінансових послуг з факторингу та надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

- новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України.

Згідно з підпунктами 4.3.3, 4.3.8 пункту 4.3 Договору від 30.11.2021 на дату укладання договору первісний кредитор гарантує та засвідчує, що:

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги третім особам, в тому числі новому кредитору.

- інформація, вказана у Реєстрі боржників, відповідає відомостям, вказаним у кредитних договорах, є повною та правдивою в частині, що стосується ПІБ/найменування боржника, ІПН/коду ЄДРПОУ, паспортних даних боржника, номера та дати кредитного договору, загальної суми заборгованості та її складових.

Згідно з пунктом 7.1 Договору від 30.11.2021 договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Договір від 30.11.2021 підписаний сторонами і скріплений печатками без зауважень та заперечень.

ТОВ "Вердикт Капітал" сплачено АТ "Райффайзен Банк Аваль" 4 774 940,58 грн за право вимоги згідно договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 306770027 від 30.11.2021.

Між сторонами договору підписано Реєстр боржників від 15.12.2021, згідно якого вказано боржника - ФОП Кардаш І.П., кредитний договір № 011/0023/173290, сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 123 239,71 грн, сума заборгованості за відсотками 17 460,25 грн.

10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр” (Новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 10.01.2023 сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 10.01.2023 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (далі боржники), зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (далі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них (далі основні договори, права вимоги). Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору, належать первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення №114/2-47 від 2021-11-30 між первісним кредитором та Акціонерним товариством “Райффайзен Банк”.

На підставі пункту 3.1 Договору від 10.01.2023 укладанням цього договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, а також гарантує, що:

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги новому кредитору на момент його відступлення;

- вся документація та інформація стосовно боржника, яка у відповідності до умов цього договору передається новому кредитору у зазначеній в цьому договорі формі та обсязі, відповідає тій інформації, яка була отримана первісним кредитором від боржника (відповідно) та не містить будь-яких недостовірних відомостей;

- заборгованість не погашена, не відмінена, не анульована, при цьому права вимоги заборгованості не відступлені третім особам, не узгоджувалася жодна заміна зобов`язань боржників іншими зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 5.1.1 Договору від 10.01.2023 Реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається новому кредитору за актом прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Реєстр боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі нового кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором.

Відповідно до пункту 5.1.2 Договору від 10.01.2023 Реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 3) передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору.

Згідно з пунктом 5.1.3 Договору від 10.01.2023 документація передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору від 10.01.2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

Згідно з пунктом 5.4 Договору від 10.01.2023 з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

За умовами п. 7.1. Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього Договору ТОВ "Коллект Центр" сплачує ТОВ "Вердикт Капітал" грошові кошти в сумі 5 312 491,59 грн.

Згідно п. 7.2. ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2 цього Договору, протягом 1065 (однієї тисячі шістдесяти п`яти) календарних днів з дати підписання Сторонами цього договору.

Згідно з пунктом 8.3.3 Договору від 10.01.2023 новий кредитор має право після підписання сторонами акта приймання-передачі прав вимоги розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд без згоди первісного кредитора.

Відповідно до пункту 11.6 Договору від 10.01.2023 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки).

Договір від 10.01.2023 підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень і заперечень.

28.02.2023 між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Вердикт Капітал" підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно п. 4.1 якого вбачається, що зобов`язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15 214 406,31 грн.

Згідно підписаного між сторонами Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, боржником, зокрема, є фізична особа – підприємець Кардаш І.П., кредитний договір № 011/0023/173290, сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 123 230,71 грн, сума заборгованості за відсотками 58 582,16 грн. (а.с. 29 Т1).

Апеляційним судом встановлено, що після набуття прав вимоги ТОВ “Вердикт Капітал” здійснювало нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 30 % річних з 30.11.2021 по 09.01.2023, тобто до дати, що передувала відступленню прав вимоги до нового кредитора, де нараховані відсотки становили 58 582,16 грн.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ “Вердикт Капітал” відступило на користь ТОВ “Коллект Центр” права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №011/0023/173290.

Після набуття прав вимоги ТОВ “Коллект Центр” здійснювало нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 30 % річних з 10.01.2023 по 23.09.2025.

Посилаючись на викладене та вказуючи про відсутність зі сторони відповідача відповідної оплати, ТОВ "Коллект Центр" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості в сумі 209 261,24 грн, з яких: 123 230,71 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 58 582,16 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 27 448,37 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору на підставі договору №011/0023/1773290 від 08.10.2013 та Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Кардаш Ігоря Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за основним зобов`язанням 123 230,71 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 58 582,16 грн, відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 2 181,75 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. В решті позову відмовлено.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

На підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст.1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 “Позика” глави 71 “Позика. Кредит. Банківський вклад” Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 “Кредит” і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП Кардашем І.П. було укладено кредитний договір №011/0023/1773290 від 08.10.2013, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн із максимальним лімітом у такому ж розмірі.

Факт надання кредитних коштів підтверджується банківською випискою по рахунку, відповідно до якої кредитні кошти були перераховані з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк».

Колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.08.2019 у справі №353/614/15-ц, банківська виписка може бути належним та допустимим доказом на підтвердження факту надання кредитних коштів позичальнику.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів. Водночас відповідачем не надано доказів повернення отриманих коштів у повному обсязі або погашення заборгованості в іншому розмірі.

Судом першої інстанції також встановлено, що 30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ФОП Кардашем І.П.

Надалі, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, на підставі якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до положень статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Сама по собі заміна кредитора не припиняє зобов`язання та не змінює його зміст. При цьому боржник відповідно до частини першої статті 518 ЦК України має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що до моменту виникнення спору відповідач оспорював сам факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів чи заявляв первісному кредитору або новим кредиторам заперечення щодо наявності відповідного зобов`язання. Так само не встановлено, що договори відступлення права вимоги, на підставі яких відбулося послідовне відступлення права вимоги, визнані недійсними або припинені у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ФОП Кардаша І.П. за кредитним зобов`язанням у межах тих прав та в тому обсязі, які існували на момент їх переходу до нового кредитора.

При цьому встановлений судом першої інстанції розмір заборгованості за основним зобов`язанням становить 123 230,71 грн. Зазначена заборгованість сформувалася в межах кредитних правовідносин та була передана новому кредитору за договорами відступлення права вимоги. Доказів її погашення відповідачем повністю або частково матеріали справи не містять.

Також матеріалами справи підтверджено перехід до нового кредитора права вимоги щодо процентів, нарахованих первісним кредитором, у розмірі 58 582,16 грн. Вказана сума була визначена як заборгованість за процентами та увійшла до обсягу прав вимоги, що послідовно передавалися від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому - до ТОВ «Коллект Центр».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача 123 230,71 грн основного боргу та 58 582,16 грн заборгованості за процентами, право вимоги щодо яких перейшло до позивача внаслідок відступлення права вимоги.

Водночас суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення 27 448,37 грн процентів, нарахованих ТОВ «Коллект Центр» за період з 10.01.2023 по 30.10.2025.

Так, судом встановлено, що зазначена сума не була нарахована первісним кредитором та не становила частину права вимоги, яке перейшло до позивача за договорами відступлення. Натомість вона була нарахована безпосередньо ТОВ «Коллект Центр» після набуття ним права вимоги.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно виходив з необхідності перевірки наявності у позивача правових підстав для самостійного нарахування процентів після набуття права вимоги. Оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження права позивача здійснювати відповідні нарахування суду не надано, висновок про відмову у стягненні 27 448,37 грн є обґрунтованим.

Колегія суддів також враховує, що доводи апеляційної скарги, якими заперечується укладення кредитного договору, виходячи з існування розбіжностей у зазначенні дати договору, не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, підтверджених належними доказами, щодо наявних кредитних правовідносин, виконання сторонами цих відносин обов`язків за цим договором, відкриття відповідачу кредитної лінії та отримання відповідачем кредитних коштів, а також обставин подальшого переходу права вимоги до позивача.

Саме лише посилання на розбіжність у даті договору, зазначеній в окремих інформаційних ресурсах або документах, без надання належних доказів того, що кредитний договір, на підставі якого заявлено позов, є іншим правочином або взагалі не був укладений, не може свідчити про відсутність кредитного зобов`язання.

При цьому суд першої інстанції дослідив безпосередньо наявні у справі документи, які підтверджують укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, розмір заборгованості та послідовний перехід права вимоги до ТОВ «Коллект Центр». Відповідачем належними та допустимими доказами ці обставини не спростовано.

Посилання відповідача на лист Національного банку України №14-0006/36105/БТ від 21.04.2026 не заслуговує на увагу, оскільки в самому листі міститься інформація про наявність заборгованості відповідача за кредитним договором від 04.10.2013р. перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 20.04.2026 р. У листі НБУ також підтверджується, що на час укладання кредитного договору з відповідачем Кредитний реєстр НБУ ще не було запроваджено, і відповідно, подавати дані до цього реєстру банки було зобов`язано лише з 01.04.2018 на підставі Положення про Кредитний реєстр НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ 04.05.2018 №50.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач довів наявність у нього права вимоги до відповідача в частині 181 812,87 грн, з яких 123 230,71 грн становить заборгованість за тілом кредиту, а 58 582,16 грн — заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором та переданими позивачу внаслідок відступлення права вимоги.

Водночас суд першої інстанції, належним чином перевіривши обсяг заявлених вимог та надані сторонами докази, обґрунтовано відмовив у стягненні 27 448,37 грн процентів, нарахованих самим позивачем після переходу до нього права вимоги.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо допущених, на думку скаржника, процесуальних порушень судом першої інстанції під час розгляду справи.

Зокрема, наведені скаржником обставини щодо порядку розгляду справи та окремих процесуальних дій суду першої інстанції самі по собі не свідчать про неправильність вирішення спору по суті та не підтверджують наявності таких порушень норм процесуального права, які відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування або зміни судового рішення.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять належного обґрунтування неправильного застосування ним норм матеріального чи процесуального права. Оскаржуване рішення прийнято на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, з належною оцінкою поданих сторонами доказів, а тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Як убачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи, та, оцінивши подані на підтвердження таких витрат докази, дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового відшкодування.

Зокрема, оцінюючи докази на підтвердження надання позивачу Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» правничої допомоги на загальну суму 25 000,00 грн, суд першої інстанції, керуючись критеріями реальності, необхідності, обґрунтованості та співмірності судових витрат, врахував характер і складність спору, обсяг наданої правничої допомоги, кількість та зміст вчинених представником процесуальних дій, а також співвідношення заявленої суми витрат із ціною позову та значенням справи для сторін.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що дана справа не відзначається особливою складністю фактичних обставин чи правового регулювання, а розгляд спору не вимагав значного обсягу процесуальних дій та підготовчої роботи. Крім того, заявлений до стягнення розмір заборгованості ґрунтувався переважно на документах та розрахунках, отриманих позивачем у зв`язку з відступленням права вимоги від попередніх кредиторів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 25 000,00 грн не відповідають повною мірою критеріям співмірності та розумності, а тому правомірно визначив розмір витрат, що підлягають стягненню з відповідача, у сумі 10 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки визначений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, обсягом фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідає критеріям розумності, необхідності та пропорційності.

Отже, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів не вбачає.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні з апеляційною скаргою скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3 766,50 грн.

Водночас предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 209 261,24 грн. Відтак розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, становить 150 відсотків ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, а саме 4 708,38 грн.

Як убачається з матеріалів справи, скаржник, визначаючи розмір судового збору за подання апеляційної скарги, виходив із суми судового збору, фактично сплаченої позивачем при зверненні до суду першої інстанції. Водночас апелянтом не враховано, що позивач при поданні позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд» сплатив судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 передбаченого для відповідної процесуальної дії, вчиненої в електронній формі.

Таким чином, сплата позивачем судового збору із застосуванням понижувального коефіцієнта 0,8 не змінює розміру ставки судового збору, яка підлягає врахуванню при визначенні розміру судового збору за подання апеляційної скарги, якщо остання подана без застосування такого коефіцієнта.

Отже, скаржником судовий збір сплачено не в повному обсязі, оскільки ним сплачено 3 766,50 грн замість належних до сплати 4 708,38 грн. Сума недоплати становить: 4 708,38 грн - 3 766,50 грн = 941,88 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи результат апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає за необхідне достягнути з Фізичної особи-підприємця Кардаша Ігоря Петровича в дохід Державного бюджету України 941,88 грн судового збору, недоплаченого за подання апеляційної скарги.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.04.2026р. у справі №902/1426/25- залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Кардаша Ігоря Петровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України 941,88 грн судового збору.

Господарському суду Вінницької області видати наказ

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №902/1426/25 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повна постанова складена "17" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.