Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №214/1898/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1898/26

2/214/3262/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1451-4807 від 24.09.2024 року у розмірі 13 937 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами – 9 507 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 450 грн. 00 коп., заборгованість по штрафам – 980 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено електронний Договір про надання кредиту №1451-4807, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит на наступних умовах: сума кредиту – 3 000 грн. 00 коп., строк кредитування – 365 днів, базовий період – 5 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту, стандартна % ставка –

1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав взяті на себе зобов`язання за Договором вчасно та в повному обсязі, натомість відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19 січня 2026 року становить 13 937 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами – 9 507 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 450 грн. 00 коп., заборгованість по штрафам – 980 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та зобов`язання надати оригінали документів.

Відповідач належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористалась своїм правом та надала до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказує, що у матеріалах справи відсутні докази укладання з нею вказаного Кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування ними. Просить суд не приймати до уваги наданий лист АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування кредитних коштів, оскільки не містить повний номер банківської картки, що унеможливлює ідентифікувати отримувача кредитних коштів. Звертає увагу, що позивачем нараховано проценти поза межами строку дії Кредитного договору та неправомірно нараховано штраф у розмірі 980 грн. 00 коп. Загальна сума позовних вимог у розмірі 13 937 грн. 00 коп. у 4,6 разів перевищує тіло кредиту у сумі 3 000 грн. 00 коп., що не відповідає ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує, що на її утриманні перебувають двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимога про стягнення комісії у розмірі 450 грн. 00 коп. суперечить ч. 4 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» та Висновкам Палати Верховного Суду (справа №496/3134/19). Просить суд відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у частині стягнення штрафу (980 грн. 00 коп.), комісії (450 грн. 00 коп.) та надмірно нарахованих процентів, провести перерахунок заборгованості за процентами, обмеживши їх нарахування виключно строком дії договору (згідно з висновками ВП ВС у справі №444/9519/12).

Окрім того, від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, згідно до яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повному обсязі за обставинами недоведеності та безпідставності, адже позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, а подані позивачем електронні докази викликають сумнів. Відповідач вважає, що ненадання позивачем заперечень на відзив свідчить про його процесуальну пасивність та фактичне визнання ним неможливості спростувати доводи про те, що Кредитний договір не укладався з відповідачем, а кошти на її банківські рахунки ніколи не надходили.

Інші заяви по суті пред`явлених позовних вимог до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, 24 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1451-4807, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп., строком на 365 днів, тобто до 23 вересня 2025 року, базовий період – 5 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту, стандартна % ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Реальна річна процентна ставка – 5 802,81%, орієнтовна загальна вартість кредиту – 13 012 грн. 50 коп. Кредитні кошти надаються на рахунок позичальника – № НОМЕР_1 .

Договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатору А2912, надісланим відповідачу для підписання кредитного договору та підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами.

Факт надання кредитних коштів підтверджується квитанцією №2522556816 від 24.09.2024 року.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість відповідача за Кредитним договором №1451-4807 від 24.09.2024 року за період з 24 вересня 2024 року по 19 січня 2026 року становить 13 937 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами – 9 507 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 450 грн. 00 коп., заборгованість по штрафам – 980 грн. 00 коп. Разом з тим, заборгованість нараховувалась у період з 24 вересня 2024 року по 23 вересня 2025 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Положеннями ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції – суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Так, судом установлено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1451-4807, в якому остання при його оформленні зазначила свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, номер паспорту, ким і коли виданий, місце проживання, РНОКПП, номер особистого електронного платіжного засобу, електронну адресу.

Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, тощо) були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення Кредитного договору від її імені, відповідачем не надано.

При цьому, відповідач не надала належних та допустимих доказів того, що на її картковий рахунок не було перераховано кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Так, стороною відповідача не було надано суду виписки по картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою. Тобто відповідач не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору №1451-4807 від 24.09.2024 року та отримання відповідачем 24 вересня 2024 року кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. 00 коп. на умовах, що визначені укладеним Договором.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено Кредитний договір №1451-4807 від 24.09.2024 року в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних останньої, проте остання не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені Кредитним договором, кошти не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 13 937 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами – 9 507 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 450 грн. 00 коп., заборгованість по штрафам – 980 грн. 00 коп.

При цьому, суд приймає до уваги заперечення відповідача, що позивачем було неправомірно нараховано заборгованість по штрафам у розмірі 980 грн. 00 коп., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована пеня за невиконання грошових зобов`язань за Кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 980 грн. 00 коп. штрафу відсутні.

Заперечення відповідача, що позивачем нараховано проценти поза межами строку дії Кредитного договору №1451-4807 від 24.09.2024 року, спростовуються наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Окрім того, відповідач у відзиві вказує, що умови Кредитного договору є несправедливими та всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Слід зазначити, що у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19) зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Однак, у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами, у зв`язку з чим суд не погоджується із доводами відповідача про те, що розмір процентів має бути зменшений.

Окрім того, суд зазначає, що у даному випадку, визначений кредитором у вказаному вище Кредитному договорі розмір процентів (1,00% за кожен день користування, що застосовується протягом 180 днів та 0,75% за кожен день користування, що застосовується починаючи з 181 дня та до закінчення строку дії договору, 5 802,81% річних) не є завищеним з огляду на встановлений стандарт Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Щодо заперечення відповідача в частині нарахованої позивачем заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

У пункті 4.11 Кредитного договору №1451-4807 від 24.09.2024 року погоджено, що комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми виданого Кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Однак, умовами Кредитного договору погоджено фіксовану одноразову комісію за надання кредиту. Будь-яких умов про оплатність послуг (нарахування комісії) з надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць Кредитний договір не містить.

З огляду на викладене вище, судом не встановлено нікчемність положень п. 4.11 Кредитного договору №1451-4807 від 24.09.2024 року щодо нарахування позивачем одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 450 грн. 00 коп.

Відтак, зважаючи на вище викладене, суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 438 грн. 05 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 516, 526, 610, 612, 626 -628, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за Кредитним договором №1451-4807 від 24.09.2024 року у розмірі 12 957 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 3 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами – 9 507 грн. 00 коп., заборгованість по комісії – 450 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 438 грн. 05 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.