Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №511/2681/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №511/2681/26

Суддя: Бобровська І. В.

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2681/26

Номер провадження: 2-о/511/98/26

16 липня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання – Кіндракевич В.Ф.,

за участю:

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла зазначена заява, у якій ОСОБА_1 (далі –заявник) просила видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців, визначивши наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

–заборонити йому перебувати в місці спільного проживання (перебування) з нею за адресою: АДРЕСА_1 ;

–вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто та через третіх осіб.

Стислий виклад обґрунтування заяви.

Заявниця проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 у належному їй на праві приватної власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі зловживанням алкогольними напоями, ОСОБА_2 почав знущатися над заявником та трьома її дітьми, двоє з яких 2012 року народження, а один 2017 року народження.

Разом із цим, станом на теперішній час сторони не проживають разом у цивільному шлюбі, у зв`язку з чим, заявник просила ОСОБА_2 залишити її житло, але останній ігнорує прохання, кричить на неї та дітей, висловлюється нецензурною лайкою на її адресу, погрожує фізичною розправою, штовхає, діти лякаються.

Заявник неодноразово зверталася до поліції з приводу зазнання домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , якого за результатами звернень було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак з метою забезпечення недопущення повторного зазнання домашнього насильства виникла необхідність у видачі обмежувального припису.

Процесуальні дії у справі.

15 липня 2026 року відкрито провадження у порядку окремого провадження.

Позиції сторін у судовому засіданні.

Заявник заяву підтримала, просила задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як убачається з обґрунтування заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, однак станом на теперішній час їх відносини припинено.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії договору купівлі – продажу будинку, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є матір`ю трьох дітей, а саме:

– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

– ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

– ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копіями постанов Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року та від 25 червня 2026 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 .

Поряд із цим, 07 липня 2026 року від ОСОБА_6 знов надійшла заява про те, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство відносно неї та її дітей.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі – Закон України № 2229-VIII), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

Щодо факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт сьомий частини першої статті 1 Закону України № 2229-VIII).

Статтею 26 Закону України № 2229-VIII передбачено обмежувальний припис стосовно кривдника, яким визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19), обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

На підставі викладеного, надавши оцінку фактичним обставинам, аргументам учасників справи, з метою належного забезпечення попередження вчинення насильства ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись статтями 4, 12, 259, 263 - 265, 350-1 - 350-6, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 (шість) місяців, визначивши наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

1.) заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

2.) заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто та через третіх осіб.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Копію рішення направити до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на облік, а також до Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області (частина 6 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: І. В. Бобровська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua