Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №531/407/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

18.08.2026

єдиний унікальний номер справи 531/407/26

номер провадження 1-кп/531/91/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка Карлівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта середня, не працюючого, не військовозобов`язаного, не депутата, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в наступному.

17 січня 2026 року, близько 11 години 00 хвилин (більш точного часу досудовим та судовим слідством не встановлено), потерпілий ОСОБА_5 , рухаючись на власному автомобілі марки «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, автодорогою сполученням с. Максимівка – м. Карлівка Полтавського району Полтавської області, зустрів на автодорозі ОСОБА_4 , якому запропонував підвезти його до м. Карлівка. В подальшому, ОСОБА_4 сів на заднє пасажирське сидіння автомобіля та останні продовжили рух в напрямку м. Карлівка. Перебуваючи на задньому сидінні автомобіля, ОСОБА_4 помітив на підлозі гаманець коричневого кольору, в якому знаходилась банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та клаптик паперу з пін-кодом до неї, у зв`язку з чим у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на викрадення даної банківської картки з метою зняття грошових коштів для власних потреб.

В цей же час та у зазначеному місці, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав належну ОСОБА_5 банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.

Знаючи пін-код до вказаної банківської картки, ОСОБА_4 викрав її та в подальшому скористався цією карткою з метою обертання коштів, розміщених на ній, на свою користь.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території України введено воєнний стан, який діє і на даний час.

Будучи обізнаним про воєнний стану в Україні, в тому числі і на території Карлівської ТГ Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 вчинив корисливий злочин в умовах воєнного стану за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , маючи при собі банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яку 17 січня 2026 року викрав у ОСОБА_5 , знаючи пін-код до неї, вирішив скористатися карткою з метою обернення розміщених на ній коштів на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, використовуючи пін-код, керуючись єдиним триваючим умислом, спрямованим на обернення наявних на банківській картці чужих коштів на власну користь, без дозволу власника, діючи таємно, здійснив крадіжку грошових коштів з банківською картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , а саме: 1) 17 січня 2026 року о 12 години 03 хвилині придбав товар в магазині ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти-558» за адресою: вул. Успенська, 1/6, м. Карлівка, Полтавського району, Полтавської області, на суму 145,00 грн.; 2) 17 січня 2026 року о 12 годині 03 хвилині на касі магазину ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти-558» за адресою: вул. Успенська, 1/6, м. Карлівка, Полтавського району, Полтавської області, зняв готівку в сумі 3000,00 грн.; 3) 17 січня 2026 року о 12 годині 11 хвилин придбав товар в магазині «Карамелька» за адресою: вул. Успенська, 6/5, м. Карлівка, Полтавського району, Полтавської області, на суму 120,00 грн.; 4) 17 січня 2026 року о 12 годині 25 хвилині придбав товар в Магазині №23 за адресою: вул. Некрасова, 2, м. Карлівка, Полтавського району, Полтавської області на суму 214,00 грн.

Тобто, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в період часу з 12 години 03 хвилини по 12 годину 25 хвилин 17 січня 2026 року, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись єдиним злочинним наміром, таємно викрав з банківської картки потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 3479,00 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_5 , який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду не з`явився. В матеріалах справи на аркуші 72 міститься заява про розгляд справи за відсутності потерпілого. Претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документа з корисливих мотивів, кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров`я; соціальне становище; відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів нарколога та психіатра; раніше в силу ст. 89 КК України не судимий; посередню характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 28 травня 2026 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання/ навчання/роботи, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про неможливе виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей кримінального закону: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України – періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 336, 369-371, 373-376, 395 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Речові докази – шкіряний гаманець, паперовий клаптик паперу, банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000,00 грн., які повернуті ОСОБА_5 , вважати повернутими законному власнику.

Речові докази – фіскальний чек магазину ТОВ «АТБ-Маркет», чек видачі коштів ТОВ «АТБ-Маркет», диск, які долучено до матеріалів досудового розслідування, зберігати в матеріалах досудового розслідування.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя