Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №638/15222/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 638/15222/21

провадження № 22-ц/818/1629/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Штих Т.В., -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання заповіту недійсним.

18 листопада 2025 року представником позивача заявлено клопотання про призначення експертних досліджень та проведення у справі судової лінгвістичної експертизи, проведення якої доручити експертам Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса». На розгляд експертів поставити наступні питання: - Чи спостерігається в тексті заповіту, виконаному рукописно ОСОБА_4 , ознаки створення його автором у незвичному психофізіологічному стані, що міг бути спричинений загрозою життю, здоров`ю, зазначеному автору або його близькому оточенню? - Чи не перебував виконавець тексту заповіту у незвичному психофізіологічному стані під час рукописного виконання тексту? - Чи не спостерігаються у тексті заповіту, що виконаний рукописом, ознаки наявності у його автора стійкої патології мовно-розумових процесів? Призначити по цивільній справі судову почеркознавчу експертизу заповіту, посвідченого 15.06.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А., зареєстрованого в реєстрі № 772, проведення якої доручити експертам Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса». На розгляд експертів поставити наступні питання: - Чи виконано рукописний текст заповіту ОСОБА_4 , зокрема, підпис та прізвище та ініціали ОСОБА_4 нею особисто чи іншою особою? - Яка вірогідність, що рукописний текст в заповіті виконано ОСОБА_4 ? - Яка вірогідність, що підпис у заповіті виконано ОСОБА_4 .?

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2025 року клопотання представника позивача про призначення комплексної судової лінгвістичної, судової почеркознавчої експертизи в порядку вимог ст.103 ЦПК України задоволено частково. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу заповіту, посвідченого 15.06.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А., зареєстрованого в реєстрі № 772, реєстраційний номер: 5221465, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса». На розгляд експертів поставлено наступні питання:

- Чи виконано рукописний текст заповіту ОСОБА_4 , зокрема, підпис та прізвище та ініціали ОСОБА_4 нею особисто чи іншою особою? - Яка вірогідність, що рукописний текст в заповіті виконано ОСОБА_4 ? - Яка вірогідність, що підпис у заповіті виконано ОСОБА_4 ? Дослідження під час судової почеркознавчої та судової лінгвістичної (авторознавчої) експертизи проводити на підставі наданих в розпорядження експерту матеріалів цивільної справи, які містять копію заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за клопотанням позивача Салигою Н.А. 15.06.2021 року та різнохарактерних за призначенням та використанням документів, що містять вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , які додаються до матеріалів даної цивільної справи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Зазначає, що позивачем не наведено жодних аргументів та доказів того, що в момент посвідчення оспорюваного заповіту волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним і не відповідало її волі. За свого життя ОСОБА_4 не проходила лікування онкологічного захворювання, сторона позивача не надала жодного доказу, який би підтверджував той факт, що ОСОБА_4 взагалі вживала якісь обезболюючі препарати, що означає лише те, що позовна заява ґрунтується на безпідставних припущеннях.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про призначення у справі експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що у справі про визнання заповіту недійсним, призначення судової почеркознавчої експертизи є необхідним для правильного розгляду справи по суті. Проведення судової лінгвістичної експертизи у даній справі не матиме наслідків для ухвалення рішення у справі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 100 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Відповідно до ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Салига Наталія Анатоліївна про визнання заповіту недійсним.

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про призначення експертизи, яка не була розглянута. У листопаді 2025 року представник позивача повторно звернувся із зазначеним клопотанням.

В обґрунтування заявлених клопотань наголошував, що в останні місяці свого життя мати позивача знаходилась в стані, що дає підстави вважати, що вона не могла повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у неї загострились стани сильного болю через онкологічне захворювання, вона приймала ліки у великій кількості, знаходилась у пригніченому стані та повільно реагувала на оточення. У зв`язку з цим, вважає, що ОСОБА_4 при складанні заповіту 15.06.2021 року не могла в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а її волевиявлення не було вільним і не відповідало її внутрішній волі. Вона знаходилась у дуже вразливому стані, особливо до людей, які давали надію на одужання або зменшення болю. Вважав, що вона не могла скласти заповіт на сторонню малознайому людину.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2025 року клопотання представника позивача про призначення комплексної судової лінгвістичної, судової почеркознавчої експертизи в порядку вимог ст.103 ЦПК України задоволено частково. Призначено по цивільній справі за позовом судову почеркознавчу експертизу заповіту, посвідченого 15.06.2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А., зареєстрованого в реєстрі № 772, реєстраційний номер: 5221465, проведення якої доручено експертам Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса». На розгляд експертів поставлено наступні питання:

- Чи виконано рукописний текст заповіту ОСОБА_4 , зокрема, підпис та прізвище та ініціали ОСОБА_4 нею особисто чи іншою особою? - Яка вірогідність, що рукописний текст в заповіті виконано ОСОБА_4 ? - Яка вірогідність, що підпис у заповіті виконано ОСОБА_4 ? Дослідження під час судової почеркознавчої та судової лінгвістичної (авторознавчої) експертизи проводити на підставі наданих в розпорядження експерту матеріалів цивільної справи, які містять копію заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за клопотанням позивача Салигою Н.А. 15.06.2021 року та різнохарактерних за призначенням та використанням документів, що містять вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , які додаються до матеріалів даної цивільної справи.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом позовних вимог є визнання заповіту недійсним.

Призначення судової почеркознавчої експертизи у справі про визнання заповіту недійсним є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими доказами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не наведено жодних аргументів та доказів того, що в момент посвідчення оспорюваного заповіту волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним і не відповідало її волі колегією суддів не приймається до уваги. Зазначені питання будуть вирішуватись судом при вирішенні позовних вимог по суті.

Тому колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду відповідає вимогам ст. 104 ЦПК України, тобто постановлена з додержанням вимог закону.

Підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова