Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №568/1011/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1011/26

Провадження №2/568/571/26

12 серпня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 та просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в «Львівському вищому професійному училищі технологій та сервісу» в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з дня подачі позову і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х річного віку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.02.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Іващуківською сільською радою Радивилівського району, Рівненської області, актовий запис №2. За час шлюбу у сторін народилось двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

16.03.2018 року рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

06.06.2018 року рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі 930 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 11.12.2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 сину ОСОБА_3 виповнилось 18 років та він став повнолітнім.

Станом на день подачі позову він є студентом 1 курсу Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу» за денною формою навчання, та згідно довідки про доходи його щомісячний дохід становить 1250 грн., що є недостатнім для забезпечення основних життєвих потреб та витрат, пов`язаних із здобуттям освіти.

На даний час відповідач є військовослужбовцем, солдатом, стрільцем 1-го піхотного відділення 2-го піхотного взводу 3-ї піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_4 №3/2607 від 03.05.2024 року ОСОБА_2 зник безвісти 01.05.2024 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Переїзне, Бахмутського району Донецької області.

У зв`язку з цим, аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , стягувалися з його грошового забезпечення через військову частину.

Відтак, позивач зазначає, що статус особи, яка зникла безвісти за особливих обставин не зменшує обсяг цивільної правоздатності відповідача, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 199 СК України - утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, адже, за відповідачем ОСОБА_2 за місцем його військової служби у в/ч НОМЕР_1 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 22.06.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач та її представник, адвокат Філатова А.В. не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у своїй заяві просили справу розглянути за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, був повідомлений про надходження позову та розгляд справи шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада», у визначений законодавством термін відзиву не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, у судове засідання не з`явився, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь яких заяв чи клопотань про причину неявки у судове засідання суду не надали, жодних пояснень щодо позову суду не надали.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що згідно рішення Радивилівського районного суду Рівненської області №568/276/17 від 16.03.2018 року шлюб, зареєстрований Іващуківською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №2, 10.02.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. (а.с. 9-10).

За час шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 30.05.2008 р.н. Березинівською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №3 (а.с. 8).

Згідно рішення Радивилівського районного суду Рівненської області №568/1054/17 від 06.06.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 930 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 12-14). Відтак, у зв`язку із досягненням дитиною повноліття стягування аліментів припинилося.

01.09.2025 року ОСОБА_3 вступив до ДНЗ «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу». Термін навчання на освітньому рівні «Кваліфікований робітник» триває з 01.09.2025 року до 31.01.2027 року (а. с. 15).

Відповідно до положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно копії сповіщення №28/3 від 03.05.2024 року №3/2607 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стрілець 1-го піхотного відділення 2-го піхотного взводу 3-ї піхотної роти в/ч НОМЕР_1 , призваний на військову службу 02.08.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок мінометного обстрілу зник безвісти 01.05.2024 року поблизу н.п. Переїзне, Бахмутського району Донецької області (а.с. 17).

ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 року № 2505-VIII визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону № 2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Згідно з ч.1, 2 ст. 5 Закону № 2505-VIII особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов`язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону № 2505-VIII члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно ч.6 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» №2505-VIII від 12.07.2018 року, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Механізм виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884..

Згідно з п. 3, 4 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п.7, 6 Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей та здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , який набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин і є батьком повнолітнього ОСОБА_3 , який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 198, 199 СК України, утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, за можливості надавати матеріальну допомогу.

Збереження за зниклим безвісти за особливих обставин військовослужбовцем грошового забезпечення свідчить про можливість надання матеріальної допомоги сину, який продовжує навчання та потребує такого утримання.

Відповідно до ст. 200, 201 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суд з позовом, позивач заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на рівні 1/4 частки від доходу відповідача. Аліменти саме в такому розмірі обґрунтовано достатньо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивачем належними та достатніми доказами розміру аліментів на утримання повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання на рівні 1/4 частки доходів відповідача. На переконання суду такий розмір аліментів буде необхідним і достатнім для матеріального утримання повнолітнього сина з боку батька.

Враховуючи вищевикладене, а саме, що ОСОБА_3 є сином відповідача, що він хоча і є повнолітньою особою, але продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги з боку батька, який, на даний час є особою зниклою безвісти за особливих обставин, проте за збереженням за ним грошового забезпечення, може надавати таку допомогу, суд стягує з відповідача на користь відповідача, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання в ДНЗ «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу» до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х річного віку в розмірі 1/4 частки доходів відповідача і вважає цей розмір достатнім для надання матеріальної допомоги батьком повнолітньому сину.

При визначені часу, з якого присуджуються аліменти, суд враховує, положення ст. 191 СК України, за якими аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, та допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць, що відповідає положенням ст. 430 ЦПК України.

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з 09.06.2026 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х річного віку.

Стягнення аліментів припинити у разі припинення навчання.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Рівненського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17.08.2026р.

Суддя О.М. Делалова