Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №646/8158/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/8158/26

№ провадження 2/646/5035/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 646/8158/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зміну розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлений судовим наказом Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 646/5761/20 від 02 жовтня 2020 року та встановлення нового розміру аліментів, а саме 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В обґрунтування позову зазначає, що нього суттєво змінився сімейний і матеріальний стан у зв`язку із укладенням нового шлюбу, народження другої дитини та перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною без самостійного заробітку.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 07.07.2026 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.07.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій просить вважати вірним в прохальній частині позовної заяви дату судового наказу «02 жовтня 2020 року».

16.07.2026 відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що зменшення розміру аліментів призведе до суттєвого погіршення рівня життя дитини. Зазначає, що дитина проживає разом із нею, перебуває на її повному утриманні. Позивач не надав доказів того, що дитина потребує менше фінансових витрат, ніж раніше. Також позивач не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з нею та не надає додаткової матеріальної допомоги. Усі витрати на дитину відповідачка несе самостійно, не перебуває у шлюбі та не має особи, яка допомагає їй матеріально. Крім того, разом із дитиною має статус внутрішньо переміщеної особи, що також впливає на їхнє матеріальне становище.

20.07.2026 представником позивача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що утриманні позивача наразі перебуває троє осіб: двоє неповнолітніх дітей від різних шлюбів та дружина ОСОБА_5 . Обсяг його фінансових та законодавчих зобов`язань зріс, оскільки він зобов`язаний забезпечувати рівні умови для розвитку та виховання обох своїх доньок. Залишення розміру аліментів на попередньому рівні призведе до того, що малолітня ОСОБА_6 буде штучно обмежена у своїх правах, а фінансове навантаження у новій родині позивача розподілятиметься непропорційно. Позивач у повному обсязі щомісячно сплачує аліменти, заборгованість за виконавчим провадженням повністю відсутня. Крім того зазначає, що відповідач проживає у м. Києві, що свідчить про стабільність майнового стану відповідачки. Відповідно до щорічнї декларації відповідачки, її офіційний дохід складає 694 959 грн., тому наявний матеріальний стан відповідача підтверджує її повну спроможність брати рівноцінну участь у фінансовому забезпеченні доньки.

28.07.2026 відповідачкою подано заперечення щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень, в яких зазначила, що, позивачем не доведено істотного та об`єктивного погіршення його матеріального стану, зокрема втрати роботи, значного зменшення доходу, втрати працездатності або інших обставин, які б унеможливлювали виконання ним обов`язку зі сплати аліментів у встановленому розмірі. Посилання позивача на те, що його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, також не може бути підставою для зменшення аліментів, оскільки є звичайною життєвою обставиною, яка виникла внаслідок добровільно прийнятого позивачем рішення щодо створення нової сім`ї та народження другої дитини. Крім того зазначає, що позивач протягом тривалого часу не проявляє ініціативи щодо спілкування з донькою, не цікавиться її здоров`ям, навчанням, успіхами та повсякденним життям. Офіційні доходи сторін є співмірними, а різниця між ними не є істотною та не свідчить про значно кращий матеріальний стан відповідача. Факт проживання у столиці не свідчить про високий рівень доходів чи матеріального забезпечення.

05.08.2026 представником позивача ОСОБА_4 подано додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що позивач виконує свій головний майновий обов`язок щодо забезпечення базових потреб дитини на постійній основі, сумлінно та в повному обсязі.Крім того, належними докаами погіршення чи зміни обставин спростовуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_7 та свідоцтвом про народження другої доньки.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 98.

02.10.2020 року Червонозаводським районним судом міста Харкова видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2020 року, тобто з дня подачі заяви, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На виконання судового наказу Червонозаводського районного суду м. Харкова 19.02.2022 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату,пенсію, стипендію та інші доходи боржника №64904093, відповідно до якої здійснюється відрахування із доходів відповідача.

08.08.2024 позивач уклав шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , зареєстрованим 08.08.2024 першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1718.

Від шлюбу мають дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.01.2025, складеного першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №111.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з грудня 2025 по травень 2026 вбачається, що позивач є працездатною особою та отримує заробітну плату.

Дружина позивача після народження дитини знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до довідки, виданої директором ТОВ «Чарівна мозаїка» з вих №ВМ-45 від 01.07.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно зі ч. 9, 10 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки народилася ще одна дитина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та матір дитини ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв`язку із чим змінилося матеріальне та фінансове положення позивача.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом

З аналізу цієї норми права необхідно зробити висновок, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження ще однієї дитини не є безумовними підставами для зміни розміру аліментів, правовий висновок про що викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19. Позивачем не надано достатніх доказів про те, що у зв`язку із народженням другої дитини його матеріальне становище погіршилося. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача, що на його утриманні також перебуває дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, оскільки ця обставина не повинна впливати на обов`язок позивача, щодо належного утримання його неповнолітньої дитини. До того ж арифметично визначити, наскільки відбулось погіршення майнового стану відповідача у зв`язку із даною обставиною, встановити неможливо, тому позивачем не доведені обставини, на які він посилався в обґрунтування позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача призведе до порушення цивільних прав відповідачки, їх спільної з позивачем малолітньої дитини, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 141, 150, 180-182,192, Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд--

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 18.08.2026 р.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідачка – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса:

АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.М. Янцовська