Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №925/312/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Справа№ 925/312/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н. М.

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Булл Фарм"

на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2026

у справі № 925/312/26 (суддя Зарічанська З. В)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Дом Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Булл Фарм"

про стягнення 683 833,83 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Дом Україна" (далі - позивач, ТОВ "Строй Дом Україна") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Булл Фарм" (далі - відповідач, ТОВ "Булл Фарм") про стягнення 683 833,83 грн, з яких: 567 250,63 грн основного боргу, 13 150,88 грн інфляційних втрат, 100 181,12 грн пені та 3 251,20 грн 1 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.05.2026 у справі №925/312/26 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Булл Фарм" на користь ТОВ "Строй Дом Україна" 567 250,63 грн основного боргу, 13 150,88 грн інфляційних втрат, 88 410,28 грн пені, 3 229,44 грн 1 % річних та 8 064,50 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту належного виконання позивачем зобов`язань за договором поставки та неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної і повної оплати поставленого товару.

З огляду на встановлене порушення відповідачем грошового зобов`язання місцевий господарський суд визнав наявними правові підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу, а також нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання пені, інфляційних втрат та 1 % річних, здійснивши при цьому власний перерахунок заявлених до стягнення сум.

Короткий зміст апеляційної скарги та заперечень на неї.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 14.05.2026 у справі № 925/312/26, ТОВ "Булл Фарм" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ТОВ "Булл Фарм" посилається на недоведеність факту поставки та отримання товару, зазначаючи, що надані позивачем видаткові накладні не містять підпису уповноваженої особи відповідача.

За твердженням скаржника, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичної поставки товару.

На думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам та дійшов передчасного висновку про доведеність факту поставки товару і, як наслідок, наявність у відповідача заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на суперечливість і необґрунтованість доводів відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 (колегією суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Булл Фарм" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2026, розгляд справи № 925/312/26 призначено в судовому засіданні на 05.08.2026.

У судове засідання 05.08.2026 представники сторін не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

Між ТОВ "Строй Дом Україна" (постачальник) та ТОВ "Булл Фарм" (покупець) укладено договір поставки від 03.10.2024 № 283 (далі - договір) за умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

Найменування (асортимент) товару, ціна, кількість і одиниці виміру та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у видаткових накладних, які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW Інкотермс - 2020, базис поставки - склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Лейтенанта Мукана, 10. Поставка товару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання постачальником оплати за відповідну партію товару (п.п. 2.1, 2.4 договору).

Приймання - передача товару за кількістю, комплектністю і якістю здійснюється на умовах договору. Приймання товару за кількістю та комплектністю здійснюється відповідно до накладної та узгодженого сторонами замовлення, за якістю - відповідно до вимог, встановлених для цього виду товару. Неузгоджені питання приймання товару по кількості та якості регулюються нормами чинного законодавства України (п. 2.6 договору).

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання сторонами накладної у разі самовивозу товару покупцем або передачі товару перевізнику (п. 2.7 договору).

Ціна товару, що поставляється згідно цього договору, зазначається у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 3.1 договору).

Загальна сума договору визначається наростаючим підсумком і складається з вартості всього товару (партій товару), поставленого за цим договором (п. 3.2 договору).

Покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію товару у розмірі 80 відсотків від вартості замовленого товару - протягом 30 календарних днів з моменту одержання замовленого товару.

Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів:

а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.

У випадку затримки надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 3.3 а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної.

У разі, якщо постачальник здійснив передачу (відпуск) покупцеві відповідної партії товару, що не була попередньо оплачена, покупець зобов`язується оплатити таку партію товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання товару (п. 3.3 договору).

Постачальник зобов`язаний, зокрема передати на умовах цього договору товар покупцеві, а покупець серед іншого зобов`язаний провести оплату за товар в строки передбачені п. 3.3. даного договору (п. 4.1.1 та 4.2.1 договору).

Відповідальність покупця визначена в п. 5.3 договору, зокрема:

5.3.1. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті у встановлені договором строки вартості товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу;

5.3.2. у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 1 (один) процентів річних з простроченої суми.

Сторони домовилися визнавати (готувати, підписувати, пересилати та отримувати) документи, які складені в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису КЕП (ЕЦП) та які передаються між сторонами засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг: "M.E.Doc". (п. 6.1 договору).

На виконання умов цього договору будуть застосовуватися наступні види електронних документів: 1) видаткова накладна (п. 6.2. договору).

Обмін документами за цим договором здійснюється з застосуванням положень Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155- VIII, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV. (п. 6.3 договору).

Кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням Е-документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП (ЕЦП) та повернення іншій стороні. Сторона, яка здійснює надсилання Е-документа вважається стороною-відправником, а сторона, яка здійснює отримання Е-документа, вважається стороною-одержувачем (п. 6.4 договору).

Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням КЕП (ЕЦП) стороною-одержувачем Е-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею КЕП (ЕЦП) (п. 6.6 договору).

Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП (ЕЦП) стороною-відправником та надіслані стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого договором строку, сторона-одержувач не підписала такі Е-документи та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання Е-документів. Мотивована відмова від підписання Е-документів може надсилатися через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим надання коментарів про обґрунтовані причини відхилення (п. 6.7. договору).

Сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами КЕП (ЕЦП) становить 2 (два) робочих днів з дати їх надіслання (п. 6.9 договору).

Сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені, завірені КЕП (ЕЦП), мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (п. 6.11 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2026, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. (п. 8.1 договору).

Постачання позивачем відповідачу товару за договором підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 14.07.2025: № 1883 на суму 159 863,29 грн з ПДВ; № 1884 на суму 274 350,47 грн з ПДВ; № 1885 на суму 117 022,57 грн з ПДВ; № 1886 на суму 6 475,14 грн з ПДВ; № 1887 на суму 289,16 грн з ПДВ; № 1888 на суму 9 250 грн з ПДВ.

Згідно з Інформацією про підпис, які додані позивачем до кожної з видаткових накладних, останні підписані шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноваженими представниками постачальника - директором ТОВ "Строй Дом Україна" Левенець Олександром Миколайовичем (14.07.2025) та покупця - директором ТОВ "Булл Фарм" Вирвикишкою Сергієм Миколайовичем (16.07.2025) з використанням системи електронного документообігу M.E.Doc, що сторонами було погоджено у процесі підписання договору та відповідає вимогам норм чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Вказані видаткові накладні містять автоматичні відмітки "Документ прийнятий контрагентом" та в них є посилання на договір поставки від 03.10.2024 № 283.

Судом першої інстанції враховано, що для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису (підп. "б" п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України)

Отже датою поставки є саме 14.07.2025 незалежно від дати накладення електронного підпису директором відповідача.

Загалом 14.07.2025 позивач поставив відповідачу товар за вказаними видатковими накладними на загальну суму 567 250,63 грн.

На виконання умов договору позивач подав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) наступні податкові накладні:

- № 105 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1883;

- № 106 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1884;

- № 107 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1885;

- № 108 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1886;

- № 109 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1887;

- № 110 від 14.07.2025, опис товарів продавця у якій, відповідає списку найменувань та кількості товару, зазначеному у видатковій накладній від 14.07.2025 № 1888.

Вказані податкові накладні містять автоматичні відмітки "зареєстровано в ЄРПН", "Документ доставлено контрагенту".

Згідно з квитанціями до кожної з податкових накладних, які містяться у матеріалах справи, ці податкові накладні були зареєстровані 29.07.2025 та отримані відповідачем 07.08.2025.

Оскільки відповідач не виконав у повному обсязі зобов`язання з оплати поставленого товару, у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 567 250, 63 грн, що стало підставою для звернення останнього до суду з позовом про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 1 % річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірні правовідносини сторін виникли з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 567 250,63 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів (далі - КЕП). У день поставки товару позивачем також були подані на реєстрацію відповідні податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН 29.07.2025.

Відповідно до пункту 3.3 договору за кожною поставкою відповідач зобов`язаний сплатити 80 % вартості замовленого товару протягом 30 календарних днів з моменту його одержання, в решту 20 % - протягом 5 банківських днів з дати отримання належним чином оформленої та зареєстрованої відповідної податкової накладної.

Враховуючи, що весь обсяг товару поставлено відповідачу 14.07.2025, зобов`язання з оплати 80 % вартості поставленого товару в сумі 453 800,50 грн мало бути виконано до 13.08.2025 включно.

Водночас 20 % вартості поставленого товару становить 113 450,13 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні за відповідними господарськими операціями зареєстровано в ЄРПН 29.07.2025 та, як зазначав позивач, отримано відповідачем 07.08.2025.

Отже, з урахуванням умов п. 3.3 договору відповідач був зобов`язаний сплатити 20 % вартості поставленого товару протягом п`яти банківських днів з дати отримання відповідних податкових накладних тобто до 14.08.2025 включно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про настання строків виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати поставленого товару.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач доказів оплати поставленого товару не надав, як і не надав належних та допустимих доказів на спростування заявленої до стягнення суми основного боргу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав вимогу позивача про стягнення 567 250,63 грн основного боргу доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов договору, позивачем заявлено до стягнення 100 181,12 грн пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті у встановлені договором строки вартості товару та сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, місцевий господарський суд встановив, що позивач нарахував пеню за період 14.08.2025 - 09.03.2026 на суму 453 800,50 грн у розмірі 79 682,39 грн; за період 08.08.2025 - 09.03.2026 на суму 113 450,13 грн у розмірі 20 498,73 грн, загалом - 100 181,12 грн.

Водночас такий розрахунок здійснено без належного врахування строків виконання грошових зобов`язань та періоду, за який відповідно до закону допускається нарахування пені.

Судом враховано, що Господарський кодекс України (далі - ГК України) втратив чинність з 28.08.2025, у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" № 4196-IX від 09.01.2025.

До 28.08.2025 спірні правовідносини в частині нарахування пені регулювалися, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГПК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припинялося через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та за загальним правилом не мають зворотної дії в часі.

Отже, до правовідносин сторін підлягають застосуванню ті норми права, які були чинними на момент виникнення відповідних правовідносин, якщо інше прямо не передбачено законом.

Оскільки договір та спірні цивільні права і обов`язки сторін, зокрема обов`язок відповідача здійснити оплату товару, виникли до втрати чинності ГК України, до спірних правовідносин у частині визначення періоду нарахування пені підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 232 ГПК України.

При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, у кожному конкретному випадку необхідно враховувати умови укладеного сторонами договору щодо періоду нарахування штрафних санкцій та з`ясовувати, чи погодили сторони інший строк такого нарахування.

Проаналізувавши умови договору, суд встановив, що його положеннями не визначеного строку нарахування штрафних санкцій, більш тривалого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГПК України, а тому пеня підлягає нарахуванню в межах шестимісячного строку.

Крім того, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд першої інстанції також правильно встановив, що позивач помилково визначив початок періоду нарахування пені за прострочення сплати 20 % вартості поставленого товару. Враховуючи, що відповідні податкові накладні отримані відповідачем 07.08.2025, а договором передбачено п`ять банківських днів для здійснення оплати, строк виконання відповідного грошового зобов`язання спливав 14.08.2025 включно. Отже, прострочення виконання цього зобов`язання розпочалося 15.08.2025.

Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що пеня підлягає нарахуванню: за період з 14.08.2025 до 13.02.2026 на суму 453 800,50 грн - 70 730,71 грн; за період з 15.08.2025 до 14.02.2026 на суму 113 450,13 грн - 17 679,57 грн.

Таким чином, обґрунтований розмір пені становить 88 410,28 грн, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позову вимогу про стягнення пені саме в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання з оплати поставленого товару, позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив за період прострочення із серпня 2025 року - січень 2026 року на суму 453 800,50 грн інфляційні втрати становлять 10 520,70 грн; а на суму 113 450,13 грн - 2 630,18 грн, загалом 13 150,88 грн.

Розрахунок позивача розміру інфляційних втрат є арифметично правильним та не перевищує розміру можливого нарахування за заявлений позивачем період, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення 13 150, 88 грн інфляційних втрат обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України визначено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно з п. 5.3.2 договору у разі прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни товару, покупець несе відповідальність та сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 1 (один) процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 1 % річних, що позивачем нараховано за період з 14.08.2025 до 09.03.2026 на суму 453 800,50 грн - 2 586,04 грн, а за період з 08.08.2025 до 09.03.2026 на суму 113 450,13 грн - 665,16 грн, загалом 3 251,20 грн.

Водночас зазначений розрахунок є арифметично неправильним, оскільки здійснений без урахування встановленого договором строку для сплати 20 % вартості поставленого товару.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції строків виконання грошових зобов`язань правильним є нарахування 1 % річних: за період з 14.08.2025 до 09.03.2026 на суму 453 800,50 грн - 2 586,04 грн; за період з 15.08.2025 до 09.03.2026 на суму 113 450,13 грн - 643,40 грн.

Отже, загальний обґрунтований розмір 1 % річних становить 3 229,44 грн, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив відповідну позовну вимогу саме в цій сумі.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність факту поставки та отримання ним товару спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та умовами укладеного між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару на загальну суму 567 250,63 грн підтверджується видатковими накладними №№ 1883-1888 від 14.07.2025, підписаними сторонами в системі електронного документообігу М.Е.Doc із застосуванням КЕП. Зокрема, від імені ТОВ "Булл Фарм" зазначені накладні підписані директором Вирвикишкою Сергієм Миколайовичем.

При цьому умовами договору сторони прямо погодили можливість електронного документообігу та визначили, що електронні документи, підписані КЕП, мають повну юридичну силу, погоджують для сторін відповідні права та обов`язки і можуть використовуватися як належні докази.

Крім того, реальність здійснення спірних господарських операцій підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, зміст яких щодо найменування та кількості товару відповідає відомостям, зазначених у відповідних видаткових накладних.

Таким чином, сукупність наявних у матеріалах справи доказів підтверджує факт поставки позивачем товару, його отримання відповідачем та виникнення у останнього обов`язку щодо його оплати.

Отже, доводи скаржника про непідписання видаткових накладних уповноваженою особою, недоведеність факту поставки та отримання товару є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 269 ГПК України, колегія суддів не встановила неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які були підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують, фактично зводяться до незгоди скаржника з встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказів і не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Натомість доводи, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, є обґрунтованими, узгоджуються з установленими обставинами справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними, підписаними сторонами із застосуванням КЕП, та відповідними податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Булл Фарм" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2026 у справі №925/312/26 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 17.08.2026

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко