Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №348/1687/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1687/26

Провадження № 2/348/1637/26

17 серпня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

інші участники: представник позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі.

12.06.2026 ОСОБА_1 пред`явив позов, відповідно до якого просить суд розірвати його шлюб із відповідачем.Позов мотивує тим, що шлюб між ними зареєстровано 06.03.1983 у виконавчому комітеті Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. В даному шлюбі у них народився син, який на даний час є повнолітнім. Розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану не може, оскільки цього не бажає відповідач. Останнім часом у сторін постійно виникали непорозуміння та конфлікти. У них різні погляди на життя. Розлад сімейних стосунків є тривалим. Протягом останніх років сторони не підтримують подружніх стосунків. Примирення неможливе.

15.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

09.07.2026 відповідач подала клопотання про примирення, строк для примирення просила визначити на розсуд суду.

17.08.2026 суд залишив без розгляду клопотання відповідача надання строку для примирення, за клопотанням сторони відповідача.

17.08.2026 позивач та його представник в судовому засіданні зазначили, що заявлені позовні вимоги підтримують повністю з підстав, наведених в позовній заяві. Позивач додатково повідомив, що він звернувся із позовом про розірвання шлюбу, оскільки відповідач звернулася в поліцію щодо домашнього насильства. Також він пропонував відповідачу, що вони можуть відмовитися від поданих заяв. Чому не звернувся за розірванням шлюбу до органу реєстрації актів цивільного стану не зміг пояснити.

17.08.2026 відповідач в судовому засіданні зазначила, що на розірвання шлюбу згідна, відповідач вчиняє домашнє насильство відносно неї. Також вона не погодилася із тим, що має відшкодовувати позивачу судові витрати, оскільки за наведених обставин вважає це несправедливим. Зазначила, що розірвати шлюб у органах реєстрації актів цивільного стану позивач їй не пропонував, 11 чи 12 червня до неї зателефонував представник позивача і попередив, що позивач має намір розірвати шлюб у судовому порядку.

Представник відповідача зазначив, що витрат на правничу допомогу відповідач не заявляє до стягнення, оскільки станом на день судового засідання ще фактично не здійснювала жодної оплати за ці послуги. Суд роз`яснив стороні відповідача відповідні норми ЦПК України щодо розподілу судових витрат, представник відповідача зазначив, що відповідач не стягуватиме витрати на правничу допомогу з позивача.

Суд встановив:

Шлюб між сторонами зареєстровано 06.03.1983, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видане повтоно 03.06.2026 серії НОМЕР_1 .

Сторони бажають розірвати шлюб.

Оцінка суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, однак шлюбні стосунки припинили і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим та буде суперечити інтересам відповідача, оскільки у ході судового розгляду відповідач заявила про випадки домашнього насильства, позивач ці обставини не спростовував.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, що був сплачений позивачем при пред`явленні позову у розмірі 1331,20 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №76435577 від 11.06.2026 та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень, що передбачені п. 4.3. договору про надання правничої допомоги від 11.06.2026 №82, і складаються з: попереднього опрацювання матеріалів та консультації - 500,00 гривень, складання позовної заяви - 2000,00 гривень, участі у одному засіданні - 1000,00 гривень. Ці послуги були фактично надані позивачу, що підтверджується актом надання послуг від 17.08.2026 та сплачені, що підверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №76434704 від 11.06.2026.

Згідно з ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У ході судового розгляду відповідач зазначила, що вона вважає несправедливим стягнення з неї судових витрат. Її представник зазначив, що розірвання шлюбу є наслідком застосування позивачем щодо відповідача домашнього насильства.

На підтвердження цього надали копію постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.08.2026 у справі №348/1663/26, відповідно до якої позивача визнали винним у вчиненні щодо позивача двох епізодів домашнього насильства, а саме: 28.05.2026 та 05.06.2026 і накладено на нього адміністративне стягнення. Станом на день розгляду справи вказана постанова не набрала законної сили, однак представник позивача зазначив, що штраф позивач уже сплатив та не має наміру оскаржувати таке рішення суду.

Враховуючи пояснення, які були дані позивачем та відповідачем у ході судового розгляду суд встановив, що позивачу на момент звернення до суду не було відомо про те, що він має можливість розірвати шлюб у позасудовому порядку. Сторони не обговорювали можливість розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану. Готуючись до пред`явлення позову позивач ще 03.06.2026 отримав повторно свідоцтво про шлюб у органі реєстрації актів цивільного стану, однак відповідач дізналася про намір позивача розірвати шлюб тільки від його представника. Позов був складений 11.06.2026 і поданий до суду 12.06.2026. Незважаючи на те, що спершу відповідач подала заяву про надання строку для примирення, після ухвалення судом рішення у справі щодо домашнього насильства вона просила зазначену заяву залишити без розгляду і розірвати їх із відповідачем шлюб.

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд встановив, що витрати позивача зі сплати судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги безумовно пов`язані із розглядом справи. Водночас ці витрати не були необхідними, оскільки спір міг бути вирішений у позасудовому порядку. Представники сторін не вжили заходів для врегулювання спору у позасудовому порядку. Розмір таких витрати є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Сторони не затягували розгляду справи, не подавали явно необґрунтованих заяв і клопотань, не заперечували обставин, які мають значення для справи, відповідач фактично визнала позов, хоча таке визнання не було здійснено нею у належній процесуальній формі (подання письмової заяви).

За наведених обставин, враховуючи підстави розірвання шлюбу між сторонами суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути половину понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.03.1983 у Виконавчому комітеті Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 21.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Матолич В.В.