Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №910/15232/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Справа №910/15232/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/15232/25 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля"

до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1

про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію, та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Артем`єва Г.О. (в режимі відеоконференції),

від третьої особи: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Привілля" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі-відповідач), в якому позивач просило суд:

1) визнати протиправною та скасувати відмову Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням ПСП "Агрофірма Привілля" за договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, що викладена у протоколі Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від 19.11.2025 №16, надісланого листом від 19.11.2025 № 19-11-2/1/5:

2) зобов`язати Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" застосувати до ПСП "Агрофірма Привілля" мораторій на нарахування та сплату грошового зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк", з 23.10.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/15232/25 позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" були задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував пункти 23- 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), фактично переклав на банк обов`язок зі збору та уточнення доказів замість позичальника, не врахував, що правомірність рішення банку оцінюється станом на дату розгляду заяви про застосування мораторію з доданими до неї документами, безпідставно взяв до уваги документи та пояснення, які не були подані банку разом із заявою про застосування мораторію, не надав належної оцінки суперечливості позиції Позивача у різних судових процесах, не врахував надання позивачем неповної та недостовірної інформації, не врахував відсутності належного документального підтвердження критеріям, встановленим законом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 було відкрито апеляційне провадження у справі №910/15232/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк на подання відзиву, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали, призначено судове засідання.

10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що з 24.02.2022 припинив господарську діяльність, а з 10.03.2022 керівник та власник остаточно втратив контроль над підприємством і заставним майном через окупацію Троїцької селищної громади Луганської області, через що евакуація майна була неможливою.

Обов`язок визначення групи пов`язаних контрагентів належить виключно банку, а клієнт об`єктивно не міг знати, які підприємства банк віднесе до такої групи, при цьому загальний сукупний річний дохід позивача та пов`язаних осіб за 2021 рік становить 304 523,5 тис. грн і не перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Факт вибуття транспортних засобів (предметів застави) поза волею позивача належним чином підтверджується витягом з ЄРДР за № 22025130000000274, який засвідчує захоплення майна військовослужбовцями рф та представниками незаконних збройних формувань. Законодавство не визначає виключного переліку документів для підтвердження втрати майна.

Твердження банку про вибуття частини предметів застави з волі позивача (через відсутність трьох транспортних засобів у довідці Держспоживслужби) ґрунтується на припущеннях, оскільки банк не довів факт їх відчуження. Навіть без урахування цих трьох одиниць техніки, вартість решти заставного майна становить 39 150 600,00 грн, що становить більше 50% від забезпеченого зобов`язання.

Посилання апелянта на відзив позивача в іншій судовій справі (№913/269/22), у якому колишній адвокат зазначав про збереження майна, не відповідає дійсності, а банк не надав жодних доказів наявності майна на підконтрольній Україні території.

Зазначення позивачем у заяві лише заставної вартості майна (яка є меншою за ринкову), не спростовує того факту, що вартість втраченого майна становить 100% всієї застави, тим паче банк мав у розпорядженні акти огляду та оцінки від 12.11.2019 та від 26.11.2021.

Позивач виплатив дивіденди лише в листопаді 2021 та січні 2022 року на загальну суму 2 490 000,00 грн, що становить 5% і не перевищує 20 відсотків від суми основного боргу. Банку було достеменно відомо про неможливість подальшої виплати дивідендів через накладені приватним виконавцем арешти на рахунки.

Аргументи банку щодо недобросовісної поведінки та відчуження іншого майна позивачем не були підставою для відмови у застосуванні мораторію та є предметом розгляду в інших судових справах.

Власника підприємства визнано окупаційною владою особою, що створює загрозу, йому заборонено діяльність, а майно передано в управління іншій особі (ТОВ «Агросфера»).

24.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відзив, у яких останній вказує, що під час розгляду заяви про застосування мораторію банк був зобов`язаний критично оцінювати надані документи з огляду на суперечливу поведінку позивача. Відповідач зазначає, що в іншій справі (№913/269/22) у січні 2023 року адвокат позивача стверджував про збереження заставного майна та можливість звернення на нього стягнення, а згодом позивач почав заявляти про втрату контролю над ним ще на початку 2022 року. Крім того, банку стало відомо про безкоштовне відчуження активів позивача, що стало підставою для окремих позовів. Скаржник вказує, що банк не зобов`язаний інформувати клієнта про внутрішні рішення щодо визначення груп пов`язаних контрагентів, а клієнт був обізнаний про свої пов`язані компанії. Щодо майна відповідач наголошує, що на момент подання заяви довідка Держпродспоживслужби не містила даних про три транспортні засоби, і позивач не надав доказів їх вибуття поза його волею. Також відповідач стверджує, що позивач фактично «доформував» заяву вже в суді, надавши листи, отримані після прийняття банком рішення, тоді як правомірність відмови має оцінюватися виключно на підставі документів, наявних у банку на момент розгляду заяви.

06.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, у яких зазначається, що обставини щодо нібито недобросовісної поведінки та відчуження активів не були покладені в основу спірного рішення банку про відмову у застосуванні мораторію, а тому не можуть бути предметом розгляду в цій справі. Позивач зауважує, що відповідач не спростував того факту, що загальний дохід позивача та пов`язаних осіб не перевищує еквівалент 50 млн євро, а отже, наявність чи відсутність пов`язаних осіб не впливає на відповідність позивача критеріям закону. Також звертається увага на те, що під час перебування власника в окупації банк безпідставно зупинив участь підприємства у програмі «Доступні кредити 5-7-9» та збільшив процентну ставку. Стосовно доводів про «доформування» заяви позивач вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні не посилався на довідки, отримані у січні 2026 року, а банк під час розгляду заяви самостійно використовував публічну фінансову звітність пов`язаних осіб позивача.

03.08.2026 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких він наголошує, що адвокат позивача у справі № 913/269/22 робив заяви про збереження майна без відома керівника підприємства, який особисто не брав участі в засіданнях і не підписував процесуальні документи. Позивач підкреслює, що банк не надав жодних доказів того, що заставне майно було збережене чи вивезене на підконтрольну Україні територію, що було об`єктивно неможливо зробити через активні бойові дії. Зазначається, що заява про кримінальне правопорушення подавалася 26.05.2025, тобто до набрання чинності законом щодо мораторію, тому позивач об`єктивно не міг передбачити вимогу щодо детального переліку всіх заставних транспортних засобів у ній. Відсутність трьох одиниць техніки у довідці Держпродспоживслужби могла бути помилкою чи наслідком неповного запиту, а банк жодними доказами не підтвердив факту їх добровільного відчуження. Крім того, позивач категорично спростовує доводи про управління підприємством через довірених осіб в окупації, посилаючись на докази примусової націоналізації майна так званою «лнр» та визнання власника особою, якій заборонено здійснювати економічну діяльність на окупованій території.

У межах судових засідань представники сторін надали суду усні пояснення по суті апеляційної скарги та спірних правовідносин.

Колегія суддів, всебічно і повно з?ясувавши фактичні обставини, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, і підтверджується матеріалами справи 12.11.2019 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (банк) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" укладено рамкову угоду № FW202.1429 згідно якої банком встановлено для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 16500000,00 грн, максимальний строк - 36 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Договором від 26.11.2021 про внесення змін до рамкової кредитної угоди було встановлено максимальну суму - 50000000,00 грн, максимальний строк - 156 місяців, максимальний розмірі процентів - 40% річних.

Відповідно до розділу 1 Рамкової кредитної угоди ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг: овердрафт, строковий кредит, відновлювальна кредитна лінія, гарантії, акредитиви (документарні операції), кредитні картки. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення конкретних кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення.

Згідно із розділом 4 Рамкової кредитної угоди кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором.

Відповідно до розділу 19 Рамкової кредитної угоди усі додатки, зміни та/або доповнення до цієї угоди, а також кредитні договори та зміни до них є її невід`ємною частиною, не мають самостійного значення і на них поширюються положення цієї угоди.

Розділом 20 Рамкової кредитної угоди встановлено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії Рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови Рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі Рамкової угоди і були неналежно виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.

12.11.2019 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" та Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429, відповідно до якого банк відкрив позичальнику на підставі Рамкової кредитної угоди відновлювальну кредитну лінію у розмірі 16500000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань 12.11.2019 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 410146-ДП1.

Відповідно до п. 1, 2.1 договору поруки позичальником є ПСП «Агрофірма Привілля», ідентифікаційний код 31844498. На підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.

У п. 2.2 договору поруки передбачено, що розмір зобов`язань визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 16500000,00 грн, ліміт строку кредитування - до 12.11.2022, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Згідно з п. 3.2 договору поруки поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку з порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

12.11.2019 Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (заставодержатель) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" (заставодавцем) укладено договір застави рухомого майна № 410147-ДЗ1, на підставі якого заставодавець передає заставодержателю визначений договором предмет застави (далі - договір застави рухомого майна).

Відповідно до пункту 2.2 договору застави рухомого майна предметом застави є 2 комбайни зернозбиральні, 2 трактори колісні, оприскувач самохідний. Загальна заставна вартість означеного майна становить 12618720,00 грн. Майно належать на праві власності заставодавцю.

Відповідно до акту огляду та оцінки предметів застави від 12.11.2019 заставна вартість майна складає 12618720,00 грн. Загальна ринкова вартість майна становить 21031200,00 грн

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадку порушення позичальником або заставодавцем умов договорів, укладених із заставодержателем (п. 6.1.1 договору застави).

Пунктом 8.1 договору застави передбачено, що договір вступає в силу з моменту його укладення, діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання основних зобов`язань, задоволення вимог заставодержателя. Протягом усього часу дії ліміту строк кредитування виконання усіх чи частини основних зобов`язань не тягне за собою припинення договору.

26.11.2021 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 відповідно до умов Рамкової угоди, за яким банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: Розмір ліміту в еквіваленті 49850000,00 грн. Визначено наступні періоди доступності: з 26 листопада 2021 року по 24 листопада 2022 року; з 25 листопада 2022 року по 23 листопада 2023 року; з 24 листопада 2023 року по 26 листопада 2024 року.

Відповідно до п. 2 договору кредитна лінія відкривається для формування оборотного капіталу.

У п. 4 договору передбачено, що кредитна лінія є доступною для отримання, використання та погашення протягом періоду доступності, але не пізніше дати погашення. Під час проведення фінансово-економічного аналізу позичальника та групи компаній для початку дії наступного періоду доступності, банк перевіряє виконання наступних умов: позичальник та група компаній повно і своєчасно виконує свої зобов`язання перед банком та по всіх діючих кредитних договорах та Рамковій угоді; стабільність фінансового стану позичальника та відсутність суттєвих негативних змін; виконання вимог діючого фінансового ліміту щодо забезпечення; виконання позичальником та/або будь-ким з групи компаній Ковенант, встановлених у Рамковій угоді, кредитних договорах та цьому договорі; відсутні наступні індикатори раннього виявлення кредитних ризиків: регулярне несвоєчасне погашення кредитів, арешту рахунків, відсутність контакту з позичальником та/або будь-ким з групи компаній, нецільове використання коштів. В залежності від результату проведеного аналізу або при його не проведенні, банк приймає одне з таких рішень: 1) про початок дії наступного періоду доступності на тих самих умовах, без необхідності підписання з позичальником будь-яких змін до цього договору; 2) про початок дії наступного періоду доступності на наступні дванадцять місяців, або на зменшений строк, на змінених умовах з підписанням додаткової угоди до цього договору; 3) про відмову від початку дії наступного періоду доступності. В такому випадку позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення кредитної лінії, у строк вказаний у повідомленні банку.

Термін дії кредитної лінії завершується після закінчення періоду доступності, або в день повного закриття ліміту у дату, вказану в п. 1 цього Договору як дата закінчення строку дії періоду (надалі - дата погашення) (п. 5 договору).

Згідно із п. 7 договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів 12,14 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних у п. 7 договору. Через кожні 3 місяця, починаючи з дати видачі та до моменту їх повного погашення, розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс.) + 5 %, де UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.

Пунктом 8 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повністю погасити кредитну лінію на дату погашення.

26.11.2021 між АТ «ПроКредит Банк» та ПСП «Агрофірма Привілля» укладено договір № 1 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 (договір № 1 від 26.11.2021), яким доповнили кредитний договір додатковими умовами, які мають переважну силу перед іншими умовами кредитного договору, та застосовуються на період участі позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9», але в будь-якому випадку, до повного виконання його зобов`язань, передбачених умовами цієї Програми.

Того ж дня Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Привілля" для забезпечення повного виконання основних зобов`язань укладено договір застави рухомого майна №410147-ДЗ2, на підставі якого заставодавець передає заставодержателю визначений договором предмет застави.

Відповідно до п. 2.2 договору застави предметом застави є 2 трактори колісні марки New Holland, 3 трактори колісні марки John Deere, комбайн зернозбиральний, трактор колісний марки Claas Axion 950, оприскувач самохідний. Загальна заставна вартість майна 16268688,00 грн., що належать заставодавцю на праві власності.

Відповідно до акту огляду та оцінки предметів застави від 26.11.2021 заставна вартість майна складає 16268688,00 грн. Загальна ринкова вартість заставного майна становить 27114480,00 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розмір основних зобов`язань визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 50000000,00 грн, ліміт строку кредитування - до 12.11.2032, максимальний розмір процентів - 40% річних.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадку порушення позичальником або заставодавцем умов договорів, укладених із заставодержателем (п. 6.1.1 договору застави).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач банк видав Приватном сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Привілля" у період з 26.11.2021 по 23.12.2021 кредит в межах кредитної лінії на загальну суму 49849353,68 грн. Крім того, обставини видачі кредиту встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 22.03.2023 № 913/269/22, яке набрало законної сили, у справі за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля"; ОСОБА_1 про стягнення.

Місцезнаходженням Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" є Луганська область, Троїцький район, с. Привілля, провулок Парковий, 14. Метою діяльності підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка, реалізація, тощо (п. 3.1 Статуту підприємства).

Згідно Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, територія Троїцької селищної громади Луганської області у період часу з 24.02.2022 по 06.03.2022 визначена як територія на який проводились активні бойові дії, а починаючи з 06.03.2022 по теперішній час, як територія тимчасово окупована російською федерацією.

Як зазначає позивач починаючи з 24.02.2022 року ПСП «Агрофірма Привілля» припинило свою господарську діяльність, а з 10.03.2022 року керівник підприємства, він же його одноосібний власник ОСОБА_1 остаточно втратив контроль над ПСП «Агрофірма Привілля», включаючи контроль над майном, яке було описано договорами застави № 410147-ДЗ1 від 12.11.2019 та № 410147-ДЗ2 від 26.11.2021 року у забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року. У зв`язку із бойовими діями та реальним ризиком для життя та здоров`я працівників ПСП «Агрофірма Привілля», посадові особи підприємства були позбавлені можливості здійснити евакуацію майна підприємства на неокуповану територію України.

10.08.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (№ 4340-IX), яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-36.

Так, відповідно до пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації російською федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Згідно з першим абзацом пункту 24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Пунктом 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

23.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором кредиту (позики) № 1/10-25, в якій просив відповідно до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, доповненого Законом України №4340-ІХ від 27.03.2025, прийняти рішення про застосування до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежів; зупинити вчинення будь-яких дій щодо примусового стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021. Позивач просив у разі виникнення питань чи необхідності у наданні додаткових документів/пояснень звертатись на його електронну адресу.

В заяві було зазначено:

- По факту захоплення незаконними збройними формуваннями майна Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" та втрати контролю над підприємством, директором ПСП «Агрофірма Привілля» та його одноосібним власником ОСОБА_1, подано відповідну заяву до правоохоронних органів , за результатами розгляду якої порушено кримінальне провадження №22025130000000274 від 29.05.2025 року;

- Відповідно до «Звіту про фінансові результати(звіт про сукупний дохід) за 2021 рік» наданий до ДПС 16.02.2022 за реєстраційним номером 9431892561, сукупний дохід Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" за 2021 рік склав 302341 тис. грн. (триста два мільйона триста сорок одну тисячу гривень);

- Відповідно до «Фінансової звітності за 2024 рік» наданий до ДПС 16.10.2025 за реєстраційним номером 9004311891, сукупний дохід Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" за 2024 рік склав 0 тис.грн. (нуль тисяч гривень);

- Відповідно до «Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб, та військового збору , які подані до контролюючого органу, ПСП «Агрофірма Привілля» за період дії договору про відкриття кредитної лінії №202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, починаючи з 26.11.2021року по теперішній час, здійснила виплату дивідентів на загальну суму 2490000 грн, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Луганській області від 16.10.2025 №9231/6/12-32-24-01-04 , що не перевищує 20 % від суми основного боргу за договором про відкриття кредитної лінії №202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, та відповідає вимогам п.п.6, пункту 23 Закону України від 27 березня 2025 року №4340-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану»;

- Загальна вартість майна описаного Договорами застави №410147-Д31 від 12.11.2019 та №410147-Д32 від 26.11.2021 в забезпечення Договору про відкриття кредитної лінії №202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року на момент видачі кредита в сумі 49849353,68грн.(сорок дев`ять мільйонів вісімсот сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят три грн.68 коп. складала 28887408,00 грн . (двадцять вісім мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч чотириста вісім грн 00 коп.). Відповідно частка вартості заставного майна, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту складає понад 50 відсотків, що відповідає вимогам п.п.3, та п.п.4 пункту 23 Закону України від 27 березня 2025 року №4340-IX «Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану».

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" згідно витягу з протоколу № 16 від 19.11.2025 комітету з питань управління непрацюючими активами щодо клієнта ПСП "Агрофірма Привілля" відмовило позивачу застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за кредитними договорами згідно заяви від 23.10.2025 на підставі ч. 3 п. 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у зв`язку з наданням недостовірної інформації у заяві щодо сукупного річного доходу за 2021 рік та оціночної вартості заставного майна; відсутністю інформації про групу пов`язаних контрагентів та сукупний річний дохід з урахуванням цих контрагентів; ненаданням заяви про вчинення кримінального правопорушення для підтвердження факту втрати/знищення предметів застави; встановленням факту вибуття частини техніки з волі заставодавця, що підтверджується довідкою Держпродспоживслужби; ненаданням документів щодо виплати дивідендів до дати подання заяви. Рішення було направлено позивачу цінним листом з повідомленням про вручення 19.11.2025, проте було повернуто адресанту в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання. Крім того, рішення направлялось позивачу на вказану ним електронну адресу.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у даній справі є перевірка правомірності та обґрунтованості рішення Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", оформленого протоколом № 16 від 19.11.2025, про відмову у застосуванні до ПСП "Агрофірма Привілля" мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за кредитним договором, передбаченого пунктами 23-29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, зміст якого розкривається у ст. 13 ГПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Сторони несуть ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt")". Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд, оцінюючи фактичні обставини справи та звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на категорію стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи у порядку статті 86 ГПК України. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Такі ж висновки щодо застосування стандарту переваги більш вагомих доказів зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо ненадання позивачем копії самої заяви про вчинення кримінального правопорушення для підтвердження факту втрати предметів застави, колегія суддів відзначає, що зі змісту підпункту 3 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вбачається, що факт втрати майна «може підтверджуватися» вказаними документами, що не встановлює їх вичерпного та безальтернативного переліку.

Наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025130000000274 містить відомості про те, що в ході окупації майно ПСП "Агрофірма Привілля" було захоплено.

Враховуючи, що територія Троїцької селищної громади згідно з наказом Мінреінтеграції №376 від 28.02.2025 відноситься до тимчасово окупованих територій, колегія суддів доходить висновку, що твердження позивача про вибуття заставного майна поза його волею виглядає значно більш вірогідним, ніж припущення банку.

Колегія суддів також відхиляє аргументи скаржника про те, що відсутність трьох транспортних засобів у довідці Держпродспоживслужби від 21.10.2025 свідчить про їх відчуження з волі заставодавця.

Банк не надав належних та допустимих доказів добровільного відчуження цієї техніки. У контексті стандарту переваги більш вагомих доказів, позиція банку ґрунтується виключно на припущеннях щодо неповноти довідки, тоді як позивач послідовно вказує на об`єктивну неможливість розпорядження майном в умовах окупації.

Більше того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що навіть за умови виключення вартості цих трьох одиниць техніки (8 995 080,00 грн), вартість решти втраченого заставного майна становить 39 150 600,00 грн, що суттєво перевищує необхідні 50 відсотків від забезпеченого зобов`язання (вартість кредиту склала 49 849 353,68 грн). Таким чином, відповідність позивача критерію, визначеному підпунктом 4 пункту 23, є підтвердженою.

Щодо посилань апелянта на позицію адвоката позивача у справі № 913/269/22 про нібито збереження заставного майна, колегія суддів зазначає, що вказані пояснення представника в іншому судовому процесі самі по собі не доводять факту наявності спірного майна на підконтрольній території України та можливості звернення на нього стягнення, оскільки жодних матеріальних доказів наявності цього майна банком не надано.

З огляду на викладене, застосовуючи стандарт "балансу вірогідностей", колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті спірного рішення про відмову у застосуванні мораторію не були дотримані вимоги п. 23-29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо об`єктивного та обґрунтованого розгляду заяви позичальника, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Як вірно зауважив місцевий господарський суд, запровадження пунктів 23-29 до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України мало на меті насамперед захист інтересів підприємців, зокрема аграріїв, які внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації територій втратили активи і, як наслідок, можливість здійснювати належну господарську діяльність. Законодавець виходив з того, що для таких суб`єктів відновлення виробництва та спроможність обслуговувати кредити об`єктивно можливі лише після завершення бойових дій та деокупації територій. За таких умов, надміру формалізований підхід кредитора до оцінки заяви позичальника, який надав достатньо вірогідні докази втрати контролю над заставним майном через окупацію, повністю нівелює захисну функцію запровадженого державою мораторію. Намагання банку стягнути заборгованість у поточних надзвичайних обставинах суперечить меті закону, оскільки неминуче призведе до остаточного банкрутства підприємства-боржника та унеможливить повернення кредитних коштів у майбутньому. Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення банку про відмову у застосуванні мораторію є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/15232/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/15232/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

4. Матеріали справи №910/15232/25 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови складено та підписано 18.08.2026.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко