Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №907/82/25
Суддя: Орищин Ганна Василівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/82/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом`як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "РИТМ 2011"
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2026 (суддя Ремецькі О.Ф.)
за скаргою (вх. № 02.3.1-02/9421/25 від 28.10.2025) Приватного підприємства «РИТМ 2011» на дії приватного виконавця
у справі № 907/82/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАН", Ужгород
до відповідача Приватного підприємства "РИТМ 2011", м. Харків
про зобов`язання вчинити дії
За участю представників:
від позивача – Сосула О.О.
від відповідача – не з`явився
від приватного виконавця – Рудницький Ю.І.
Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 29.04.2026 у справі № 907/82/25 постановив відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства «РИТМ 2011» на дії приватного виконавця.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд: - скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2026 у справі № 907/82/25 про відмову у задоволенні скарги (вх. №02.3.1-02/9421/25 від 28.10.2025) Приватного підприємства «РИТМ 2011» на дії приватного виконавця; - прийняти постанову у справі, якою задоволити скаргу (вх. №02.3.1-02/9421/25 від 28.10.2025) Приватного підприємства «РИТМ 2011» на дії приватного виконавця.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026, справу № 907/82/25 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "РИТМ 2011", поданою на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2026 у цій справі.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що суть скарги полягала у незгоді заявника із залученням приватним виконавцем ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015», як спеціаліста у виконавчому провадженні, оскільки, на думку скаржника, обов`язок щодо приведення земельної ділянки у попередній стан покладено виключно на ПП «РИТМ 2011», а тому, залучення третьої особи фактично призводить до перекладення обов`язку з виконання судового рішення на іншу особу. Водночас, суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець має право у разі потреби залучати суб`єктів господарювання для проведення чи організації виконавчих дій, а законодавство не встановлює обмежень щодо стадії виконавчого провадження, на якій може бути залучений спеціаліст. При цьому, суд не встановив, що залучення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» призвело до зміни визначеного судовим рішенням боржника чи покладення на зазначене товариство обов`язку з виконання рішення замість ПП «РИТМ 2011». За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про залучення спеціаліста та дії приватного виконавця вчинені в межах наданих законом повноважень, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні скарги.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:
- суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не врахував зміст виконавчого документа, яким обов`язок щодо приведення земельної ділянки у попередній стан, у тому числі шляхом знесення відповідних конструкцій та споруд, покладено безпосередньо на ПП «РИТМ 2011». Приватний виконавець, залучивши ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015», фактично допустив сторонню організацію до виконання обов`язку, визначеного судом саме для боржника, чим змінив суб`єкта та фактичний спосіб виконання судового рішення. Така участь є допустимою, однак, повинна обмежуватися наданням спеціальних знань, консультацій або сприянням у проведенні виконавчих дій, а не фактичним виконанням рішення замість боржника;
- в даному випадку, приватний виконавець повинен був спочатку надати боржнику встановлений законом строк для самостійного виконання рішення, перевірити факт його виконання та лише у разі невиконання без поважних причин застосовувати передбачені законом заходи примусового виконання. Натомість, постанову про залучення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» винесено 24.10.2025 без встановлення та належної фіксації факту невиконання рішення боржником і без з`ясування наявності передбачених законом підстав для переходу до примусового виконання;
- оскаржувана постанова від 24.10.2025 не містить конкретного обґрунтування необхідності залучення саме ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015», не визначає, які саме спеціальні знання необхідні у виконавчому провадженні, та не встановлює чітких меж участі залученого суб`єкта. Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим доводам, а також не дослідив, чи обмежувалася діяльність ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» наданням консультацій, чи фактично полягала у виконанні демонтажних робіт. Суд обмежився загальним посиланням на право виконавця залучати суб`єктів господарювання, не перевіривши законність такого залучення саме за конкретних обставин цього виконавчого провадження;
- суд першої інстанції не здійснив повного та всебічного дослідження доказів і не надав мотивованої відповіді на ключові аргументи скаржника, зокрема щодо передчасності залучення сторонньої організації, фактичного проведення нею підготовчих демонтажних робіт, відсутності встановленого факту невиконання рішення боржником та невідповідності постанови вимогам щодо її мотивування. Висновок суду про те, що закон не встановлює обмежень щодо стадії виконавчого провадження для залучення спеціаліста, сам по собі не вирішує питання законності його залучення у конкретній ситуації та не спростовує доводів про фактичне передоручення виконання рішення іншій особі. У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, неналежною оцінкою доказів та відсутністю належного мотивування апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та визнати дії приватного виконавця щодо залучення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» неправомірними.
Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач та приватний виконавець не скористались.
В судове засідання з`явились представники позивача та приватного виконавця, які висловили заперечення проти доводів апелянта.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, судова колегія встановила такі обставини:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 у справі № 907/82/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» задоволено у повному обсязі. Суд зобов`язав Приватне підприємство «РИТМ 2011» привести належну Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» земельну ділянку загальною площею 0,9543 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0156, у попередній стан, у тому числі шляхом знесення всіх конструкцій, споруд, їх частин, які розташовані та/або нависають над земельною ділянкою площею 0,9543 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0156, відповідно до висновку судового експерта Павлича Олександра Васильовича, складеного за результатами будівельно-земельно-технічного дослідження від 03.02.2025 за № Д-03/25. Вказаним рішенням стягнуто з Приватного підприємства «РИТМ 2011» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» 2 422,40 грн судового збору.
Суд, задовольняючи позов, виходив із того, що ТОВ «МАРКАН» є власником земельної ділянки площею 0,9543 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156, а за результатами будівельно-земельно-технічного дослідження, викладеними у висновку експерта № Д-03/25 від 03.02.2025, встановлено факт заступу належних ПП «РИТМ 2011» будівельних конструкцій на земельну ділянку позивача, зокрема, накладання будівлі площею 10,3 кв. м, нависання балкону площею 92,0 кв. м та заступ колон. Врахувавши відсутність доказів правомірності розміщення відповідних конструкцій на земельній ділянці позивача, суд дійшов висновку про самовільне зайняття відповідачем частини земельної ділянки та порушення прав її власника, а також визнав обраний позивачем спосіб захисту у вигляді приведення земельної ділянки у попередній стан належним та ефективним.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 907/82/25 рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 залишено без змін, у зв`язку з чим воно набрало законної сили.
06.10.2025 Господарським судом Закарпатської області на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 у справі № 907/82/25 видано судовий наказ.
08.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Луканець Тетяною Ігорівною на підставі зазначеного виконавчого документа відкрито виконавче провадження № 79299258.
Постановою від 24.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Луканець Тетяною Ігорівною, з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документа, а також, у зв`язку з необхідністю залучення спеціальних знань для отримання відповідної консультації та забезпечення виконання виконавчого документа у разі його невиконання боржником, до участі у виконавчому провадженні № 79299258 залучено – Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТБУД 2015».
Не погоджуючись із зазначеними діями приватного виконавця, Приватне підприємство «РИТМ 2011» звернулося до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою, в обґрунтування якої зазначило, що обов`язок щодо приведення земельної ділянки у попередній стан рішенням суду покладено виключно на ПП «РИТМ 2011», а тому дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 24.10.2025 про призначення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» спеціалістом для участі у виконавчому провадженні № 79299258 є безпідставними, передчасними та такими, що виходять за межі його виконавчих повноважень, оскільки, на думку скаржника, залучення спеціаліста допускається лише за наявності передбачених законом підстав та необхідності використання спеціальних знань, тоді як у цьому випадку приватний виконавець фактично підмінив сторону зобов`язання, поклавши виконання рішення суду щодо знесення (демонтажу) всіх конструкцій, споруд та їх частин, які розташовані та/або нависають над земельною ділянкою площею 0,9543 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156, на третю особу — ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015», що, за твердженням скаржника, суперечить змісту виконавчого документа та рішенню суду. У зв`язку з наведеним відповідач просив зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Луканець Тетяни Ігорівни від 24.10.2025 про призначення спеціаліста у виконавчому провадженні № 79299258, скасувати зазначену постанову, а також визнати протиправними дії приватного виконавця щодо знесення (демонтажу) всіх конструкцій, споруд, їх частин, які розташовані та/або нависають над земельною ділянкою площею 0,9543 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156, відповідно до висновку судового експерта Павлича Олександра Васильовича, складеного за результатами будівельно-земельно-технічного дослідження від 03.02.2025 № Д-03/25, у межах виконавчого провадження № 79299258 із залученням ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» для отримання консультації та забезпечення виконання виконавчого документа у разі його невиконання боржником.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 18.11.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Ритм 2011" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 у справі № 907/82/25; зупинено виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 907/82/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.01.2026 у справі № 907/82/25 Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ритм 2011" залишено без задоволення; постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 у справі № 907/82/25 залишено без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 907/82/25.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Європейський суд з прав людини у справах «Hornsby проти Греції» (19.03.1997) та «Immobiliare Saffi проти Італії» (28.07.1999) наголосив, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточні судові рішення залишалися невиконаними, а держава не забезпечувала ефективного механізму їх виконання.
Отже, обов`язковість судового рішення виключає можливість ставити його виконання в залежність від дискреції чи волі будь-яких осіб, у тому числі виконавця, а невиконання або формальне виконання рішення нівелює саму сутність права на судовий захист.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів щодо ефективного, своєчасного та повного виконання рішень, діяти у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом і законом, а також реалізовувати надані йому повноваження з метою фактичного виконання рішення.
Разом з тим, обов`язок виконавця забезпечити фактичне виконання судового рішення не означає, що всі виконавчі дії мають здійснюватися ним особисто. Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість залучення до проведення або організації виконавчих дій інших осіб у випадках, коли це необхідно для належного здійснення виконавчого провадження.
Так, відповідно до п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Статтею 20 цього Закону передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, які виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста. Експертом або спеціалістом може бути, зокрема, особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, також передбачено, що у разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб`єктів господарювання, а залучення інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. Таке залучення оформлюється постановою виконавця.
Таким чином, законодавче регулювання не містить заборони на залучення спеціаліста або суб`єкта господарювання лише з огляду на те, що відповідне виконавче провадження перебуває на початковій стадії. Визначальним є наявність передбаченої законом потреби у використанні спеціальних знань чи залученні відповідного суб`єкта для проведення або організації виконавчих дій та спрямованість такого залучення на забезпечення належного виконання судового рішення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2025 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 79299258 з виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025, яким саме на ПП «РИТМ 2011» покладено обов`язок привести належну ТзОВ «МАРКАН» земельну ділянку у попередній стан, у тому числі шляхом знесення відповідних конструкцій, споруд та їх частин.
Постановою від 24.10.2025 приватний виконавець залучив ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» до участі у виконавчому провадженні, з метою отримання спеціальних знань, відповідної консультації та забезпечення виконання вимог виконавчого документа у разі його невиконання боржником.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що приватний виконавець визначив ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» боржником у виконавчому провадженні, поклав на нього обов`язок, встановлений рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2025, або звільнив ПП «РИТМ 2011» від обов`язку виконати судове рішення.
Саме по собі залучення спеціаліста до участі у виконавчому провадженні не змінює визначеного судовим рішенням суб`єкта зобов`язання та не означає передачі такому спеціалісту обов`язку боржника. Спеціаліст є особою, яка залучається виконавцем для сприяння у проведенні або організації виконавчих дій, що потребують відповідних спеціальних знань, тоді як обов`язок щодо виконання судового рішення продовжує покладатися на визначеного виконавчим документом боржника.
За таких обставин, доводи апелянта про те, що самим фактом залучення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» приватний виконавець змінив суб`єкта виконання судового рішення, є необґрунтованими.
Колегія суддів також не погоджується з покликанням скаржника на передчасність винесення постанови від 24.10.2025 у зв`язку з відсутністю встановленого факту невиконання боржником рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне судове рішення є рішенням немайнового характеру, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Водночас, положення ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють участь спеціаліста у виконавчому провадженні, не ставлять можливість його залучення виключно в залежність від попереднього встановлення факту невиконання боржником судового рішення. Підставою для такого залучення є потреба у з`ясуванні або роз`ясненні питань, що виникають під час виконавчого провадження та потребують спеціальних знань.
У цьому випадку приватний виконавець визначив метою залучення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» отримання відповідної консультації та забезпечення виконання вимог виконавчого документа у разі його невиконання боржником. Тобто, з оскаржуваної постанови не вбачається, що самим її винесенням приватний виконавець розпочав виконання рішення замість боржника або застосував до останнього передбачені законом наслідки невиконання рішення до спливу встановленого строку.
Відтак, та обставина, що на момент винесення постанови від 24.10.2025 приватним виконавцем ще не було встановлено остаточний результат виконання рішення боржником, сама по собі не свідчить про незаконність залучення спеціаліста. Залучення спеціаліста та застосування заходів відповідальності за невиконання рішення є різними за своєю правовою природою виконавчими діями, а тому не можуть ототожнюватися.
При цьому, колегія суддів враховує, що закон пов`язує застосування передбачених ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» заходів відповідальності з невиконанням боржником рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк. Однак, предметом оскарження у цій справі є не постанова про накладення штрафу чи інший захід відповідальності, а постанова про залучення спеціаліста. Тому відсутність на дату її винесення остаточно встановленого факту невиконання рішення не є достатньою підставою для визнання такої постанови незаконною.
Не знаходять підтвердження матеріалами справи і доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування необхідності залучення саме ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015».
Як вже зазначалось вище, зі змісту постанови від 24.10.2025 вбачається, що підставою для залучення вказаного суб`єкта визначено необхідність використання спеціальних знань для отримання відповідної консультації та забезпечення виконання виконавчого документа. При цьому закон не встановлює вимоги про необхідність наведення у постанові виконавця вичерпного переліку конкретних технічних операцій, які в подальшому може бути здійснено за участю спеціаліста, так само як і не встановлює обов`язку виконавця залучати виключно певний вид суб`єкта господарювання.
Важливим є те, що залучення відповідного суб`єкта має бути пов`язане з потребами конкретного виконавчого провадження та не виходити за межі наданих виконавцю повноважень. У спірних правовідносинах така необхідність обумовлена характером рішення, виконання якого пов`язане з приведенням земельної ділянки у попередній стан, в тому числі шляхом знесення конструкцій та споруд, а отже, об`єктивно може потребувати спеціальних знань у відповідній галузі.
При цьому, апелянтом не надано доказів того, що ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» не володіє відповідними спеціальними знаннями або що його залучення не пов`язане з предметом виконавчого провадження.
Посилання скаржника на фактичне проведення ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» підготовчих чи демонтажних робіт саме по собі не свідчить про незаконність дій приватного виконавця щодо залучення цього товариства як спеціаліста. Такі обставини можуть бути предметом окремої оцінки з огляду на відповідність фактично вчинених виконавчих дій змісту виконавчого документа, однак відповідних доказів скаржником суду першої інстанції не надано. Водночас сам факт виконання ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» певних робіт не підтверджує, що його залучення як спеціаліста мало наслідком заміну боржника або покладення на нього обов`язку, визначеного судовим рішенням для ПП «РИТМ 2011».
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За змістом ст. 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Водночас апелянтом не подано доказів, які б із необхідним ступенем вірогідності підтверджували вихід приватного виконавця за межі наданих йому законом повноважень або порушення внаслідок оскаржуваних дій прав чи законних інтересів ПП «РИТМ 2011».
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що приватний виконавець, залучивши ТзОВ «МОНОЛІТБУД 2015» до участі у виконавчому провадженні № 79299258, діяв у межах наданих йому законом повноважень.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "РИТМ 2011" відмовити.
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2026 про відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця у справі № 907/82/25 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 17.08.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua