Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №382/872/26 — Яготинський районний суд Київської області

Суд: Яготинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №382/872/26

Суддя: Кисіль О. А.

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/872/26

Провадження № 2/382/953/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в собі представника адвоката Коваль Лариси Миколаївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання матері,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі представника - адвоката Коваль Лариси Миколаївни звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання матері.

Відповідно до позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) користь аліменти на її власне утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до трирічного віку дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 вересня 2021 року було зареєстровано шлюб, про що Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено відповідний актовий запис за № 106 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Від шлюбу у сторін по справі є троє спільних малолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , де батьком записаний ОСОБА_2 , а матір`ю записана я - ОСОБА_1 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , де батьком записаний ОСОБА_2 , а матір`ю записана я - ОСОБА_1 ; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , де батьком записаний ОСОБА_2 , а матір`ю записана я - ОСОБА_1 .

У квітні поточного року ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Неповнолітні діти - сини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 проживають разом з позивачем та відповідачем за місцем їх реєстрації у будинку, який належить матері та сестрі відповідача.

Нещодавно до будинку, в якому вони всі проживають, на запрошення власників навідався ріелтор, який повідомив, що цей будинок мають намір продати.

Тому, у зв`язку з такими обставинами позивачка змушена була орендувати житло для свого проживання та проживання дітей.

Малолітні діти перебувають лише на утриманні позивача, оскільки вже кілька місяців їх батько не надає коштів на їх утримання та інші потреби. При цьому позивачка утримує їх спільних дітей на кошти, які отримує в якості соціальних виплат, зокрема: кошти за народження третьої дитини та щомісячні виплати, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а також їй матеріально допомагає її брат, який перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

Позивачка неодноразово зверталася до свого чоловіка ОСОБА_2 з проханням про виконання ним батьківського обов`язку з матеріальної підтримки дітей, яка полягає в щомісячній сплаті аліментів на їх утримання, але він не бере до уваги такі прохання та влаштовує з цього приводу скандали з застосуванням ненормативної лексики та фізичного насилля до позивачки.

До часу подання даної позовної заяви у добровільному порядку питання участі батька у щомісячному утриманні дітей вирішене не було, оскільки між позивачкою та ОСОБА_2 не було досягнуто згоди з приводу способу виконання ним свого обов`язку їх утримувати.

Отже, ОСОБА_2 добровільно участі у матеріальному утриманні дітей не приймає, додаткових витрат, зокрема: на розвиток індивідуальних здібностей дітей, їх оздоровлення тощо - коштів не надає; не бере участі у вихованні дітей, не переймається їх життям, не цікавиться їх потребами.

Місце роботи чи джерело доходів ОСОБА_2 позивачці достеменно не відоме, але вона знає, що він щомісячно отримує постійний дохід.

Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Позивачка намагається забезпечити дітей усім необхідним, піклується про них, виховує їх, огортає їх любов`ю, теплом та довірою, допомагає дітям пізнавати світ та навколишнє середовище, - взагалі: дає своїм дітям все, що може, проте вважає, що рівень життя її дітей міг би бути кращим, якби у створенні такого рівня життя дітей брав участь і їх батько, який є фізично здоровою та працездатною людиною, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, інших утриманців, окрім наших спільних дітей, ОСОБА_2 не має.

Представник позивача звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

В силу ч. 2, ч. 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991 року передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п.2 дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991 року визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно із частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу вимог ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Перевіривши матеріали справи, письмові пояснення сторін, роз`яснивши сторонам процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідач позов визнав, та визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання відповідачем позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення.

Таким чином, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище сторін, їх стан здоров`я, наявність утриманців, суд приходить до висновку, що з відповідача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 доцільно стягнути аліменти, в розмірі 1/2 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення їх гармонійного розвитку, а також аліменти на особисте утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду а саме з 15.04.2026 року і до трирічного віку дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 279, 258-259, 265, 268, 354, 430, 141 ЦПК України, ст. ст. 84, 86, 88, 141, 150, 180-183, 188, 191 СК України, ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в собі представника адвоката Коваль Лариси Миколаївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на особисте утримання матері, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини з доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 квітня 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

В межах стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її власне утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 15 квітня 2026 року і до трирічного віку дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 17 серпня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua