Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №550/761/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/761/26

Провадження № 2/550/593/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивачка) звернулася до суду позовом до ОСОБА_2 (далі також – відповідач)про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 15 січня 2025 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають спільну неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не працює, інших доходів, окрім державної соціальної допомоги, не отримує. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає, у зв`язку з чим вона просить суд стягнути з нього аліменти на своє утримання як дружини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення спільною дитиною трирічного віку.

Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також зазначено про право сторін подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином (а.с. 31).

18.08.2026 надійшла заява представника відповідача, у якій він зазначив, що не заперечує проти задоволення позову.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін сторони суду не заявляли.

З огляду на викладене, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 сторони уклали шлюб 15 січня 2025 року та зареєстрували його в Ізюмському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 12 (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 сторони є батьками неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання (а.с. 10; 11).

Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно з ч.ч. 2, 4, ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 85 СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів згідно з приписами ст. 84 СК України є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи з положень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина під час вагітності потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині під час вагітності незалежно від цієї обставини. Судом встановлено, що відповідач є чоловіком позивачки, яка потребує матеріальної допомоги, від свого чоловіка до досягнення народженою спільною дитиною трьох років, що у свою чергу є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.

Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка відповідно до вимог сімейного законодавства має право на утримання від чоловіка до досягнення спільною дитиною трирічного віку. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність підстав для стягнення аліментів, суду не подав, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини до досягнення спільною дитиною трирічного віку, суд враховує, що відповідач є працездатною особою та не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про неможливість виконання ним обов`язку щодо її утримання. Матеріали справи також не містять доказів перебування на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, наявності стягнень за виконавчими документами чи інших обставин, що могли б вплинути на визначення розміру аліментів.

З огляду на викладене, а також вимоги статей 77, 80 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 12 червня 2026 року, і до досягнення спільною дитиною трирічного віку. Визначений розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім для забезпечення права позивачки на утримання та не призведе до істотного погіршення матеріального становища відповідача.

Крім цього слід зазначити, що відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про його неспроможність надавати матеріальне утримання дружині до досягнення спільною дитиною трирічного віку, а також доказів наявності передбачених законом підстав для звільнення від такого обов`язку. Матеріали справи також не містять доказів щодо наявності у відповідача протипоказань до праці за станом здоров`я чи інших обставин, які б унеможливлювали отримання ним доходу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач має реальну можливість надавати матеріальне утримання позивачці до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах простягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 80, 84, 180-184, 191 СК України, ст. ст. 12, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти, як на дружину, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12 червня 2026 року до 01 червня 2029 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Литвин