Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №551/532/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/532/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Рябченка В.В., секретаря – Кирди Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2026 року, позивачка ОСОБА_1 звернулася в Шишацький районний суд Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 35167,08 гривень, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 30 серпня 2017 року між нею та відповідачем, Шевченківським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб, який було розірвано 20.07.2022 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави.

В період шлюбу у них, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син – ОСОБА_3 , який проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, а відповідач сплачує аліменти на його утримання на користь позивачки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку ( доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно Судового наказу від 07.06.2022 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави.

Дитина має діагноз – помірна розумова відсталість з аутистичними проявами поведінки, які потребують постійного догляду та лікування, що підтверджується висновками лікарів, але відповідач аліменти сплачує у незначному розмірі та допускає заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 неустойку ( пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 7691,74 гривень та заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.05 2026 року що становить 27475,34 гривень, а разом стягнути 35167,08 гривень

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі ( а.с. 26).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Замоздра В.В. в судове засідання не з`явилися, просили суд розглянути справу без їх участі, надали письмові пояснення на позов, в якому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки обґрунтовуючи свої заперечення на позов тим, що станом на 01.05.2026 року ОСОБА_2 не мав заборгованості зі сплати аліментів, про що свідчить довідка від 26.05.2026 року, видана Київським ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( а.с. 41-43).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 від 01.12.2017 року (а.с.12).

30 серпня 2017 року між позивачкою та відповідачем, Шевченківським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб, який було розірвано 20.07.2022 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави ( а.с.6,7).

Згідно Судового наказу від 07.06.2022 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, відповідач сплачує аліменти на утримання сина на користь позивачки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття ( а.с.8).

Згідно з вимогами ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У пункті 22 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості. Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов`язку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Згідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що за період з липня 2023 року по 01.05.2026 року включно відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на її користь на утримання сина в розмірі 27475,34 гривень, що підтверджується копією розрахунку № 35352 від 05.05.2026 року.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 26.05.2026 року, виданий Київським ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з якого вбачається, що станом на 01.05.2026 року у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь позивачки, що також підтвердив квитанцією про перерахунок коштів до ВДВС. в сумі 27750,50 гривень. ( а.с. 44-46).

Оскільки позивачка звернулася до суду з зазначеними позовними вимогами до відповідача 19.05.2026 року, а заборгованість зі сплати аліментів у відповідача ОСОБА_2 станом на 01.05.2026 року була відсутня, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 так як вина відповідача відсутня.

На підставі ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, через Шишацький районний суд Полтавської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий, суддя В. В. Рябченко