Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №286/728/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/728/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2026 представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 141923,04 грн.. Судові витрати стягнути з відповідача.

Мотивуючи тим, що з відповідача відповідно до заочного рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року у справі № 286/763/21 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем, станом на січень 2026 року, сукупний розмір заборгованості становить 122 369,51 грн.. У зв`язку з наявністю заборгованості відповідач включений до Єдиного реєстру боржників. Заборгованість накопичувалася систематично починаючи з березня 2021 року. За весь період виконавчого провадження відповідачем було здійснено лише поодинокі, незначні платежі, які не покривали навіть поточних нарахувань аліментів. Відповідач, маючи встановлений рішенням суду обов`язок щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, систематично та безпідставно ухиляється від його виконання, що порушує права та законні інтереси дітей на належне матеріальне забезпечення. Станом на 31.01.2026, пеня, що підлягає стягненню згідно із розрахунком позивача, за період з березня 2021 року по січень 2026 року становить 141 923,04 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. З позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Зазначає, що він разом із позивачкою та їх спільними дітьми з 2013 року проживають в його будинку, також з ними проживає його мати, яка фактично перебуває на його утриманні. Після початку широкомасштабної війни він має проблеми з постійним місцем роботи. З травня місяця 2023 року офіційної роботи немає. Однак, він постійно шукає та знаходить собі підзаробіток з метою забезпечення та утримання дітей. На виконання рішення суду з нього на користь позивача стягнуто аліменти в розмірі 45271,81 грн.. З часу народження дітей він постійно турбується про їх розвиток та забезпечує їх всім необхідним. Жодним чином не ухилявся від виконання рішення суду щодо обов`язку утримання дітей. Щодо розрахунку пені зазначає, що визначивши суму пені в розмірі 141 923,04 грн. позивач порушила вимогу ч.1 ст.196 СК України, відповідно до якої сума пені не може бути більше 100 відсотків заборгованості. Щодо вимоги про стягнення судових витрат зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано жодних розрахунків та доказів понесених витрат на правничу допомогу. До відзиву долучено: довідку від 20.03.2026 № Н-49/01-13, видану начальником служби у справах дітей Овруцької міської ради, про те, що діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку служби у справах дітей Овруцької міської ради не перебувають та не перебували; форму ОК-5 відносно ОСОБА_3 за звітний рік: 2001-2011, 2014, 2016-2023; копію трудової книжки ОСОБА_3 , в якій зазначені відомості про роботу та платіжні інструкції щодо здійснення ОСОБА_3 платежів за комунальні послуги, а також платіжні інструкції де отримувачем зазначена ОСОБА_4 , з призначенням платежу: поповнення картки/рахунка та переказ власних коштів.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити повністю. Заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 20.05.2025 у справі №286/669/25 (кримінальне провадження № 12025065500000026), який набрав законної сили 19.06.2025, відповідач визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (злісне ухилення від сплати аліментів) та встановлено, що ОСОБА_3 всупереч вимогам ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України, згідно з якими батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, злісно ухилявся від встановлених рішенням суду платежів на утримання дитини, оскільки, будучи працездатним та маючи добрий стан здоров`я, офіційно не працевлаштований, до органів влади та місцевого самоврядування щодо сприяння у працевлаштуванні не звертався, аліменти не сплачує, в результаті чого утворилась заборгованість по виплаті встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці аліментних платежів, яка (заборгованість) в період з 01.03.2021 по 01.01.2025 становить 66989,32 грн.. Отже, обставини, які відповідач намагається оспорити у відзиві, встановлені вироком та не підлягають повторному доведенню. Додаткові витрати відповідача на дітей є несистематичними та незначними. Він не надав жодних доказів регулярного та повного забезпечення потреб дітей. Натомість заборгованість зі сплати аліментів становить 122 369,51 грн., що свідчить про систематичне невиконання рішення суду. Відповідач сам визнав як у відзиві, так і під час кримінального провадження, що працює неофіційно та має дохід. Він свідомо не спрямовує цей дохід на виконання рішення суду. За весь період заборгованості (з березня 2021) відповідач не звертався до суду із заявами про зменшення аліментів (ст.192 СК), розстрочення, відстрочення чи звільнення від сплати аліментів (ст. 197 СК), не став на облік у центрі зайнятості, що свідчить про відсутність будь-яких спроб належного виконання зобов`язання. Відповідач стверджує, що пеня (141 923,04 грн.) не може перевищувати 100% загальної заборгованості (122 369,51 грн.). Це суперечить правовій позиції ВС. У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №711/679/21 зазначено: пеня — змінна величина, основою для обчислення якої є заборгованість за аліментами за певний місяць. Формулювання «не більше 100%» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується, тобто за кожен місяць окремо. Відповідач не надав свого розрахунку пені, тому доводи у цій частині є безпідставними.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 19.05.2026 ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25 травня 2021 року у справі № 286/763/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку на кожну дитину, з 09.03.2021 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття, з 26.11.2023 і до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до досягнення ОСОБА_5 повноліття, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно до повноліття дітей. Рішення суду набрало законної сили 29.06.2021.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2021 видно, що старшим державним виконавцем Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відкрито виконавче провадження № 65829436 на виконання вищевказаного рішення суду.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 03.03.2026 боржником у вказаному виконавчому провадженні про стягнення аліментів зазначений ОСОБА_3 .

Як видно із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем станом на січень 2026 року, розмір заборгованості ОСОБА_3 за період з березня 2021 року по січень 2026 року становить 122 369,51 грн..

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Відповідно до ч.1 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Відповідно до ч.4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.196 СК України передбачена, зокрема, відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові витрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Законом України від 17 травня 2017 року №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, ч. 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).

Як видно із долученої до матеріалів справи копії вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 20.05.2025, який набрав законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, саме за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів, відтак заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 569/14819/19 зазначено, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

За загальним правилом, право на стягнення неустойки (пені) в особи виникає у зв`язку із юридичним фактом порушення обов`язку зі сплати аліментів на утримання дитини. При цьому, виконання такого обов`язку з порушенням строків сплати та наступне погашення заборгованості не звільняє особу від відповідальності у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення виконання обов`язку зі сплати аліментів.

У відзиві на позов відповідач, зокрема, зазначив, що з часу народження дітей він постійно турбується про їх розвиток та забезпечує їх життя всім необхідним. Постійно забезпечує їх їжею, одягом, сплачує комунальні послуги за їх місцем проживання, дає кошти на придбання різної комп`ютерної техніки та соціально-побутові потреби. На підтвердження вказаних обставин додані копії платіжних інструкцій, в яких платником зазначений ОСОБА_3 , отримувачем - ОСОБА_4 , в призначенні платежу зазначено: поповнення картки, переказ власних коштів. Також додані платіжні інструкції, з яких видно, що ОСОБА_3 здійснював оплату за енергопостачання, за газ та розподіл (доставку) газу за адресою: АДРЕСА_1 , проте надані відповідачем платіжні інструкції не спростовують установлених судом обставин та не свідчать про те, що саме він здійснює основне повсякденне утримання дітей.

Відповідно до поданого представником позивача розрахунку, нарахована пеня за прострочення сплати аліментів за період з березня 2021 року по січень 2026 року становить 141923,04 грн..

Враховуючи розмір заборгованості по сплаті аліментів за розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, долученим представником позивача до матеріалів справи, який становить 122369,51 грн. та вимоги ч.1 ст.196 СК України, відповідно до якої розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 122369,51 грн..

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме у розмірі 1147,76 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 9, 81,141, 263-266, 272, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, та ст.196 СК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 122369,51 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1147,76 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч