Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №644/7750/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 644/7750/25

провадження № 22-ц/818/3785/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Пшинніка Олександра Володимировича на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року, постановлене під головуванням судді Попової В.О., -

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису, реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен, Баварія.

Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, у період зачаття дитини позивач з відповідачкою не проживав, спільне проживання вони припинили у середині січня 2023 року. Дитина народилась у Німеччині - від іншого чоловіка. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було подано позов про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківства з актового запису про народження ОСОБА_3 . Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи, яке в подальшому було відкликано у зв`язку з визнанням відповідачкою позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у суду наявні сумніви щодо достовірності визнання відповідачкою обставини, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, які ґрунтуються виключно на поясненнях позивача та його припущеннях.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, який зареєстровано 18 серпня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 1226.

Сторони записані батьками дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження реєстраційний № НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен (Allgau), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

У зв`язку із апостілюванням даного свідоцтва про народження воно вважається легалізованим на території України відповідно до Гаазької конвенції 05 жовтня 1961 року.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.

На підставі частини 1 статті 7 Закону України ?Про громадянство України? народжена відповідачкою ОСОБА_2 дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула громадянства України.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що сторони записані батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із апостілюванням даного свідоцтва про народження воно вважається легалізованим на території України відповідно до Гаазької конвенції 05 жовтня 1961 року. У період зачаття дитини позивач з відповідачкою не проживав, спільне проживання вони припинили у середині січня 2023 року, ОСОБА_2 з того моменту живе особистим життям. Відповідно до свідоцтво про народження реєстраційний № НОМЕР_1 дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вказує на те, що зачата вона була десь у кінці лютого – початку березня 2023 року, коли подружжя вже припинили спільне життя та побут. Батьківство дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач не визнає. Позивач не спілкується з відповідачем з часу фактичного припинення шлюбних відносин, про народження дитини та саму вагітність ОСОБА_2 дізнався в ході розгляду справи про розірвання шлюбу. У зв`язку з цим просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису, реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен, Баварія.

Стаття 121 СК України містить загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до норм статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно ч. 2,3 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Порядок та підстави оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини передбачений положення ст.136 СК України.

Так, згідно ч.ч.1-3, 5-6 цієї статті особа, яка записана батьком дитини, зокрема, відповідно до статті 122 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

З матеріалів справи вбачається, що серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити у справі судову біологічну (молекулярно-генетичну) експертизу та на розв`язання експертизи поставити питання: 1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічним батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення експертизи просив доручити Харківському науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру МВС України за участі відповідного фахівця з медичної генетики шляхом дослідження ДНК аналізу.

09 жовтня 2025 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний Суд» до суду першої інстанції подала заяву про визнання позову, в якій зазначила, що у зв`язку з визнанням нею позову, просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити та виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен, Баварія.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 просив клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду, у зв`язку з подачею відповідачкою заяви про визнання позову.

Відповідно до ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідачка 09 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» подала заяву про визнання позовних вимог.

Реєстрація та вхід у підсистему «Електронний Суд» здійснюється через державну систему електронної ідентифікації за допомогою Електронного цифрового підпису.

Тому, оскільки авторизація користувача в підсистемі «Електронний суд» відбувається за допомогою кваліфікованого електронного підпису, у колегії суддів відсутні сумніви, що заява про визнання позову подана саме відповідачкою ОСОБА_2 , оскільки документ, сформований в особистому кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ОСОБА_2 та скріплений її кваліфікованим електронним підписом, автоматично вважається підписаним належною особою та не потребує додаткового підтвердження.

Вирішуючи питання щодо поданої відповідачкою заяви про визнання позову, суд виклав сумніви щодо достовірності такої заяви, посилаючись на наявність позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Проте колегія суддів звертає увагу, що вищезазначений позов подано представником ОСОБА_2 ще у червні 2025 року, а заява про визнання позову - через її особистий кабінет в підсистемі "Електронний Суд" у жовтні 2025 року.

Про розгляд справи про оспорювання батьківства також був обізнаний представник ОСОБА_2 - адвокат Воробйов Василь Валентинович, який також представляв її інтереси у справі про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому не заперечив подання його довірителькою заяви про визнання позову.

Разом з тим, з урахуванням вимог ст. 206 ЦПК України суд 1 інстанції, вважаючи, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову, продовжити судовий розгляд та роз`яснити позивачу наслідки непроведення судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи, про призначення якої просив позивач, але просив залишити це клопотання без розгляду саме у зв`язку із визнанням відповідачкою позову.

Проте суд зазначених вимог процесуального закону не врахував та відмовив у позові у зв`язку із недоведенням позовних вимог, а саме у зв`язку із непроведенням судової біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи.

З огляду на подання заяви ОСОБА_2 про визнання позову, яка нею на теперішній час не відкликана, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог. Підстав для відмови у прийнятті заяви про визнання відповідачем позову колегія суддів не вбачає.

Наявність у провадженні суду позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, подану не особисто, а представником ОСОБА_2 у жовтні 2025 року, тобто до подання заяви про визнання позову у даній справі не спростовують висновки щодо наявності підстав для прийняття заяви про визнання позову.

Доказів подання такої заяви під стороннім впливом або невідповідності викладених у ній обставин фактичним обставинам справи, матеріали справи не містять.

Беручи до уваги вищезазначене, судова колегія доходить висновку, що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини – ОСОБА_2 просила суд виключити відомості про нього як про батька дитини. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасування з ухваленням нового про задоволення позову про виключення відомостей про батьківство позивача із актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374,376,381,382,383,384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пшинніка Олександра Володимировича - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису, реєстраційний номер G 66/2024 від 10 липня 2024 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Кемптен (Allgau), Баварія.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова