Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №342/775/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/775/26

Провадження № 2/342/816/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом. В позовній заяві посилається на те, 11.09.2012 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано згідно рішення Городенківського районного суду від 15.03.2018. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Згідно судового наказу від 29.03.2018 Городенківського районного суду з відповідачка на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття. На даний час син потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшуються потреби на навчанні, розвитку та іншому. З моменту ухваленні рішення суду значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, медикаменти, засоби гігієни та інші товари першої необхідності. У зв`язку з цим фактичні витрати на утримання дитини значно збільшилися. Таким чином, аліменти у розмірі 1756,00 грн на місяць не покривають навіть мінімальних потреб дитини, що фактично перекладає весь тягар утримання дитини на позивачку.

В судове засідання позивачка не прибула, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує, просить повністю задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, а саме за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на порталі "Судова влада". Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Клопотання про відкладення розгляду справи 17.08.2026 від сторін до суду не надходило.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 доводиться, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року по справі № 342/116/18 (провадження 2/342/262/2018) шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 4 - розірвано. Рішення набрало законної сили 16.04.2018.

29 березня 2018 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області по справі № 342/291/18 (провадження 2-н/342/15/2018) видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів розпочато з 19.03.2018 і проводиться до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 29.03.2018.

Позивачкою до позовної заяви надано розрахунки зі сплати аліментів, які видані Городенківським відділом ДВС.

Конституцією України визначено основні права й обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів – це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки кожної дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов`язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановівід 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразовопідтриманоюВерховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, від 19.02.2025р. у справі № 367/10126/19 та інших.

Уданій справі позивачка заявила, по суті, вимогу не лише про зміну способу їх присудження, а й про (збільшення) розміру аліментів, стягнених за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку батька дітей.

Як вбачається із змісту позовної заяви та не спростовано відповідачем неповнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає біля позивачки.

В обґрунтування позову, позивачка зазначає, що з моменту ухвалення рішення суду значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, медикаменти, засоби гігієни та інші товари першої необхідності, у зв`язку з чим фактичні витрати на утримання дитини значно збільшилися та аліменти в розмірі 1756,00 грн. на місяць не покривають навіть мінімальних потреб дитини, що фактично перекладає весь тягар утримання дитини на неї.

Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від доходу відповідача, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Окрім того, статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Дана стаття не передбачає стягнення аліменів у часті з проведення індексації. Аліменти індексуються тільки в твердій грошовій сумі встановленої судом або договором між батьками. Це правило встановлює ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України.

Слід зауважити, що визначення способу стягнення аліментів належить стягувачу аліментів (частина 3 статті 181 СК України). Присудження аліментів у частці від доходу залежать виключно від волевиявлення одержувача та пов`язується з його диспозитивним правом на вибір способу присудження аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі) та не пов`язується позицією сторони, яка зобов`язана сплачувати аліменти. Платника аліментів не може впливати на спосіб їх стягнення. Його правові можливості обмежуються правом вимагати зменшення розміру аліментів у межах обраного одержувачем способу їх стягнення.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачкою підстави позовних вимог, обставини, визначені ст.182 СК України, суд вважає, що позов про зміну способу стягнення аліментів слід задовольнити частково, а саме у стягненні з відповідача на користь позивачки аліментів щомісячно на утримання сина в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судовий наказ, виданий за Городенківським районним судом Івано-Франківської області 29.03.2018 по справі № 342/291/18, після набрання законної сили даним судовим рішенням слід визнати таким, що не підлягає виконанню, якщо відсутня заборгованість зі сплати аліментів за цим судовим наказом.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.

На підставі ст.ст. 180-183, 193 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 19, 258, 259, 263-265, 268, 273- 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом виданим 29 березня 2018 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області по справі № 342/291/18 (провадження 2-н/342/15/2018) .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів в зміненому розмірі розпочати з дня набрання чинності рішенням суду в даній справі і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання законної сили даним судовим рішенням судовий наказ, виданий 29.03.2018 Городенківським районним судом Івано-Франківської області по справі № 342/291/18 (провадження 2-н/342/15/2018) - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Гайдич Р. М.