Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №531/1442/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1442/26

номер провадження 2/531/1116/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом та просила суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів з квітня 2025 по 05.05.2026 у розмірі 32205,78 грн.

У позові посилається на те, що згідно судового наказу №531/1450/17 виданого 10.01.2018 Карлівським районним судом Полтавської області з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), починаючи з 05.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач належним чином не сплачує аліменти, внаслідок чого мається заборгованість, що станом на 05.05.2026 становить 32205,78 грн. У зв`язку з простроченням сплати аліментів, позивачка просить стягнути з відповідача пеню.

Ухвалою від 10.06.2026 було відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, обгрунтовуючи свою позицію. У відзиві зазначив, що йому було не відомо про збільшення розміру аліментів, а державним виконавцем йому не було про це повідомлено.

Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін від учасників справи не надходило.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних письмових матеріалів та доказів.

Дослідивши письмові докази, окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судовим наказом по справі № 531/1450/17 від 10.01.2018 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частина всіх видів його щомісячного доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 05.12.2017 до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка 13.10.2023 зареєструвала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що по виконанню судового наказу №531/1450/17 виданого 10.01.2018 станом на 06.05.2026 наявна заборгованість , що складає 32205,78 грн.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст.195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину.

За приписами статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі N 635/6679/16-ц, глава 15 СК України містить статтю 196 у відповідній редакції, якою передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Позивач просить суд стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з квітня 2025 по 05.05.2026, за її розрахунками сума склала 32205,78 грн.

Разим з цим, суд дослідивши сплату боржником аліментів за весь час та, зокрема, за період, зазначений позивачкою при розрахунку суму пені, вбачає регулярну сплату відповідачем аліментів. Так, тривалий час (з березня 2022) була визначена сума аліментів до стягнення з ОСОБА_2 – 3635,25 грн. він належним чином добросовісно її сплачував. Але у квітні 2025, згідно розрахунку, сума аліментів до стягнення збільшилася до 5872,25 грн., пізніше до 6332,50 грн. та до 6503,50 грн., а ОСОБА_2 , через те, що йому було не відомо про зміни, продовжував сплачувати аліменти згідно попередньо визначеного розміру- 3636,00 грн.

Частиною 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Положенням вищевказаної статті не передбачено обов`язку повідомлення виконавцем боржника про збільшення розміру аліментів, що визначені до стягнення.

Разом з тим, суд не вбачає в діях ОСОБА_2 вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2025 року, оскільки має місце систематична сплата аліментів у попередньо визначеному розмірі та належне виконання обов`язку, щодо утримання дитини, а про збільшення суми сплати у періоді за який позивач рахує пеню відповідачу не було відомо.

Таким чином, суд вважає, що у розумінні ст.196 СК України, за відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості за сплати аліментів, відсутні також підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з квітня 2025 по 05.05.2026, а тому відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному розмірі.

Оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, а у задоволенні позхову суд відмовляє, судовий збір стягненню з відповідача також не підлягає та його слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 194,195,196 СК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя М. С. Попов