Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №294/1947/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/582/26

справа № 294/1947/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чуднів в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, крім того, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки за період з 01.05.2024 по 01.10.2025 з розрахунку 2 563 гривень на місяць, а також аліменти на її утримання за період з 01.05.2024 по 01.06.2025 з розрахунку 3 028 гривень на місяць.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що від зареєстрованого 16.02.2019 шлюбу з відповідачем мають спільну доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з квітня 2024 року проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. З квітня 2024 року відповідача забрали до війська, що дуже вплинуло на його психічно емоційний стан. Він став занадто збудженим, дратівливим та особливо чутливим до критики, на підгрудні чого у сторін почали з`являтися непорозуміння та сварки. Відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини призвели до розпаду сім`ї. Шлюбні відносини сторін було припинено, кожен з них став жити окремо, своїм життям, у зв`язку з чим у червні 2024 року відповідач подав позов про розірвання шлюбу. Таким чином, враховуючи, що відповідач з сім`єю не проживає, утриманням ні позивачки, ні їх спільної доньки не займається, що призвело ОСОБА_1 до вкрай скрутного матеріального становища, остання змушена звернутися до суду. Також вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у розмірі, зазначеному в позові, оскільки інших осіб на утриманні не має, є працездатним та з квітня 2025 року є військовослужбовцем ЗСУ, отримує дохід та має нерухоме майно.

Ухвалою суду від 16.06.2026 провадження у даній справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.08.2026.

Позивачка в судовому засіданні вимоги, наведені в позові, підтримала, додатково пояснила, що останні два з половиною років її чоловік ОСОБА_2 взагалі не приймає участі в будь — якому утриманні ані її, ані дитини, окремо проживає з іншою жінкою. На розгляді суду перебуває справа про розірвання шлюбу між ними, яка зупинена, так як судом було надано строк на примирення. На даний час відповідач перебуває на службі в ЗСУ та отримує стабільний дохід, інших осіб на утриманні не має. Вона лише розпочала працювати, в середньому її дохід складає близько 4 тис. грн в місяць. Дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, потребує інших витрат, які в середньому складають у місяць приблизно 10 тис. грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак 31.07.2026 від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі. Крім того, відповідач вказав, що позов визнає частково, а саме вимоги щодо стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття, а також за період з 01.05.2024 по 01.10.2025, а вимогу про стягнення з нього аліментів на користь позивачки на її утримання за період з 01.05.2024 по 01.06.2025 заперечує.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 16.02.2019, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено актовий запис № 6 (а.с. 5).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що зроблено актовий запис № 53 (а.с. 6).

Дитина проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №894 про зареєстрованих у у житловому приміженні/будинку осіб (а.с.7).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 5 ст.183 СК України, той з батьків або інший законний представник дитини, разом з якими проживає дитина, має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Враховуючи встановлені судом обставини, матеріальний стан позивача і відповідача, а також зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення аліментів на дитину, суд приходить до висновку про можливість їх стягнення з відповідача у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.11.2025 (день подання позову до суду), до повноліття дитини, а також в частині, що стосується періоду з 01.05.2024 по 01.10.2025 з розрахунку 2 563 грн на місяць.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки за минулий час (з 01.05.2024 по 01.06.2025), то в задоволенні цих вимог слід відмовити з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Час, протягом якого сплачуються аліменти одному з подружжя, визначено у ст.79 СК України, за правилами якої - аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу (ст.76 СК України).

Тобто, враховуючи положення СК України, при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів за минулий час позивач має довести такі обставини: вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача протягом періоду, за який позивач просить стягнути аліменти; неможливість одержання аліментів у зв`язку з ухиленням відповідача у цей період від їх сплати.

Ухилення від сплати аліментів - це винна протиправна поведінка, тобто свідоме невиконання своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини.

Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За загальними правилами Сімейного кодексу України вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягнення аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів за вказаний період, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Постановою КЦС ВС від 18.05.2020 (справа № 215/5867/17) сформовано правову позицію, про те, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Тобто для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивачка не надала належних та достатніх доказів того, що вона раніше вживала заходів щодо одержання від відповідача аліментів, як і не надано суду доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч.2 ст.79 СК України, а отже вимоги в частині стягнення аліментів на її утримання за минулий час не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на 66,67%, а також зважаючи на те, що позивачка звільнена від оплати судових витрат, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422, 52 грн. (1 211,20 грн х 3 вимоги х 66,67%).

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2024 по 01.10.2025 з розрахунку 2 563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три) гривні за кожен місяць.

Стягувати з ОСОБА_2 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи з 25.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 52 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА