Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №621/1427/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/1427/26

2/621/1637/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

18 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач 1 - ОСОБА_1 ,

позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 ,

позивач 3 - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

у с т а н о в и в:

24.04.2026 від позивачів ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла позовна заява до ОСОБА_3 з наступними вимогами: визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовної заяви позивачі зазначили, що 14.05.1986 на підставі рішення виконкому райради народних депутатів міста Готвальд від 07.05.1986 №196 ОСОБА_5 було видано службовий ордер № 01588 на право зайняття житлового приміщення, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно вказаного ордеру до складу сім`ї увійшли наступні особи: - ОСОБА_5 (відповідальний квартиронаймач); - ОСОБА_6 (дочка). Основний квартиронаймач, ОСОБА_5 , втратила право користування житлом за вказаною адресою і зареєструвала своє нове місце проживання в іншому житловому приміщенні - квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 , є рідною матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Особа, на ім`я якої видавався ордер на квартиру, ОСОБА_5 , є їх, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рідною бабою по лінії матері ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 має право на проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі вищевказаного службового ордера на право зайняття житлового приміщення.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також мають право на проживання у квартирі за вказаною адресою, як члени сім`ї, рідні діти, син і дочка, квартиронаймача, ОСОБА_1

ОСОБА_1 з 29.08.1997 по 13.10.2011 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 батьком ОСОБА_3 , і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

У березні 2015 відповідач ОСОБА_3 , під виглядом поїздки на заробітки строком на один місяць, виїхав за межі України до російської федерації та мав повернутися у квітні 2015, але не повернувся і на цей час перебуває за межами території України.

Зазначені обставини, стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.05.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 17.06.2026.

17.06.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 18.08.2026.

18.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи на судовий розгляд не з`явилися повторно.

Позивач 1 ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності малолітнього ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Позивач 3 ОСОБА_3 надіслала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечували позивачі і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, а також докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, досліджених під час судового розгляду, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спірним є право користування відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловим приміщенням у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , користувачами якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади (Слобожанська територіальна громада) № 2026/005119732 від 31.03.2026, № 2026/005119795 від 31.03.2026, № 2026/004249438 від 17.03.2026 довідками про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (за наявними відомостями) № 474, № 475 від 31.03.2026 (а. с. 8, 12, 15, 16, 18).

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_3 з 11.05.2004 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що також підтверджується довідкою відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області (а. с. 19, 49).

14.05.1986 на підставі рішення виконкому райради народних депутатів міста Готвальд від 07.05.1986 №196 ОСОБА_5 було видано службовий ордер № 01588 на право зайняття житлового приміщення, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також її дочці ОСОБА_7 (а. с. 21, 25).

Даними актів обстеження від 24.07.2018, від 18.05.2018, від 01.04.2026, складених ОСББ "Наш Дім" підтверджується, що ОСОБА_3 з квітня 2015 року не проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 29-31).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач зареєстрований у житловому приміщенні та фактично за вказаною адресою не проживає.

Частинами 1-4 статті 7 Закону України "Про основні засади житлової політики" передбачено, що особа має право побудувати, набути у власність, орендувати житло або отримати його в користування.

Особа може набувати права на житло також з інших підстав, визначених законом.

Особи реалізують право на житло на власний розсуд, крім обмежень, встановлених цим Законом та іншими законами України.

Особи зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов`язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла.

Відповідальність за порушення договірних зобов`язань, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла регулюються Цивільним кодексом України, законами України "Про іпотеку", "Про житлово-комунальні послуги", іншими законодавчими актами України.

Використання житла не за призначенням забороняється. Особи зобов`язані використовувати житло відповідно до призначення, додержуватися правил користування житловими приміщеннями, забезпечувати ефективне управління житлом та належне його утримання, ощадливо використовувати енергетичні та інші ресурси, дотримуватися правил добросусідства.

Згідно з частиною 1 статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Підпунктом 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, передбачено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

За змістом вказаних норм, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивачами ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надані докази того, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в житловому приміщенні, понад рік у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин, відсутні будь-які відомості щодо існування домовленості між власником житла та відповідачем щодо збереження за ними права користування цим житловим приміщенням.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позовної заяви.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, третя особа, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач 1 - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 .

Позивач 3 - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 18.08.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко